2015 рік

Лозівська ЦБС

Сто часов счастья

(Литературный вечер, посвященный творчеству В.Тушновой)

Любовь на свете есть!

Единственная – в счастье и в печали,

В болезни и здоровии – одна,

Такая же в конце, как и в начале,

Которой даже страсть не страшна.

Не на песке построенное зданье,

Не выдумка досужая, она

Пожизненное первое свиданье,

Безветрие и гроз чередование!

Сто тысяч раз встающая волна!

Эти проникновенные строки о любви принадлежат русской поэтессе Веронике Михайловне Тушновой.

По воспоминаниям людей, ззнающих гениальную поэтессу, она была хоть и невысокого роста, но хорошо сложена и ошеломляюще красива. Всем запомнились ее тяжелые, густые черные волосы и удивительное лицо с высоким выпуклым лбом и большими печальными темно-карими глазами.

Родилась Вероника 14 марта 1915 года (100 лет) в семье профессора медицины.

До революции семья жила вполне благополучно, а затем все рухнуло. Первые детские воспоминания Вероники – мама укрывается с ней в подвале от обстрела, а вокруг все грохочет и горит. Гражданская война, голод, тиф, разруха и смерть, холод - «на улице куда теплее, чем дома». А далее – советская власть и весьма скромная жизнь на одну зарплату главы семьи:

Мы жили на папиной скромной зарплате,

Что нашего счастья отнюдь не губило.

Я помню все мамины новые платья,

И я понимаю, как мало их было.

Вероника с малых лет увлеклась живописью и поэзией, рано начала сочинять стихи. Она любила лежать в траве на косогоре, усыпанном ромашками («цветы – это стихи земли»), бегать босиком по росе, ловить в ладони лучики солнца, наблюдать «труд муравьев, и птичьи новоселья, и любопытных белок беготню…»

Все, что удавалось девочке увидеть интересного или красивого, она фиксировала в стихах или рисунках. Свои произведения ей приходилось прятать от отца, который видел в дочери только будущего врача. Возможно, поэтому по его настоятельной рекомендации она после окончания школы поступила в Казанский университет на медицинский факультет.

Но учеба не приносила удовольствия, каждый семестр давался с трудом. Ее по-прежнему завораживали поэзия и живопись. На четвертом году Тушнова решается и бросает институт, поступая в Московский Литературный институт им. Горького. Но внезапно начинается война, и планы на будущее откладываются до лучшего времени.

Медицинские образование пригодилось на фронте, днем Вероника ухаживала за больными в госпитале, а ночью «чиркала» поэтические строки. Больные даже прозвали её «доктором с тетрадкой».

Первые стихи Вероники Тушновой были опубликованы в 1944 году, когда ей было 29 лет. А в 1945 году вышел её поэтический сборник, который назывался просто «Первая книга».

Самое лучшее в ранних стихах Тушновой – это глубина чувств, исторгнутых из потрясенного войной сердца женщины.

В стихотворении “Мать” она так глубоко чувствует горе матери, словно сама потеряла сына.

Стихотворение “Мать”.

И тем не мене 1-й сборник В. Тушновой раскритиковали за излишнюю камерность и грусть. Ей ставили в вину переливы надуманных переживаний в духе салонной лирики А.Ахматовой.

Следующая книга вышла только через 10 лет. Она рождалась трудно, Тушнова пыталась отойти от своей камерности, от лиризма. Она ездила по стране, и ее стихи того периода – это стихи о людях, встреченных в жизни.

Названия говорят сами за себя: «Инженер», «Жена прораба» и т.д.

Он в бою сегодня, как вчера,

Здесь дело, зная свое и место,

Приказы были коротки и четки.

В штаб армии (здесь управленье треста)

Ежеминутно поступали сводки.

В таких строках нет, конечно, ни поэзии, ни лирики.

Впрочем, в следующей, в 3-й книге, вышедшей в 1958 году под названием «Память сердца», главная тема поэтессы вышла уже на передний план, решительно потеснив все остальное. И тема эта – любовь.

Ее стихи – вечная исповедь любящей женщины. Страдающей, радующейся и лишь иногда – счастлива.

Вероника Тушнова поражает прозрачной ясностью стиха, половодьем поэтического чувства, и даже спустя десятилетия строки написанные ею, отзываются в душах и сердцах читателей светлой грустью, надеждой и верой в счастье.

Произведения поэтессы были очень популярны, ее книги не стояли на библиотечных полках, а всегда были на руках у читателей. Стихи выучивались и переписывались в тетради многими поколениями.

Надо сказать, что личная жизнь поэтессы складывалась не совсем гладко…И сейчас родственники не желают придавать огласке сокровенные фаты из ее жизни. Известно лишь, что Вероника была дважды замужем. В первый раз – за известным врачом Юрием Розинским, в браке у них родилась дочь Наталья. Во второй – вышла замуж за физика Юрия Тимофеева. Но ни один из мужей Тушновой не удостоился таких страстных строк в ее стихах, как поэт Александр Яшин. Это, безусловно, главный человек в ее жизни и творчестве и наверное, единственный мужчина, которого она любила.

Чувство, подсказавшее ей стихи последних лет жизни, было трудным и драматичным.

«Благословляю бурю, с которой никак не справлюсь – сказано в одном из стихотворений поэтессы. Любовь к поэту и писателю А.Ящину высекла искру, из которой разгорелся костер лирической поэзии. Она ценила каждый миг, согретый любовью, ей были дороже 100 часов счастья, чем длинная, унылая жизнь без любви.

Сто часов счастья.

Песня.

В своих стихах Вероника Тушнова спорит со скептиками:

Мне говорят:

Нету такой любви.

Вся поэзия Вероники Тушновой – это ее личный дневник. Вот она бьется над загадкой: что же такое любовь

Почему без миллионов можно?

Почему без одного нельзя?

Стихотворение «Письмо».

Для Тушновой любовь – это величайший стимул воли и жизнедеятельности, любовь дает силы для борьбы.

Стихотворение «Всех сил его проверка...”

Сама она отдается этому чувству вся, без остатка. Смысл ее жизни – это любовь к единственному человеку, все ее мысли, все ее поступки – только ради него.

Стихотворение «Одна сижу на пригорке»

В те же моменты своей жизни когда Вероника безоглядно счастлива, она щедро делится этим счастьем со всеми:

Стихотворение “Дождик...”

А вот уже проскальзывают грустные нотки в ее поэзии. Видно, не каждый паре суждена вечная любовь. Вероника еще старается продлить прекрасные мгновения, обращаясь к моменту с мольбой:

Стихотворение: “Осчастливь меня однажды”

Песня “А знаешь, все еще будет”


Любящая женщина обманывает себя. Но стихи лгать не могут. Они отражают всю душевную боль, всю тоску по прошедшей любви:

Стихотворение “Без обещаний
Жизнь печальней”

Вероника не перестает ждать любимого, когда, казалось бы, надежды уже нет.

Стихотворение “Сколько же раз можно терять”

Песня “Не отрекаются любя”

В это же время у А.Яшина появляется вот такое стихотворение.

“Да я не знаю другой такой”

Она же бьется, как птица в клетке, обвиняя в неминувшем разрыве то себя, то любимого:

Стихотворение: “Я не люблю себя такой”

И опять ей отвечает Яшин:

Стихотворение: “Нет в любви ее ревностной

Ни добра, ни просвета”

Женщина отчаянно пытается удержать любимого человека, по-детски пугает его предстоящей разлукой:

“Вот уйду, исчезну”

Все чаще В.Тушнова примеряет к себе смерть. Она не видит смысла в жизни без любимого человека. Он еще пытается пробиться к нему, достучаться.

Стихотворение “Гонит ветер туч лохматых...”

Из-за пробелов в биографических сведениях сложно сказать, при каких обстоятельствах познакомились Яшин и Тушнова. Но им было, видимо, не суждено быть вместе. Поэт был женат, имел семерых детей. Его многодетную семью друзьядаже в шутку называли “ящинским колхозом”. Уйти от жены даже ради Тушновой он не смог.

Смертельный диагноз – на двоих

Вероника и Александр виделись часто. Яшин дорожил семьей и тщательно продумывал, как сохранить отношения с любовницей в тайне. Выбирал для свиданий другие города, деревни, они вместе ездили на природу, ночевали в охотничьих домаках. Возвращаясь обратно домой на электричке, поэт просил любимую выходить на две-три остановки раньше. Но даже эта “изысканная” конспирация не спасла от разоблачения. Такое стало явным. Отношения пришлось прекратить.

Разрыв стал настоящей трагедией для тушновой.

Она пыталась как-то жить без нег, не смогла.

Стихотворение “Быть хорошим другом обещался”

Она называла свое чувство “бурей, с которой никак не справляюсь”, и доверяла малейшие оттенки и переливы своей любви стихам. Вероника бродила по тем местам в подмосковном лесу. Где они бывали вместе и одна переживала свое горе:

Ты не горюй обо мне, не тужи –

тебе, а не мне доживать во лжи,

мне-то никто не скажет “молчи”!,

улыбайся, когда хоть криком кричи.

Не надо мне до скончанья лет

думать – да, говорить – нет.

Я-то живу, ничего не тая,

как на ладони вся боль моя.

Порой женщине слышится шепот за спиной: “А вы знаете, он ее бросил?...” Бросают то, чем не дорожат, что не ценят. И знаменитая поэтесса сочинила пророческие строки:

Только жизнь у меня короткая,

только твердо и горько верю:

не любил ты свою находку –

полюбишь потерю.

И далее Вероника Михайловна продолжила:

Рыжей глиной засыплешь,

за упокой выпьешь...

Домой воротишься – пусто,

из дому выйдешь – пусто,

в сердце заглянешь – пусто,

на веки веков – пусто!

Уже будучи безнадежно больной, Тушнова, которую Бог наградил талантом – беспредельно любить жизнь во всех проявлениях и уметь радоваться “малой малости”, - снова и снова писала о своей любви к Яшину. Так родилась ее последняя книга стихов “Сто часов счастья” (1986), посвященная любимому мужчине.

Красивая черноволосая женщина с печальними глазами, с мягким характером, любившая дарить подарки не только близким, но и просто друзьям, находилась в больнице с диагнозом “рак”. Александр Яшин, конечно, навещал ее. Марк Соболь, долгие годы друживший с Тушновой, стал невольным свидетелем одного из таких посещений.

“Я придя к ней в палату, постарался ее развеселить.Она возмутилась: не надо! Ей давали антибиотики, от которых стягивало губы, ей было больно улыбаться. Выглядела она предельно худо. Неузнаваемо. А потом пришел – он! Вероника скомандовала нам отвернуться к стене, пока она оденется. Вскоре тихо скликнула: “Мальчики...” Я обернулся – и обомлел. Перед нами стояла красавица! Не побоюсь этого слова, ибо оно сказано точно. Улыбающаяся, с пылающими щеками, никаких хворей вовеки незнавшая молодая красавица. И тут я с особой силой ощутил, что все, написанное ею, - правда. Абсолютная и неопровержимая правда. Наверное, именно это называется поэзией...”

Дни Тушновой были сочтены, и она это знала. Из типографии ей привезли сигнальный экземпляр “Сто часов счастья”. Издатели торопились, знали, что поэтесса умирает, - успели.

В последние дни перед смертью Вероника Михайловна запретила пускать к себе в палату Александра Яковлевича. Она хотела, чтобы любимый запомнил ее красивой и веселой. А на прощанье написала:

Я стою у открытой двери,

я прощаюсь, я ухожу.

Ни во что уже не поверю -

все равно

напиши,

прошу!

Чтоб не мучиться поздней жалостью,

от которой спасенья нет,

напиши мне письмо, пожалуйста,

вперед на тысячу лет.

Не на будущее,

так за прошлое.

за упокой души,

напиши обо мне хорошее.

Я уже умерла. Напиши!

Умирала знаменитая поэтесса в тяжелых мучениях. Не только от страшной болезни, но и от тоски по любимому человеку. На 51-м году жизни – 7 июля 1965 года – Вероники Михайловны Тушновой не стало. После нее остались рукописи в столе: недописанные листки поэмы и нового цикла стихов.

Алекссандр Яшин был потрясен смертью любимой женщины. Он напечата в “Литературной газете” некролог – не побоялся – и сочинил стихи:

Думалось все навечно

КАТЕРИНІВСЬКА СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА

ВАС ВІТАЄ КНИГОЛЕНД

Свято улюблених читачів у клубі «Друзі бібліотеки»

У бібліотеці оформлено виставку «Цікавинки нашої бібліотеки»

Ты в наш волшебный мир вошел, и это очень хорошо.
Поначалу будет сложно:стеллажи как темный лес.
Но средь них вполне возможнопуть найти в страну чудес.
Там русалки, эльфы, змеи,там - волшебные холмы,
И, конечно, КнигоФеи.(КнигоФеи - это мы).
Книжку мы найдем любую внебесах иль под водой,
Грустную или смешную - ты возьмешь ее с собой.
Только, милые детишки,нужно помнить имя книжки,
Ну и автора, конечно,нужно правильно назвать.
А без этого, дружочек,книжку трудно отыскать.
Ведь порою, ну признайся,так ты книжку назовёшь,
Что ни наяву, ни в сказкеэтой книжки не найдешь.
И еще, читатель милый,иногда, в недобрый час
Ты шалишь и безобразишь,огорчая этим нас.
Ну зачем, скажи, читатель,ты с разбегу, второпях,
К нам влетаешь с диким воплем ис пирожными в руках?

Ты запомни: в этом доме не едят и не вопят,

Здесь мы ждем людей приличных, а не варваров отряд.

Не в спортзал, не в дискотеку,ты пришел в библиотеку...

З того часу, як людина навчилася писати, всю свою мудрість вона довірила книгам. На глиняних табличках, папірусних свитках і пергаменті люди прагнули зберегти для нащадків свої знання, досвід, думки. З незапам'ятних часів з'явилися і храми мудрості - бібліотеки. Про деякі цивілізації давнини ми знаємо тільки тому, що вдалося знайти їх бібліотеки.

Однією з найбільш давніх вважається бібліотека фараона Рамзеса II. Над її входом була викарбувано напис "Аптека для душі". У ній зберігалися книги, написані на папірусі. Користувалися бібліотекою фараони, жерці, писарі, чиновники, а прості люди не могли її відвідувати.

Найбільшою в античності була Александрійська бібліотека. Вона була заснована в III столітті до нашої ери, але її доля сумна: в ході числених війн вона була знищена. А перша відома бібліотека Давньої Русі була заснована в 1037 році Ярославом Мудрим при Софійському соборі в Києві.

Само слово "бібліотека" в Давній Русі не вживалося, замість нього були слова "книгосховище", "книжкова палата". Лише з 1499 стали вживати слово "бібліотека", і то на полях позначали - "книжний дім".

В основному були бібліотеки при монастирях, де книги не тільки зберігалися та збиралися, а й переписувалися. Бібліотеки були в будинках аристократів, багатих городян.

Найбільша в світі бібліотека - це Бібліотека Конгресу США, заснована в 1800 році. А найменша знаходиться в одному британському селі і знаходиться у телефонній будці.

Академік Дмитро Лихачов вважав, що цивілізацію можна буде відродити, навіть якщо загинуть усі музеї, архіви, університети і школи, але збережуться бібліотеки. Тому зараз ми з вами проведемо вікторину, присвячену найвидатнішим скарбницям людства - бібліотекам.

ТЕСТ-ВІКТОРИНА «АПТЕКА ДЛЯ ДУШІ»

1.​Як перекладається слово «бібліотека»? (Сховище скарбів,місце зберігання книг; місце зберігання інформації)

2. Який відомий письменник і байкар майже 30 років працював бібліотекарем? (Іван Крилов. Леонід Глібов, Езоп)

3. Як називався культурно-просвітницький пункт у селі до початку 30-х рр. минулого століття? (Книжкова палата, хата-читальня, бібліохата.

4. Хто обслуговує читачів? (Консультант, аптекар, бібліотекар)

5. На який термін видаються книги додому? (На один день.На 1 місяць; На рік)

6. Який документ заводять в бібліотеці для нового читача? (Читацький щоденник.Читацький формуляр; Читацький паспорт Читацькі права)

7. Чим керується бібліотекар при розстановці книжкового фонду? (Зовнішнім виглядом книги.Певною системою; Власним настроєм; Думкою читачів)

8. Відомо, що такі найбільші бібліотеки давнини, як Александрійська і Пергамська, були знищені вогнем. Бібліотека ассірійського царя Ашшурбаніпала під час облоги мідійськими кочівниками міста Ніневія теж потрапила в пожежу, але збереглася. Чому? (Вона складалася з глиняних дощечок; Вона була просякнута протипожежною рідиною; Її встигли винести з пожежі і врятувати; Вона перебувала глибоко під землею)

11. Ким були перші творці рукописних книг в Європі? (Князями.Ченцями. Торговцями.)

У великому, світлому залі, схилившись над столами - пюпітрами, старанно, в повній тиші писали ченці. Спілкуватися між собою їм дозволялося тільки знаками, вхід стороннім був заборонений. Праця переписувача розглядався як справа, угодна Богові, вона була навіть вписана в статути деяких чернечих орденів. Працювали, не поспішаючи, по кілька годин на день, тому переписування книги затягувалося на роки. Монастирські бібліотеки були найбагатшими. Знаменитий філософ 13 ст. Фома Аквінський писав: «Справжня скарбниця монастиря - бібліотека. Без неї він все одно, що кухня без казана, стіл без наїдків, колодязь без води, річка без риби, плащ без іншого одягу, сад без квітів, гаманець без грошей, лоза без винограду ... ».

12. Сторінки старовинних книг були виготовлені з пергаменту. З чого зроблений сам пергамент? (Зі шкіри молодих тварин. Хвойного дерева; Червоної глини; З бджолиного воску)

13. До 16-го століття кришки палітурок книжок були ... Якими? (Кам'яними. Залізними.Дерев’яними. Картонними.

Палітурка виготовлялася з дощок, обтягнутих шкірою. Для міцності її кути скріплювалися металевими прутами, а опуклі шишечки мали оберігати шкіру палітурки від подряпин при зіткненні з поверхнею столу.

Спеціальні бічні застібки - затискачі (як на сучасних органайзерах) охороняли пергамент, який з часом пересихав і починав коробитися.

14. Старовинні книги в Європі прикрашали золотом і дорогоцінним камінням. Тому найбільш цінні книги потребували додаткової охорони. Як у старовинних бібліотеках берегли книги від злодіїв? (Приковували до столів ланцюгами, прив'язували поруч злого пса, робили такими великими, що їх не можна було винести, обшукували читачів на виході).

У середньовіччі щоб уберегти книгу від псування і викрадення, бібліотекарі писали на ній страшні погрози: «Якщо ви викрали книгу, вас чекає страшний божий гнів. Ви потрапите в пекло. Будете жувати і випльовувати свій язик, розпечений як залізо. А з рота у вас будуть постійно вискакувати жаби». Крім того, книги приковували до пюпітра або полиць ланцюгами.

Ланцюги, що утримують книги, були досить довгі, для того, щоб можна було зняти книгу з полиці і прочитати, але не давали винести книгу за межі бібліотеки.

Ланцюг з'єднувався з книгою за допомогою металевого кільця, вставленого в обкладинку або ріжок, оскільки якщо ланцюг прикріпити до корінця книги, то знос фоліанта буде набагато більше.

Книги на ланцюгах стояли на полицях корінцями від відвідувача, тобто «неправильно» з точки зору сучасного бібліотекаря - корінці книг, що стоять на полиці, були не видно. Книга ставилися таким чином для того, щоб її можна було взяти і відкрити не перевертаючи і не плутаючись в ланцюгах.

А в деяких бібліотеках середньовіччя практикувалася клітка, де замикали читача з книгою під замок, а потім приходив бібліотекар і випускав його з клітки.

15. Російський письменник Володимир Гіляровський часто страждав від того, що йому не повертали книги з його бібліотеки. Тоді він придумав своєрідний екслібрис, тобто, печатку, яку ставив на кожній книзі. А що було написано на екслібрисі?

А.. Кто возьмёт её без спроса, тот останется без носа

Б. Не забудьте повернути через десять днів.

В. Це книга знаменитого В.А. Гіляровського.

Г. Ця книга вкрадена з бібліотеки В.А. Гіляровського.

У Флоренції у 15 ст за наказом диктатора Савонароли спеціально відібрані люди бігали по місту вривалися в будинки відбираючи світські книги, флейти, парфуми і подібні, шкідливі, на їхню думку речі; потім все це підлягало урочистому спаленню.

В 30-ті роки минулого століття, , коли до влади в Німеччині прийшов Гітлер, повернулися до середньовічних практик книгоспалення.. У 70 містах вони знищили на багатті книги, як вони тоді вважали, «антинімецьких» авторів: психолога Зигмунда Фрейда, дитячого казкаря Еріха Кестнера, прозаїків Генріха Манна, Ремарка, Келлермана та майже 200 інших письменників. Сучасна Німеччина соромиться цього багаття, але не забуває про нього. Туристи, що заглядають в скляне віконце, прорубане в бруківці площі Бебельплац, бачать порожні книжкові полиці - це пам'ятник спаленим книгам.

І на завершення – кілька незвичайних бібліотек.

ВІДЕО «НАЙКРАСИВІШІ БІБЛІОТЕКИ СВІТУ»

Як ви думаєте, якими якостями повинен володіти бібліотекар? (Відповіді дітей.)

Робота у бібліотекаря нелегка. Він повинен добре знати зміст художньої, науково-популярної, спеціальної літератури. Бібліотекар видає книги, підтримує порядок у книгосховищі, ремонтує порвані книги, реєструє нові, веде різноманітні картотеки, проводить різні пізнавальні заходи. Він допоможе вам вибрати потрібну книгу, зацікавить нею.

Бібліотекар - дуже давня професія, їй більше чотирьох з половиною тисяч років. Виникла вона разом з шумерської культурою, де вперше з'явилися глиняні таблички. Першими бібліотекарями вважають переписувачів, що склали списки глиняних табличок приблизно в 2500 році до н. е.

Щоб потрапити на службу до Російської Імператорської публічної бібліотеки, у XIX столітті потрібно було мати спеціальні знання з різних галузей науки, а також володіти російською, французькою, німецькою, латинською, грецькою мовами. Молодший персонал повинен був знати російську і три будь-яких іноземних мови.

Зараз, звичайно, вимоги не такі жорсткі, але перше, що твердо має знати бібліотекар, це алфавіт. Зараз ми і перевіримо, чи є у вас задатки бібліотекаря.

ГРА "БІБЛІОТЕКАР"

Гравці діляться на дві команди. На столах лежать книги, діти повинні розставити їх за алфавітом авторів. Виграє команда, яка впорається із завданням першою.

ВІДГАДАЙ ПРИСЛІВ‘Я

Якщо слова скласти за алфавітом правильно, останні букви слів складуть прислів‘я.

Вишенька

віз

горб

Доверху

Жайворонок

Жердка

здогад

зерно

Зовсім

Зранку

Листопад

Лицар

Личко

Ліс

Переліт

радощі

Сад

Холодно

цукор

Чисто

Шланг

Щітка

«Азбука - до мудрості дорога»


ГРА"ГЕРОЙІЙОГОТВОРЕЦЬ"(КАРТКИ)

Бібліотекарповиненмати гарну пам'ятьіуважність,аджечитачі,замовляючикнигу, часто непам'ятаютьїїавтора,атой назви.Іяпропонуювамз'єднатигероївкнигз їхавторами.
Дюймовочка А.Ліндгрен Цибуліно Р.Кіплінг Незнайка П.Єршов
Буратіно А.Пушкін Горбоконик А.Толстой ЦарСалтан Н.Носов
Малюк Л.Керролл Мауглі Дж.Родарі Аліса Е. Успенський
Матроскін Г.-Х.Андерсен Муха-цокотуха К.Чуковський

Бібліотека – це місце, де мирно уживаються між собою вигадані герої та наукові факти. Ось і у нашому «Чорному ящику» теж поєднаються як речі, що належали літературним героям, так і цілком реальні предмети, про які ви можете прочитати у науково-популярній літературі.

РЕЧОВА ВІКТОРИНА «ЧОРНИЙ ЯЩИК»

1.​У чорному ящику лежать 3 яблука: перше було завезено до нас у 17 столітті з Голландії, а в Голандію потрапило з Америки. Селяни, яких примушували розводити цю рослину, називали її земляним, або чортовим яблуком. Друге - завезене з Південної Америки. Французи та італійці називали його «яблуком кохання», або «золотим яблуком». Третє ж – плід, який упав на голову англійському вченому Ісааку Ньютону, після чого він відкрив закон всесвітнього тяжіння.

Відповідь: 1) – картопля; 2) – помідор, перші привезені з Америки помідори були жовтими, а на сонці здавались золотими. «Золоті яблука» італійською – «поммо д’оро». 3) – звичайне яблуко).

Цей предмет вміє зробити з клаптика паперу майже кожен, а один з героїв Г.Х.Андерсена здійснив на ньому подорож по швидкому струмку. (Кораблик)

2.​Цей предмет ви всі останнім часом не раз тримали у руках, видобуваючи з нього смачну серединку. А одній казковій героїні він слугував зручним ліжечком (шкарлупка горіха)

3.​Цей чарівний предмет може нагодувати ціле місто, але якщо його не зупинити вчасно, він це саме місто затопить густою смачною кашею. (горщик)

4.​Героїня народних казок, яка, махнувши хвостом, довела до сліз двоє стареньких людей (миша)

5.​Подарунок, від якого принцеса з казки Андерсена «Свинопас» відмовилася, вигукнувши: «Фу, та вона справжня!» (троянда)

6.​Предмет, який, за козацькими повір’ями, на чужині уберігав воїна від ворожої кулі (Грудочка землі)

7.​За народними повір’ями, саме з цього предмета утворився наш світ, який дуже легко знищити одним порухом. (яйце)

8.​За допомогою цього предмета головний герой казки знайшов своє щастя - мудру дружину, яка була зачарована. (Стріла).

9.​Головний герой книги, якому дали дуже смішне ім'я, тому що він впав зі столу. (Чебурашка).

10.​Предмет, у якому таїться смертельна небезпека для казкових персонажів, що славляться своїм довголіттям? (Голка).

11.​Предмети, які у сні головної героїні казки «Аліса в країні чудес» фарбували білі троянди в червоний колір, грали в крикет, варили бульйон, крали пиріжки і намагалися відрубати всім голови (карти)

12.​Предмет, який дівчинка Суок, прикидаючись лялькою , повинна була викрасти у хлопчика Тутті, щоб врятувати з в’язниці борців за свободу. (ключ)

13.​Талісман, який носили на грудях середньовічні лицарі. Йому приписували чудодійну властивість: нібито він здатний охороняти воїна від стріл і ударів меча. Філософи давнини, розрізаючи цей загадковий об'єкт поперек, пояснювали своїм учням будову Всесвіту. А ще він надихнув італійського письменника Джанні Родарі на створення цікавої казки, героями якої були б овочі. (Цибуля)

14.​Його листям прикрашали художників, артистів, вчених, поетів на знак визнання їхніх творчих успіхів. Саме звідси походить слово «лауреат». Що це за рослина? (лавр благородний).

СЛАЙД-ВІКТОРИНА «КНИГИ - ДИВОВИЖНИЙ СВІТ»

1. В 13-18 столітті такі книги називали «Азбуковники». Що це були за книги? (Тлумачний словник або довідник зі словами і термінами, розміщеними в алфавітному порядку.)

2. У 1682р. уперше випустили маленьку книжечку, зміст якої призначався для продавців і покупців. А зараз вона часто поміщається на обкладинках шкільних зошитів і її напам'ять знає кожен нинішній школяр. Як ми називаємо цю книжечку? (Таблиця множення.)

3. Чий день народження - 2 квітня - відзначається щорічно як Міжнародний день дитячої книги? А. Шарля Перро. Б.Ганса Крістіана Андерсена. В. Самуїла Яковича Маршака. Г. Астрід Ліндгрен

4. Назва якого з цих духовних творів друку перекладається на російську мову як «книга»? А. Євангеліє. В. Катехізис. Б.Біблія.Г. Талмуд.

5. Дуже часто для бібліомантії використовували Біблію, до неї - «Енеїду» Вергілія, а ще раніше - книги Гомера. Англійські дівчата використовують для цього збірники віршів Шекспіра, а наші - Пушкіна. Що ж таке «бібліомантія»?Ворожіння по книзіЗасіб для поліпшення пам'яті Посібник для написання любовних листів Читання на ніч.

6. Яка частина твору не належить перу автора книги? А. Назва. В.Епіграф. Б. Вступ. Г. Висновок.

7. Яке з цих видань можна читати вибірково? Поему. п'єсу;енциклопедію; роман

8. Вигадане ім'я, використовуване автором твору, називається .. Видавець.псевдонім;анонім упорядник

9. Згадайте назву давньої форми книги, згорнутої в трубку. Стрічка.сувій; рулон; згорток

10. З чого виготовляли сувої древні єгиптяни? З берести.З папірусуЗ тканини; з паперу

11. Папірус це ... Папір.Трав'яниста рослина; дерево; тканина;

12. Хто винайшов папір? Корейці.китайці; японці; американці;

13. Який дешевий матеріал використовували для письма у Стародавній Русі? Віск.Бересту; тканина; папірус;

14. Як називають дуже велику і товсту книгу? Дайджест.Фоліант; бестселер; манускрипт

15. Як називають стародавній рукопис? Дайджест. Фоліант; бестселер;манускрипт(манну - ручне, скрипт - лист)

16. Що можна знайти в кожній книзі? А. Наган. В. Гвинтівку. Б.Обріз. Г. Автомат. (Це обрізаний край).

18. Який ніж раніше був необхідний для читання книг? Столовий. Мисливський.Розрізний. Штик-ніж. (Адже раніше книги продавалися з нерозрізаними листами.)

19. Як називається частина палітурки книги? А. Хвостик В.Корінець.Б.Стебельце. Г. Ягідка.

20. Який з цих працівників книжкового видавництва виконує роботу, яка нагадує перевірку диктанту вчителем? А. Верстальник. В. Коректор. Б.Редактор. Г. Палітурник.

ВИ – РЕДАКТОР

(відредагуйте повідомлення)

1. Більша половина читачів повертає книги вчасно. (Більшість)

2. Бібліотека відкривається в 13 годин. (О 13-й годині)

3. Мені повезло: сьогодні я взяла у бібліотеці новий цікавий журнал. (Пощастило)

4. Монітор не можна витирати мокрою тряпкою. (Ганчіркою)

21. Як жартома називають людину, яка володіє великими знаннями та може відповісти на будь-яке питання? А. Бродячий словник. В. Крокуючий довідник. Б.Ходяча енциклопедія. Г. Гуляюче ГДЗ.

22. Як називають барвисту паперову обкладинку поверх палітурки книги?

А. Ультраобкладинка. В. Екстраобкладинка. Б.Суперобкладинка. Г. Гранд-обкладинка.

23. Намальований розповідь називається комікс. А як називалися комікси в старовину?

А. Береста. В. Лико. Б.Лубок. Г. Дранка. - 3 слайда

24. Які книжки випускають для малюків?

А. Книжки-гамаки. В.Книжки-розкладачки. Б. Книжки-ліжечка. Г. Книжки-коляски. (2 слайди)

25. Який новий вид книги з'явився в ХХ столітті? А.Електронний. В. Плазмовий. Б. Атомний. Г. Нейтронний.

26. Як називають постійно необхідну або часто перечитують книжку?

А.Настільна. В. Застільна. Б. Приліжкова. Б. Підручна.

І невелика добірка просто незвичайних книг...

СЦЕНКА «ПРИХОДИ РАБОТАТЬ К НАМ, МЫ ВСЕМУ НАУЧИМ!»

Читатель 1:

У меня растут года, скоро мне семнадцать.

Кем работать мне тогда, чем же заниматься?

Чтоб решить задачу эту, обращусь в библиотеку.

Хорошие работники — столяры и плотники.

Я бы в плотники пошел, пусть меня научат.

Библиотекарь:

Плотник - это хорошо, а библиотекарь лучше!

Приходи работать к нам, мы тебя научим!

Мы знакомы с молотком, и с отверткой, и с болтом.

Отвалилась если полка, в руку мы берем отвертку.

Для картины гвоздик вбить, ручку к двери прикрутить,

Сладить то и сделать это — может все библиотекарь.

Читатель 2:

Библиотекарь - хорошо, а почтальоном лучше.

В почтальоны я пойду, пусть меня научат.

Библиотекарь:

Почтальон-то хорошо, но библиотекарь - лучше!

Приходи работать к нам, мы тебя научим.

Нравится бродить тебес толстой сумкой на ремне

По улицам, по дворам? Мы так ходим к должникам!

Читатель 3:

Библиотекарь - хорошо! А дворником лучше!

Я бы в дворники пошел, пусть меня научат.

Библиотекарь:

Дворником-то хорошо, но библиотекарь - лучше!

Приходи работать к нам, мы тебя научим.

Если любишь чистоту, и порядок, и уют,

То любовь твоя к порядку пригодилась бы и тут.

Чтобы книги нас любили, чтобы дольше нам служили,

Надо им режим создать и его не нарушать.

Чтоб не сыро и не жарко, не темно, но и не ярко,

Чтобы плесень не насела, и чтоб моль их не поела.

Мы и с тряпкой, и с ведром книги строго бережем.

Читатель 4 :

Библиотекарь хорошо, но учитель - лучше.

Я б учителем пошел, пусть меня научат.

Библиотекарь:

Учитель - это хорошо, но библиотекарь - лучше!

Приходи работать к нам, мы тебя научим.

Труд учителя почетен, с этим все согласны.

Но и мы немного тоже к этому причастны.

Мы не учим пению, зато мы учим чтению.

Учим с книгою дружить с детства человека,

Потому что в книгах ты на все найдешь ответы.

Вот, допустим, про медведей ты захочешь все узнать.

И про то, как жили предки, хорошо бы почитать.

Про вулканы, горы, реки и глубокие моря.

Приходи в библиотеку —время проведешь не зря.

Книги интересные, умные, полезные,

Для души приятные, для ума занятные.

Читатель 5:

Библиотекарь - хорошо, а доктором лучше.

Я бы в доктора пошел, пусть меня научат.

Библиотекарь:

Доктор - это хорошо, но библиотекарь - лучше!

Приходи работать к нам, мы тебя научим.

Вот приходит старичок, говорит, ему все спится.

Просит выбрать для него бодренькую книжицу.

Он ужастики прочтет - очень долго не уснет.

Если видим, что пришел кто-то грустный очень,

Вручим стопку анекдотов, пусть он похохочет.

И молодым, и очень старым рецепты пишем в формуляры.

Мы – как врачи, и даже лучше, ведь лечим мы людские души.

Все работы хороши, а библиотекарь - лучше!

Приходи работать к нам, МЫ ВСЕМУ НАУЧИМ!

Катеринівська сільська бібліотека-філія

«Я – ГЕНІАЛЬНИЙ СИЩИК»

Детективна вечірка у клубі «Друзі бібліотеки»

У бібліотеці оформлено виставку «Мій улюблений детектив».

На початку заходу звучить мелодія з фільму «Пригоди Шерлока Холмса».

Доброго дня, шановні гості!

Сьогодні я пропоную вам поринути у таємничий світ детективу, але не в звичній для вас ролі читачів, а в ролі справжніх сищиків. Ми з вами навчимося знімати біометричні показники, маскуватися, складати фоторобот злочинця, шукати приховані камери, розгадувати таємні написи і багато іншого. Та спершу – кілька слів з теорії детективу.

ДЕТЕКТИВ (лат. Detectio - розкриття) - це твір, в основі сюжету якого лежить розкриття злочину. Мета детективної історії - вирішення загадки; той, хто розслідує справу, приходить до розкриття злочину факт за фактом, неначе по ланцюжку. Зазвичай, ознаки детективу - злочин, злочинець, свідок, підозрюваний, докази, алібі, місце злочину, мотив злочину, і, звичайно ж, сищик, без якого неможлива будь-яка детективна історія. Але основне – закон, якого мають дотримуватися і працівники правоохоронних органів, і приватні детективи.

ЮРИДИЧНИЙ СЛОВНИЧОК.

Злочин - це протизаконний вчинок (Убивство, крадіжка, пограбування). Злочинець - людина, що вчинила злочин (вбивця, злодій, розбійник, зрадник, шпигун). Підозрюваний - людина, про яку думають, що вона вчинила злочин. Доказ – предмет, що викриває злочинця (відбитки пальців, кров, загублена річ). Алібі - доказ невинуватості, людини, відсутність її на місці злочину в момент його вчинення (поїздка в інше місто, перебування в гостях, ресторані чи в іншому місці, де його бачили інші люди). Мотив - причина, з якої людина скоює злочин.

Як будується твір детективного жанру?

1. Знайомство з героєм-сищиком.

2. Повідомлення про злочин.

3. Робота сищика:

а) огляд місця злочину;

б) пошук доказів;

в) опитування свідків;

г) логічні висновки сищика.

4. Встановлення особи злочинця.

5. Звільнення невинного та передача злочинця у руки правоохоронних органів

Яких знаменитих сищиків ви знаєте?

Читачі називають відомі їм імена.

Зверніть, будь ласка, увагу на нашу виставку. За допомогою слайд-презентації я познайомлю вас з найвідомішими літературними та телевізійними детективами.

Бібліотекар демонструє слайди та відповідні видання.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «НАЙВІДОМІШІ ДЕТЕКТИВИ»

1.Шерлок Холмс - знаменитий лондонський приватний сищик, що живе на Бейкер-стріт і створений уявою Артура Конан Дойля. Володіє ідеально відпрацьованим дедуктивним методом.

2.Огюст Дюпен - сищик, створений відомим американським письменником Едгаром По. Детектив Дюпен з'являється в трьох оповіданнях: «Вбивство на вулиці Морг», «Таємниця Марі Роже», «Викрадений лист».

3.Еркюль Пуаро - детектив-інтелектуал, егоцентричний невисокий чоловік з яйцеподібної головою, персонаж детективних романів Агати Крісті.

4.Міс Марпл - літня стара діва, персонаж детективних повістей і романів Агати Крісті, любить пхати носа не в свої справи і розслідувати цікаві злочини.

5.Пастор Браун - маленький католицький священик, з непримітною зовнішністю, але гострим розумом і вмінням зрозуміти психологію іншої людини. Герой детективних оповідань Г. К. Честертона,

6.Коміссар Мегре - герой популярної серії детективних романів та оповідань Жоржа Сіменона, мудрий поліцейський з незмінною люлькою в зубах.

7.Перрі Мейсон - адвокат, що представляє своїх клієнтів в суді і одночасно розслідує злочини. Персонаж творів Ерла Стенлі Гарднера.

8.Ніро Вульф - товстий ексцентричний приватний детектив, персонаж детективних романів Рекса Стаута. Вельми педантичний і розслідує злочини, не виходячи з дому.

Ераст Фандорін - герой циклу повістей, романів та оповідань Бориса Акуніна. Справжній джентльмен.

Даша Васильєва – колишня викладачка французької мови, забезпечена жінка, живе в дачному селищі Ложкіне з сім'єю і тваринами, дружить з полковником міліції Олександром Дегтярьовим. Постійно потрапляє в кримінальні ситуації і проводить власне розслідування.

Майор міліції Анастасія Павлівна Каменська – героїня романів О.Мариніної, працює у відділі вбивств Московського карного розшуку. Часто у злочинах, які розслідує Каменська, замішані авторитетні політики, бізнесмени тощо.

Хлопчик Еміль Тишбайн живе у провінційному містечку Нейштадт. На канікули мама вирішила відправити сина погостювати до бабусі в Берлін, забезпечивши його сумою в 140 марок. Дорогою хлопчик заснув, і його обкрадає злодій. (Книга Е.Кестнера «Еміль та детективи»)

П'ятеро дітей проводять канікули в маленькому містечку під назвою Пітерсвуд. Щоразу, коли вони приїжджають, в Пітерсвуді трапляється злочин, який юні сищики розслідують, неодмінно випереджаючи в цьому міського констебля містера Гуна. (Е.Блайтон «П'ять юних сищиків і вірний пес»)

Детективи Катерини Вільмонт та інших сучасних авторів.

Джон Легенда та Кристіна Андерсон – детективи з Казкової країни. Мультфільм «Казкова поліція»

Брати Колобки, Шеф і Колега - персонажі мультфільмів «Сле́дствие веду́т Колобки́». Шеф і Колега - приватні детективи, своєрідна пародія на Шерлока Холмса і доктора Ватсона.

Пінчер-старший - кращий сищик з дипломом і Добер-молодший - найкращий детектив без диплома; були найняті пані Беладонною для затримання поросяти Фунтика. Відзначаються особливою тупістю, але завжди залишаються вірними своїй справі. (Мультфільм «Фунтик і сищики»)

Пес Тишка і папуга Степанич під керівництвом дідуся (завідувача Бюро знахідок) розслідують різні кумедні і кримінальні випадки, пов'язані з втратою речей (мультфільм «Бюро знахідок»)

Вася Куролесов - сільський хлопець, простий і довірливий, але кмітливий. Механік. Любить техніку, але недолюблює поросят. Капітан Болдирєв - досвідчений сищик, оперативник і непоганий психолог. Старшина Тараканов - помічник Болдирєва. (мультфільм «Пригоди Васі Куролєсова»)

ВІДЕОПЕРЕГЛЯД УРИВКУ З МУЛЬТФІЛЬМУ

Усім добре відомі сцени з фантастичних фільмів: герой підходить до дверей і двері відкриваються, впізнавши його. Це працюють біометричні технологіі – (від слів біо – те, що стосується життя та метрія – виміряти). Що можна виміряти в людині?Що відрізняє кожного з нас від інших? Зріст, риси обличчя, колір очей, волосся, відбитки долонь, пальців, малюнок сітківки тощо.

Сьогодні ми з вами зробимо для кожного з вас унікальні біометричні бейджики і впишемо в них певні характеристики – імена, зріст, колір очей, волосся і поставимо відбитки пальців.

Діти вписують імена

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «ЯКІ МИ?»

ЗРІСТ. Знання вашого зросту допоможе вам непомітно визначити розмір предметів або зріст людей. Не забудьте виміряти відстань від землі до вашого коліна, пояса, плеча та кінчиків пальців піднятої руки.

Діти виміряють свій зріст.

КО́ЛІР ОЧЕ́Й — характеристика, що визначається пігментацією райдужної оболонки. Який він буває? Синій, блакитний, сірий, зелений, бурштиновий, болотний, карий, чорний, червоний – у альбіносів, і навіть фіоолетовий, як у відомої актриси Елізабет Тейлор. Гетерохромія - різниця в забарвленні райдужних оболонок очей. Вона може бути повною — тоді очі різняться кольором або частковою, тоді тільки частина райдужки відрізняється від решти кольором.

КОЛІР ВОЛОССЯ

Брюнетами називають людей з чорним кольором волосся. Брюнети мають відтінки від синяво-чорного до темно-коричневого. До шатенів відносять власників темно-русявого і каштанового волосся. Рудий колір волосся зустрічається досить рідко, що робить можливим таке незвичайний захід, як «всесвітня зустріч рудоволосих», що відбулася у 2009 році в нідерландському місті Бреда. Яскраво-рудий колір волосся у жінок досі асоціюється з екстравагантним характером, або з чимось таємничим або містичним

Русявий - світло-коричневий колір. Широко поширений в Європі (Польща, Білорусь, Україна, Росія, Німеччина).Поділяється на: світло-русявий (середній блондин), середньо-русявий (темний блондин) і темно-русявий (світлий шатен).

Блондини (від фр. Blondin) – білявий. Слово «блондин» відноситься до людей зі світлим волоссям, що має золотистий або попелястий відтінок. У ряді південноєвропейських мов сюди ж відносять світло-коричневий колір, званий русявим.

Сивий. Сріблястий або білий колір волосся. Як правило, з віком, або під впливом внутрішніх факторів, волосся змінює свою структуру. Порушується вироблення меланіну, з'являється велика кількість повітряних бульбашок. В результаті волосся набуває сріблясто- або жовтувато-білий відтінок.

Діти вписують у бейджики колір очей та волосся.

Ще один біометричний показник – відбитки пальців.

Уявіть собі, що у квартирі був злодій. Він щось вкрав і зник. Ніхто не знає хто він, але ми про це довідаємося. Адже поки злочинець був у будинку, він доторкався до безлічі речей – ручки на дверях, дверцят шафи, полірованого столу. І скрізь залишилися його сліди - відбитки пальців. Задача детектива зняти ці відбитки і по них знайти злочинця. Такий метод називається дактилоскопія. У детективах знімають відбитки пальців у осіб, які підозрюються у скоєнні злочину або були присутні на місці злочину. Але сьогодні відбитки знімають не тільки у злочинців чи підозрюваних – їх беруть при отриманні віз, біометричного паспорта чи карток-пропусків, які на вході в установу читаються спеціальним сканером.

Для дактилоскопування беруть пластинку (скляну, металеву або ж пластмасову), гумовий валик і друкарську фарбу, флакон з бензином або скипидаром. На платівці рівномірно гумовим валиком розкочується типографська фарба. Потім двома пальцями (вказівним і великим) однієї руки захоплюють середню фалангу пальця, а двома пальцями (вказівним і великим) іншої руки тримають край цього пальця. Нерухомий палець прокочується по платівці з фарбою від одного бокового краю до іншого і таким же чином отримують відбиток на бланку дактилокарти. Так отримують контрольні відбитки чотирьох пальців кожної руки і великого пальця окремо. Після дактилоскопування друкарська фарба з пальців змивається ватяним тампоном, змоченим бензином або скипидаром.

СЛАЙД

Для того щоб зняти відбитки пальців для нашої карти детектива, нам знадобиться штемпельна подушечка з фарбою або чорнилом.

Але спочатку давайте поглянемо на свої пальчики, можна навіть навіть взяти для цього лупу. На кінчиках пальців легко розгледіти тоненькі борозенки, що складаються в складний лабіринт (по-науковому "папілярний візерунок"). У кожної людини цей узор унікальний, а значить немає двох однакових відбитків.

СЛАЙД «ЧОТИРИ ВИДИ ВІДБИТКІВ»

Щоб це перевірити, ми з вами поставимо відбитки кожен на своїй карті. Потім уважно роздивимося їх і переконаємося, що всі вони різні.

Учасники заходу розглядають власні відбитки

Але ж, скажете ви, злодій не мазав руки чорнилом, а торкався до всього чистими руками? Це так, але насправді, руки ніколи не бувають зовсім чистими. Їх покриває тоненький прозорий шар жиру. Тому там, де злодій торкався, залишаються прозорі жирні сліди. Наприклад, на склянці їх можна побачити на просвіт. Чим жирніші руки, тим кращі відбитки. До речі, прекрасні чіткі відбитки можна побачити на просвіт, якщо доторкнутися до липкої стороні скотча.

А тепер спробуємо взяти відбитки з якоїсь речі, наприклад зі склянки. Нам потрібно взяти дві склянки – спершу ми передамо склянку по колу і подивимося, наскільки чіткі будуть на ній відбитки. А потім ми змастимо пальці кремом і знову візьмемо склянку до рук. На другій склянці, як ви вже знаєте, відбитки будуть більш чіткі. До речі, з речами, на яких виявлено відбитки, працюють тільки в рукавичках і намагаються брати їх так, щоб не пошкодити відбитки та не змазати їх.

Нам будуть потрібні сажа, крейда чи товчений графіт з олівця, дуже м'який пензлик, скотч, ножиці і картон. Потрібно вмочити пензлик в крейду і обережно нанести тонкий шар на місце, де необхідно зняти відбиток. Там, де жир, порошок прилипне і повторить рисунок відбитків. Надлишки сажі можна струсити. Потім потрібно акуратно наклеїти скотч на відбиток пальця, акуратно його зняти і наклеїти на картон – темний, якщо використовували крейду, і світлий – якщо сажу чи графіт. Все!

Ось так і злочинця знайдуть за тими відбитками пальців, які він залишив у будинку. Детектив "зніме" їх з гладких поверхонь в квартирі, а потім піде і візьме зразки відбитків у всіх-всіх людей. У кого відбитки співпадуть із знятими, той і злодій. А ми спробуємо виявити, чиї ж відбитки з нашої склянки знялися найкраще.

Учасники заходу проводять дослідження

Кожен детектив під час розслідування справи складає на підозрюваних своєрідне досьє, куди заносить всю інформацію. Спробуйте відгадати, про кого йде мова.

ВІКТОРИНА «ДЕТЕКТИВНЕ ДОСЬЄ»

• Ведмідь, любить мед. Голова набита тирсою. Має літературні здібності. (Віні Пух)

• Хлопчик. Батьки - бідняки. Видає стійкий запах. На голові - зелений чубчик, що викликає рясні потоки сліз. (Цибуліно).

• Літній чоловік. Професія - столяр. Особливі прикмети: сизий ніс. (Джузеппе).

• Лялька. Місце роботи - театр. Відмітна риса характеру - вихованість. Яскраво виражені педагогічні здібності. Особлива прикмета - волосся блакитного кольору. (Мальвіна)

• Пес. Місце проживання - село. Походження - проста собака, не з породистих. Професія - мисливець. (Шарик).

Дуже часто у детектива виникає необхідність зашифрувати свої записи. І зараз ми поговоримо про те, як це можна зробити.

МЕТОДИ ШИФРУВАННЯ ЗАПИСІВ

  1. БЕЗ ПРОБІЛІВ.Будь-який текст навіть без шифру може перетворитися в абракадабру, якщо між буквами і словами неправильно розставити пробіли.Наприклад, ось у що перетворюється простаі зрозумілапропозицію "Зустрічаємося на березі озера": «З устр і чаєм Ося набере зі о зера»
  2. БЕЗ ГОЛОСНИХ БУКВ.Для прикладу наводжу таку пропозицію: "Записка лежить в дуплі дуба,щостоїть на узліссі". Шифрований текст виглядає так: "Зпска лжт в дпл дб,щсттьнзлсс»
  3. ЧИТАЙ НАВПАКИ.Ця шифровка об'єднує в собі відразу два методи. Текст потрібно читати справа наліво (тобто навпаки), причому пропуски між словами можуть бути розставлені навмання.Ось, прочитайте і розшифруйте: "Будь уважним, за тобою стежать»: «ьтаж Етс юобота змин жавуь дуб»
  4. ДРУГИЙ ЗА ПЕРШОГО. Кожну букву алфавіту можна позначити наступної за нею буквою. Тобто замість "а" ми пишемо "б", замість "б" напишемо "в", замість "в" - "г" і так далі.Спираючись на цей принцип можна скласти незвичайний шифр. Ми, щоб не заплутатися, зробили для всіх учасників гри міні-шпаргалки. З ними набагато зручніше користуватися цим методом.Розгадати, що за фразу ми для вас зашифрували: "ФГБ ЗОІНВ ФЕЮ!". («Уважним будь!»)

А, Б, В, Г, Ґ, Д, Е, Є, Ж, З, И, І, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Ь, Ю, Я.

  1. КЛЮЧ У КНИЗІ

Тепер нам знадобляться однакові книги. Розвідники зазвичай використовували для цього Біблію – адже ця книга є у кожному готельному номері і в кожному будинку, вона не викликає підозр.Ми можемо скористатися для такого випадку книгою «Пригоди Цибуліно» - шпигуни, які мали дітей, зазвичай використовували дитячі книжечки.

Записки виглядають приблизно так:

"324 с, 4 а, в, 7 сл. 150 с, 1 а, н, 11 сл

Перша цифра позначала номер сторінки, друга - номер абзацу, третя буква - як треба рахувати абзаци - зверху (в) або знизу (н), четверта буква - слово. Якщо якогось слова у книзі не було – писали номери букв. У моєму прикладі потрібні слова потрібно шукати:

Перше слово: на сторінці 324, в 4 абзаці зверху, сьоме слово. Друге слово: на сторінці 150, в 1 абзаці знизу, одинадцята слово. Процес розшифровки нешвидкий, зате ніхто зі сторонніх прочитати послання не зможе.

ЗАГАДКИ, НАДРУКОВАНІ В ДЗЕРКАЛЬНОМУ ВІДОБРАЖЕННІ.

КОНКУРС «ВІДНОВИ ПОРТРЕТ»

Справжній детектив має вміти навіть з дрібних деталей відновити річ, яку намагалися знищити. (Кожен гравець отримує конверт з нарізаними картинками з журналів, які треба скласти докупи).

«ПРИХОВАНІ КАМЕРИ»

Іноді детективу потрібно виявити і знешкодити приховані камери.

Гравці отримують фотографії кімнати, зроблені з різних ракурсів. Необхідно знайти камери (чорні шашки, приклеєні скотчем) і принести ведучому.

ВІКТОРИНА «ЧИЯ СМС-КА?»

На місці злочину було знайдено мобільний телефон. Спробуйте розібратися, хто відправляв з нього СМС-ки.

  • Хустку і намисто купив. Квітку знайшов. Мене шантажують. Тато.
  • Твій хвіст не вкрали, він у Сови. Пух
  • Мамо, тут якийсь підозрілий тип під вікнами, каже, що доставка продуктів. Ми замовляли? Семеро козенят.
  • Мамо, мене не викрали, я з другом вилетів у вікно. Малий.
  • Наказую посадити до в’язниці грушу, виноградину, диню й гарбуза. Лимон.
  • Умова терористів – правильно складене слово «Вічність». Герда
  • Підозріла особа замість документів показує вуса, лапи і хвіст. Посилку не віддам. Пєчкін.

МОЗКОВИЙ ШТУРМ «ЗАГАДКОВІ ЗОБРАЖЕННЯ»

У шухляді столу було знайдено конверт з фотографіями і аркуш паперу з дивним списком. Поміркуйте, що б це мало означати?

1. Білий цукор, 50

2. Нейлон, 50

3. Сіль, 150

4. Дерево, 150

5. Кулькова ручка, 30

6. Відбиток на папері, 10000

7. Пилок, 400

8. Голка і нитка, 15

9. Край леза бритви, 10000

10. Вус, 500

11. Стрижені волоски, 50

12. Бавовняна тканина, 40

Відповідь: Так виглядають названі речі під мікроскопом, а цифри – розмір збільшення: 50-кратне, 1000-кратне тощо.

ГРА "СКРИНЯ З РЕЧДОКАМИ"

Всі знайдені предмети детективи зберігають або у сейфі, а працівники поліції – у спеціальній кімнаті речдоків. Що таке речдок? Речовий доказ – предмет, який може мати стосунок до злочину

Для гри потрібні запаковані «речдоки», ярлички з написами і книги – «папки зі справами». Гравці читають написи на ярличках, шукають потрібні «речдоки» і розподіляють їх по відповідних «справах».

  1. Ключ з жовтого металу, імовірно, із золота (О.Толстой «Золотий ключик»)
  2. Круглий полив’яний посуд з кришкою. Всередині – в’язка білувата субстанція з запахом молочної каші (Грімм. «Горщик каші»)
  3. Зірвана квітка червоного кольору невстановленого виду (Аксаков «Червоненька квіточка»)
  4. Шматок зеленої гумової плівки, з одного боку розірваний, з іншого – зв’язаний міцною ниткою (Гумова кулька Паця, Мілн «ВІнні-Пух»)
  5. Елемент старовинної зброї. Тонкий стержень, з одного боку – вістря, з іншого – два пера (Стріла, «Царівна-жаба»)
  6. Круглий плід зі слідами зубів, з одного боку червоний, з іншого – жовтий. Імовірно, знаряддя вбивства (отруєння) (Яблуко, «Білосніжка та сім гномів»)
  7. Жіночі рукавички (підліткові). Речдок у справі про розбійне пограбування (Андерсен «Снігова королева»)
  8. Булочка з корицею. Речдок у справі про викрадення з замкнутої кімнати хлопчика 8 років (Ліндгрен « Малюк і Карлсон»)
  9. 5 золотих монет. Знайдені у роті потерпілого, якогозлочинці підвісили за ноги до дерева (О. Толстой «Золотий ключик»)
  10. Перо птаха невстановленого виду, має здатність світитися у темряві (Єршов «Горбоконик»)

Іноді до кімнати речдоків потрапляють фальшиві бороди, вуса, перуки та інші предмети маскування злочинців. Справжній детектив теж має вміти змінювати свою зовнішність для того, щоб вистежити злочинця. Давайте спробуємо розділитися на дві команди та перетворити дівчинку на хлопчика, а хлопчика – на бабусю.

ГРА-КОНКУРС «МАСКУВАННЯ»

Ось ви вже освоїли маскування та тайнопис, навчилися багато чому. Та скажіть мені, що потрібно мати, щоб стати гарним детективом? Так, уважність і логічне мислення. Без них сищиком стати не можна. Давайте перевіримо, які ви уважні та як вмієте логічно мислити. Вам потрібно на малюнку «БАЛ У ЛЕДІ ТУТТОН» знайти 11 злочинців, а на кадрах з мультфільмів – зайві елементи.

СЛАЙД «БАЛ У ЛЕДІ ТУТТОН»

СЛАЙД-ВІКТОРИНА «ЩО НЕ ТАК У КАДРІ?»

Ви ознайомилися з основними прийомами кращих детективів і, думаю, час долучитися до справжніх розслідувань.

СЛАЙД-ВІКТОРИНА «ДОПОМОЖИ СИЩИКУ БУСЛІ».

Вікторина складена за матеріалами книги С. Федіна« Логические задачи для юного сыщика»

Ось тепер ви – справжні професіонали. Вітаю вас з блискуче виконаними завданнями і пропоную обговорити ваші успіхи за чашкою чаю, як це полюбляли робити міс Марпл, Шерлок Холмс та інші славнозвісні детективи.

ПОСВІДЧЕННЯ ДЕТЕКТИВАВидане_________________ Зріст__________________Колірочей__________________Колір волосся________________Відбиток пальця

Орільська міська бібліотека-філія №1

ПАРАД УЛЮБЛЕНИХ ГЕРОЇВ

(казковий подіум)

Мета: долучати дітей до книги — джерела людської мудрості; прищеплювати інтерес до читання, до пізнання навколишнього світу. Розкривати цікавий і захоплюючий світ дитячої книги. А головне, читання та інсценування казок – це один з видів діяльності, який дуже подобається дітям, перетворює звичайний день у щось чаруюче, наповнене магією та чудесами. Адже діти, перевтілюються в одного із героїв казкової історії, а це неймовірно захоплююче видовище.

Оформлення:

1.Книжкова виставка на тему «Герої улюблених книг»

2.Виставка поробок на тему «В гостях у казки»

3.Виставка малюнків учнів на тему «Мій улюблений казковий герой»

Ведуча. Заходьте, поспішайте всі в святковий зал,

Бо сьогодні в нас незвичайний карнавал.

Скільки сонця, скільки світла у бібліотечному залі в нас.

У нас сьогодні в залі танці, музика, весілля,

Лунайте, жарти й музика, вже свято почалось.

Скільки свят веселих, діти, ми святкуєм повсякчас?

Свято – це прекрасне дійство, бо то казка йде до нас.

Виступимо, мов артисти, про це скажем без прикрас.

В чудеса не вірять люди, бо відомо всім давно,

Що чудес ніде не стріти, крім казок і крім кіно.

Але раптом так буває: у найкращий день

Диво в гості завітає і повірим в нього ми!

Що за диво сталося із вами?

У нас сьогодні, любі діти, зустріч із казками.

Прийшла нарешті довгождана мить:

Герої казки нас усіх вітають.

І знову сміх тут радісно дзвенить,

І казка в залі знову оживає…

Запросимо і їх в цей зал на святковий подіум- карнавал!

(під музику виходить Снігуронька з книгою В.И.Даль « Девочка Снегурочка»)

Снігуронька. Я – Снігурка королівною зовусь.

І хлоп`ята, і дівчата – всі мене у гості ждуть.

Внучка Діда я Мороза… Нам метелиці гудуть.

Рокові новому, друзі, прокладаємо ми путь.

Через ріки, через гори входимо у кожний дім.

Подарунки новорічні ми даруємо усім.

(під музику виходить Ангел з книгою: Медведев А. «У парі з Ангелом»)

Ангел – Хранитель. Кажуть, Ангел я прекрасний,

В мене крила білі, ясні,

Бо я – Ангел ваш небесний,

Неба я посол чудесний,

Опікун я діточок.

За наказом Пресвятого

Бережу вас всіх від злого,

Не відступлю ні на крок.

Кожна дівчинка й хлоп`ятко

Мають своє Ангелятко.

Кожен Ангел без упину

Береже свою дитину.

Й доки ти дитина мила,

І ні разу не згрішила,

Доти Ангелик радіє

І веселістю ясніє.

А коли якась дитина –

Чи дівчатко, чи хлопчина –

Зробить щось лихе, ледаче,

Ангел тоді гірко плаче.

Тож про це усі ви знайте,

І танцюйте, і співайте.

Хай ялиночка зоріє,

І я з вами порадію.

(під музику виходить Фея з книгою Шарль Перро «Попелюшка»)

Казкова Фея. Дуже гарні ми сестриці – феї, маги, чарівниці.

Що не побажаємо, неодмінно збудеться.

Свято різнобарвне це хай не позабудеться.

Купіть, дівчата, гарбузів, карети зробим, знімем стрес,

Добавимо магічних слів і перетворимо в принцес.

(під музику виходить Попелюшка з книгою Шарль Перро «Попелюшка»)

Попелюшка. Для мене вдома досить діла:

Прибрати, їсти наварить

Та у мішках пшоно від маку

Ще треба, друзі, відділить.

Та все ж знайшла я вільную хвилинку

І завітала, любі, я до вас –

(під веселу мелодію вибігае Пеппі Довгапанчоха з книгою А.Ліндгрен» Пеппі Довгапанчоха»)

Пеппі Довгапанчоха. З мобілкою, в машині, з цукеркою в зубах,

Спідниця типу «міні», панчохи на ногах.

Притягую пригоди я для друзів і себе.

Улюблена машина – чудовий «мерседес».

На святі приколюсь я, бойфренд у мене є.

А спробуйте ви, друзі, завданнячко моє.

(під музику із фільму виходить Мальвіна і Буратіно з книгою А.Толстого«Золотий ключик або пригоди Буратіно»)

Мальвіна. Я – дівчинка Мальвіна, подружка Буратіно.

Він – хлопчик незвичайний, хоч трішки неслухняний;

Але сміливий, добрий, і надто вже хоробрий.

Тож варто мені, Мальвіні, повчати його постійно..

Буратіно. Тулуб маю дерев`яний, довгий, гострий ніс.

Буратіно незвичайний в тата Карло зріс.

Втік нарешті від Мальвіни, азбуку продав!

Я рудий, як мандарини. Бізнесменом став.

(Кричить). Гей, маленька, йди до нас.

Діточки тут просто клас!

(під музику виходить Дюймовочка з книгою Г.Х.Андерсена «Дюймовочка»)

Дюймовочка. Невеличка дівчинка із квітки,

Я природу, діти, бережу.

Я весела, ніжна, не сирітка –

Про свої пригоди розкажу.

(під музику виходить Білосніжка з книгою «Білосніжка та семеро гномів»)

Білосніжка. Мов кров, мої губи , волосся – мов нічка,

А личко – як сніг… Мене звуть – Білосніжка!

Таке дала ім`я моя рідна матуся,

Та горе спіткало – не стало її.

А мачуха заздрісна наказала убити мене через вроду,

Та служник пожалів і залишив у лісі.

Жила я у гномів, ласкава та ніжна,

З пташками дружила, їх слухала спів,

Та якось бабусине яблуко з`їла –

То мачуха-відьма отруїла його.

Спала я не рік, і не два, і не сто,

Аж якось юнак через хащі пробрався –

І принц поцілунком мене пробудив.

(під східну мелодію виходить Шамаханська цариця з книгою А.С Пушкина « Сказка о золотом петушке»)

Шамаханська цариця. Я – прегарная дівиця,

Шамаханська я цариця.

Мене півник золотий

Колись викликав на бій.

З етикету дам пораду,

Покараю я за зраду.

Погляд мій такий медовий.

Голос ніжний і чудовий.

Я нікому не служниця –

Шамаханська я цариця.

(під мелодію «Бабки Ёжки» вибігає Баба Яга з книгою української народної казки «Летючий корабель»)

Баба Яга. Ну здрастуйте! Що, не чекали мене?.

Казкова Фея. Ой, діти, хто ж це до нас завітав? Я й не пригадую, щоб таку гостю ми на свято запрошували.

Баба Яга. Я – Бабуся Ягуся. Я нікого не боюся. Я – перша красуня в нашому регіоні. Переможниця конкурсу «Капосниця 2013-го року».

Принцеса. Тільки всяких капосниць нам тут не вистачало.

Баба Яга. Я не всяка! Я – найкраща! Приходжу, куди захочу, без запрошення.О! А чого це у вас тут стільки народу зібралося? Може, тут гуманітарну роздають? Чи що? Дивись, і мені щось перепаде, а то геть обносилася! Та й заклякла геть, поки сюди добралася. Потанцювати чи що? Та кості розім`яти. Ану, включіть музику, та таке щось современноє.(Танцює).

Костяна, люди кажуть, у мене нога,

Я – чудова, гарненька Баба Яга.

Ніс страшний, вилупку вата,

Горб на спині. Ви повірите, дівчата?

А я – ні! Століття ХХІ – цивілізація!

Гарна баба – тож гарна вся нація!

Ведуча. От бач, сваритися негоже,

Бо всяке лихо статись може.

З добром ідеш – з добром і будеш,

Зі злістю – етикет забудеш.

Та що з Ягою нам робити?

Назад відправить чи лишити?

Не знаю, як вам, діти, а мені шкода Баби Яги. Пропоную, якщо вона відгадає зараз наші загадки, тоді залишимо її на святі і заберемо в свою країну Казкарію! Згода?

(Діти разом).Згода! Згода!

Загадки

  1. Що сходить без насіння? (Сонце).
  2. На горищі у куточку висить сітка на кілочку. (Павутинки).
  3. У батька є 12 синів, але вони ніколи не зустрічаються разом. (12 місяців).
  4. У батька 7 синів і кожен має одне лице біле, а інше чорне. (Тиждень, день і ніч).

Ведуча. Молодець, бабуся, молодець, Ягуся!

Будь смілива, гарна, дужа,

Ні до кого не байдужа.

В гостях раді зустрічати

Тебе хлопці і дівчата.

А зараз просимо, будь ласка,

До нас, Ягусю, в гості, в Казку.

Пісня Баби Яги. Була раніш я дуже злою,

Жила у лісі між звірів (р-р-р).

Страшною Бабою Ягою

Дітей лякали, хто хотів.

Жахливою була я,

Тримала чорного кота (мяу!).

Ну, а тепер я зовсім інша.

Ах, я тепер уже не та…

Люблю співати пісню я,

На пічці грітися в теплі.

Я вже давно на пенсії

І не літаю на мітлі.

Буваю я якоюсь і слабкою,

Хочу, щоб спокій мені дали.

Бабусею, не Бабою Ягою,

Мене щоб називали.

Ах, я не думала про старість,

Була такою молодою.

І Змій-Горинич – красень

Тоді захоплювався мною.

І Соловей-Розбійник в травні

Свистів мені щось аж до ранку.

Ну, а тепер я зовсім інша.

Ах, я тепер уже не та…

Люблю співати пісню я,

На пічці грітися в теплі.

Я вже давно на пенсії

І не літаю на мітлі.

Ведуча. Снігами вкрилася земля, метелиця гуляє,

Малює вікна морозець та носики щипає.

Природа спить… І все навколо

В зимових білих чарах.

Це – Снігова Королева, це – Зима так трудиться на славу.

(під музику виходить Снігова королева з книгою Г.Х Адерсена «Снігова королева»

Снігова Королева Стало біло навкруги – я розтрушую сніги,

Наганяю холоди, води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма. Здогадались? Я .

Я – володарка сніжинок, королева снігова.

Пісня всюди моя лине, все від пісні ожива.

Все навкруг причепурила, пухнастим снігом вкрила.

Під ногами іскряться сніжинки, висіваю сніг з рукава.

Сріблом тим обсіваю ялинки і добрішаю сама.

Я струнка і білолиця – кращої уже нема.

Ведуча. Зима дає нам казково щасливі миті: це й свята, й подарунки, й сніг, і радість спілкування. І кожен зимовий місяць – чаклун. Хто мені розшифрує назву кожного зимового місяця? (Діти відповідають).

А зараз відбудеться показ мод. Ви побачите костюми. Нехай сцена зараз стане нашим подіумом. Граційною ходою пройдіться перед усіма!

Комсомольська сільська бібліотека-філія

«Збираємо воєдино всю нашу родину»

Сценарій проведення засідання клубу за інтересами «Майстерня доброго настрою»

Ведуча 1: Добрий день!

Ведуча 2:Правда, чудова ця фраза?

Вона зближує з вами одразу

Сьогодні, гадаєш, якраз буде вчасно,

Щоб у всіх був дійсно чудовий настрій,

Упоравшись з ділом, хіба нам не варто,

Зустрітися з піснею чи навіть із жартом.

Тож наша бібліотечна родина

Запрошує вас на свято гостинно.

Ведуча1:

В книжковий дім – бібліотеку,

Бо це - затишок думок святих.

Бібліо – звали книгу греки,

Цю назву ми взяли від них.

Тут зібрані думки учених,

І кожна книга – відкриття.

Знання – для всіх людей священне.

Для мене книга – світло дня,

Ведуча 2:

Для мене книга – зорі ночі,

(Говоримо разом:)

Моя сім’я, моя рідня,

Мій розум, серце, мої очі.

Ведуча 2:

За моїм вікном ростуть берези і смереки.

Гарне місце завжди тут для бібліотеки.

І тепер у ранній час, чи в обідню спеку

Йдуть до мене читачі у бібліотеку.

Люблять загадки, вірші Віталя і Таня.

Вова просить лиш казки та оповідання.

Йдуть до мене читачі з близька і з далека.

Жду їх радісно завжди, Я ж бібліотекар.

Ведуча 1:

Шановна, дорога родино! Так, саме родино, я не помилилася.
Бо всі ми, присутні в цьому залі, - це одна велика родина: батьки, діти, бібліотекарі. Ми родина з того дня, з тих пір, як уперше ми переступили поріг до бібілотеки. Поріднила нас усіх книга і любов до читання. Не дарма ж,саме тут, ми сьогодні проводимо наше свято.

Ведуча 2:

Ми ретельно готувалися до цього дня, аби ви відпочили, забули про свої щоденні клопоти, пережили приємні хвилини .

Згадаймо, що ж таке рід, родина, родове дерево?

Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш дитячий садок,і школа, і бібліотека, і весь народ український. Родина до родини – народ. Ми з вами всі – український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих.

Ведуча 1:

А в нас ще є незвичайна, особлива бібліотечна родина - клуб за інтересами «Майстерня доброго настрою». Він об’єднав вже багато дітей села, яких з кожним заняттям приходить до бібліотеки все більше й більше. І цікаво спостерігати, що в нашій бібліотеці з числа постійних відвідувачів утворилась своя родина, і дуже приємно, що сюди поспішають, як в рідну домівку, члени якої діляться своїми радощами, захопленнями, успіхами, і просто спілкуються, змістовно й цікаво відпочивають.
Ласкаво просимо в нашу бібліотечну родину !!!

Ведуча1:

Наші активні помічники – журналісти Володимир Віталійович і Ярослав Олександрович звернулися до мешканців села з питанням: «Чим для вас є родина?». І ось що ми дізнались. Родина – це…… (відповіді присутніх на питання).

Сім'я - це щастя, любов і удача,
Сім'я - це влітку поїздки на дачу.
Сім'я - це свято, сімейні дати,
Подарунки, покупки, приємні витрати.
Народження дітей, перший крок, перший лепет,
Мрії про хороше, хвилювання і трепет.
Сім'я - це праця, один про одного турбота,
Сім'я - це багато домашньої роботи.
Сім'я - це важливо!
Сім'я - це складно!

Сім’я – святиня людського духу, шляхетних почуттів: кохання, любові, вірності.

Родина – це найголовніше в життя для кожного з нас.

Щаслива родина – це коли всі разом збіраються вечорами і розповідають одне одному, як вони провели день.

Ведуча1:

Тут було озвучено багато тезисів про значення слова « Родина» і зараз члени нашого клубу назвуть основні складові, на яких побудоване сімейне щастя.

Що ж потрібно для сімейного щастя?

Діти називають складові з постера « Будинок». (Любов, діти, турбота, здоров’я, терплячість, повага, дім).

Ведуча 2:

Теща — мати жінки.

Тесть — батько жінки.

Зять — чоловік дочки.

Свекор — батько чоловіка.

Свекруха — мати чоловіка.

Ведуча 1: Діти! Детальнішу інформацію про наш український рід, традиції, обряди, про родовідне дерево, ви зможетедізнатися з книжкової полички «Світ українських традицій». (Реклама книг).

Ведуча 2:

Духовний храм людини: сім я, родина, рід.

(Слайд -показ з короткою розповіддю до кожного слайда).

Ведуча2:

Зважаючи на наші українські традиції та обряди діти нашої майстерні приготували для вас ось такі маленькі обереги.

(Діти вручають присутнім гостям обереги виготовлені своїми руками).

Ведуча 1:

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти.

( наперед виходять діти-читці)

Вова .

Як добре дітям й затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам.

Тому вклонятися доземно ми повинні

За диво й за життя – своїм батькам.

Соня:

Рід, родина, сім’я

Серед них –маленька я.

Мов перлинка-намистинка,

Я дівчатко-українка.

Родовід–моя родина

Я ж її мала краплина.

Люблю всю родину я.

Разом ми – одна сім’я!

Ведуча 2:

А тепер протягнемо до ремесел руки.

Відродимо традиції й пісні.

Мистецтв народних хай наука

Освятить наші душі й наші дні.

(Діти читають вірші)

Ведуча 1:

Діти! Ще я хочу звернути вашу увагу на виставку «Творить красу допомагають книги». (Бібліотекар презентує літературу з виставки).

А зараз всім активістам нашої бібліотеки ми вручаємо медалі за активну роботу.

Ведуча 2:

Сьогодні особливий день для тих,

Хто любить книгу, поріднився з нею.

І саме для таких ми презентуємо виставку «Читання піднімає душу у висоту небес». На цій виставці підібрано книги для всіх членів сім’ї. Цією літературою будуть користуватися усі наші відвідувачі, тому що тут і детективи, і любовні та історичні романи, і книги для дітей та юнацтва. Для наших користувачів ми оголошуємо конкурс на краще сімейне читання з такими номінаціями:

- Леді любовного роману

- Міс або містер Фентезі

- Любитель детективу

- Лицар історичного роману

- Маленький Всезнайко

І всі переможці цього конкурсу будуть відзначені у нашій книзі «Рекордів бібліотеки».

Ведуча 2:

Нехай це свято стане для кожного з нас продовженням великого сімейного щастя і вагомих досягнень для кожної сім´ї. Сьогодні ми формуємо майбутнє -наших дітей, і наше з вами майбутнє. Подбаймо про найважливіше. Допоможімо шукаючим віднайти справжні цінності. Спрямуймо їхні погляди на важливе – родину, книгу, спілкування, дружбу, змістовне проведення дозвілля.

Ведуча1:

Дозвольте побажати Вам та всім Вашим рідним міцного здоров’я, щастя та непохитної твердості родинних стосунків.

На цьому наш захід завершено.

До нових зустрічей у нашій бібліотечній родині!

Оформлення бібліотеки: вишиті рушники, вироби дитячої майстерні, вишите родинне дерево, постер «Що ж потрібно для сімейного щастя?», тематична виставка «Читання піднімає душу у височінь небес».

Технічне оснащення: мультимедійна презентація «Духовний храм людини: сім’я, родина, рід».

Орільська міська бібліотека - філія №2

«Минуле поряд з нами»

Інтелектуальний турнір
присвячений 70-й річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників

Ведуча.

Напевно час в історію летить,

Події є у ній і є моменти,

Сьогодні наша гідність нам велить

Розставити в своїм житті акценти.

Ведучий. Сьогодні ми спробуємо ще раз переглянути ту сторінку історії, яка кров’ю пломеніє і через роки стала доленосною для нашого народу. Ми спробуємо душею доторкнутись до великого змісту подвигу і зрозуміти, чому могутній фашизм, який поставив на коліна країни Європи, спіткнувся на нашій землі і був вщент розбитий.

Ведуча.

Є славні, світлі і величні дати, і поміж ними, безумовно, ця!

Вона до нас прийшла ще раз і звеселила душі і серця!

Ведучий. Більш як півстоліття відділяє нас від буремних воєнних років. Для історії це небагато , а для людини-це майже все життя. Та люди самі творять історію. А тих, хто поліг у горнилі боїв, хто кров’ю своєю скропив землю, тим, хто пройшов крізь бої, лихо, голод і холод, хто вижив у цій смертельній війні-всім присвячуються сьогоднішні слова, пісні, вірші.

Ведуча. Історичне безпам’ятство – страшне зло. Відірвімося у ці дні від своїх буденних турбот і суєти, згадаймо у нашому колі тих, кого з нами немає, хто навічно залишився молодим, визволяючи наш рідний край від ворога.

Ведучий. На території України війна не припинялася 1225 днів і ночей – з 22 червня 1041 року по 28 жовтня 1944 року. Більш ніж у 100 населених пунктах України точилися особливо запеклі бої. У боях на нашій території взяло участь 54 армії Збройних Сил СРСР. Саме в Україні вирішувалася доля Другої Світової війни в Європі. Війна не припинялася ні на годину.

Ведуча.

Минулі дні і роки пролетять,

А дня того забути ніхто не міг.

Тут навіть сосни з горя посивіли,

Тут навіть камінь плаче край доріг.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Ведучий: Шановні друзі! Сьогодні ми всі зібралися, щоб своїми знаннями, творчістю, пам’яттю довести, що ми не дарма живемо в цьому світі, що ми гідні того, що завойовували для нас герої воєнних років.

Ведуча. «Минуле поряд з нами» назва нашого сьогоднішнього заходу, присвяченого 70-й річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників.

Ведучий:

У котрий раз зібрали стіни ці

Населення селища – і старше й менше –

Сьогодні тут змагаються знавці!

Цікаво всім: хто ж стане першим?

Питання і задачі – непрості,

Та справжнім історикам вони – по силі!

Зараз наші учасники повинні дати назву своїм командам…….

Назвіть будь-ласка свої назви!.......

Ведуча: Тож розпочинаємо! Сьогодні в поєдинку зустрічаються команди „Стріла” та „Переможці”.

Ведучий. Учасникам команд доведеться подолати нелегкий і насичений різними перешкодами шлях до перемоги. На вашій марафонській дистанції ви зустрінетесь з бар’єрами різного ступеня складності. Для подолання цих бар’єрів вам знадобляться не тільки знання з історії, а й ваші вміння злагоджено діяти в команді, швидкість, наполегливість і кмітливість. Але перш, ніж вийти на лінію «старт» і розпочати забіг, давайте познайомимось із членами суддівської колегії, які будуть стежити за усіма вашими кроками і справедливо визначати переможця

(Привітанння журі)

Ведучий. Розпочинаємо. Перший етап – «Фортуна». Командам пропонується завдання на вибір. 1 відповідь – 1 бал.

Завдання.

1. 8 травня 1945 року фашистська Німеччина капітулювала. Цього ж дня Указом Президії Верховної Ради СРСР, 9 травня визначено Днем Перемоги радянського народу над фашистською Німеччиною, і є всенародним державним святом. Яким однаковим заходом відзначають цей день щороку в День святкування цієї події у майже усіх містах колишнього Радянського Союзу? (Салюти)

2. Який захід відбувся в Москві на Красній площі 24 червня 1945 р.? (Парад Перемоги)

3. Німецький генеральний штаб і сам Гітлер не без задоволення підбирали назви для своїх воєнних планів. План захоплення Польщі називався «Вейс», тобто «Білий». Для Франції, Нідерландів та Бельгії – «Гельб» («Жовтий»), жіночим іменем «Маріта» називалася операція із загарбання Греції і Югославії. Для плану війни проти СРСР фашистські воєначальники обрали ім’я жорстокого германського імператора Рудобородого, який жив у XII столітті і командував лицарським військом та пролив багато людської крові. Як же називався цей план? (План «Барбаросса»)

4. З перших же днів, тижнів війни розпочалася збройна боротьба радянського народу проти фашистських загарбників на окупованій території, в тилу ворога. Активною вона була і в Україні. Створювалися цілі їх формування – загони, полки, бригади та дивізії, інколи до 20 тисяч чоловік. Головні їх удари вони наносили по комунікаціях противника, допомагали наступу радянських військ. Як звали учасників цієї боротьби? (Партизани)

5. Під Києвом фашисти втратили близько 100 тисяч чоловік. Це була тривала оборона столиці. Для порівняння: Данія захищалася від фашистського нашестя лише 1 день, Бельгія – 19, Франція – 44 дні, Норвегія – 2 місяці. То скільки днів тривала оборона Києва? (Понад 70 днів-100)

6. Яка битва тривала з 17 липня 1942 року по 2 лютого 1943 року? (Сталінградська битва)

7.Червоний Прапор, який 30 квітня 1945 року розвідники 756-го полку 150-ї стрілецької дивізії Михайло Єгоров та Мелітон Кантарія підняли в Берліні, став символом Перемоги радянських військ над фашистськими загарбниками. 20 червня 1945 р. прапор Перемоги з особливими військовими почестями спеціальним рейсом літаком Лі-2 був доставлений з Берліна до Москви, де 24 червня на Параді Перемоги його урочисто провезли на спеціально обладнаному автомобілі по Красній площі попереду військ. Над якою ж спорудою в Берліні він був піднятий? (Над Рейхстагом)

8. «…Німецький народ має право завоювати Європу і перетворити її в германську імперію німецького народу. Ми повинні знищувати населення – це входить в нашу місію охорони німецької нації. Нам доведеться розвинути техніку знищення населення… Я маю право знищити мільйони людей нижчої раси, які розмножуються, як хробаки». Кому належать ці слова? (Адольфу Гітлеру)

9. Як свідчить відомий англійський військовий історик Б. Ліддел-Гарт, восени 1943 р. наступ радянських військ «…став усе більше схожим на приплив уздовж 1600-кілометрового узбережжя». Вода в ріці кипіла від куль, снарядів і бомб. В небі фашистським льотчикам протистояли радянські аси. 2438 воїнів-учасників битви удостоєно звання Героя Радянського Союзу. Про яку битву йде мова? (Битва за Дніпро)

10. У липні 1941 року гітлерівці здолали опір радянських військ, вийшли на ближні підступи до міста і відрізали його від усієї країни. Ворог не зміг заволодіти містом. З 10 липня почалися страшні дні блокади. Оточення та варварські обстріли тривали 900 днів і ночей. Але місто вистояло. УВАГА! Про яке СУЧАСНЕ місто йде мова? (Санкт-Петербург (Ленінград))

11. Він – найважливіший військовий орден у Радянському Союзі. Основа його платинова. В центрі – рубінова зірка облямована діамантами. Заснований орден у листопаді 1943 року. Першим удостоєний цього ордена маршал Г.Жуков. Згодом, впродовж війни, його одержали ще 16 осіб. Як називався цей орден? («Перемога»)

12. Що об’єднує дати 1 та 2 вересня різних років періоду Другої світової війни? (Початок і закінчення війни)

Ведуча. Другий етап – «Подвиги і факти». Командам пропонує завдання ведучий. 1 відповідь – 1 бал.

Завдання.

1. Цьому літературному герою – солдату Великої Вітчизняної війни – поставлено пам’ятник на батьківщині його автора – у місті Смоленську. «Про огонь, про снег, про танки, про землянку та портянки… про махорку да мороз» мова йде у книзі про воїна. Назвіть героя. (Василь Тьоркін)

2. В роки війни таких подвигів було здійснено біля 300. Серед тих, хто здійснив такий подвиг – Олександр Панкратов, Олександр Матросов, Петро Гужвін. За цей подвиг 152 воїни нагороджено посмертно званням Героя Радянського Союзу. Який подвиг вони здійснили? (Закрили своїм тілом амбразуру ворожого дота)

3. В роки війни цей подвиг здійснили 220 радянських льотчиків, з них – 94 стали Героями Радянського Союзу. Серед них – Іванов, Гастелло, Храпія, Харитонов. Який подвиг здійснили ці льотчики? (Направили свій літак на скупчення військової техніки ворога)

4. Який в історії війни безпрецедентний подвиг здійснив полонений радянський льотчик Михайло Девятаєв? (Здійснив втечу з полону на німецькому бомбардувальнику).

5. Який подвиг здійснив 84-річний селянин Матвій Кузьмін?

(Попередив через свого 11-річного онука загони Червоної Армії, дід Матвій вивів ворожий загін німців під відкритий кулеметний вогонь радянських воїнів. Повторив подвиг Івана Сусаніна).

6. Піклуючись про дітей, чиї батьки загинули в роки війни, уряд СРСР прийняв рішення про організацію для них військових закладів, які б готували кадрових офіцерів для радянських військових сил та воєнно-морського флоту. Про які заклади йде мова? (Суворовське та Нахімовське училище)

7. Що подарував англійський король Георг VI місту Сталінграду на знак пошани за героїзм і мужність захисника нескореного міста? (Меч Сталінграда – меч, прикрашений дорогоцінними каменями та металами, викований за спеціальним замовленням короля на знак захоплення британського народу героїзмом захисників Сталінграда).

8. Диктор Всесоюзного радіо, народний артист СРСР, чий голос став символом військових років. (Левітан)

Ведуча. Черговий конкурс закінчився.

Пісня «Нежность»

Ведуча. Оголошуємо третій етап – «Таємниці історії». Його проведуть члени журі. У кожного з них на столі лежить зірка, на зворотному боці якої питання конкурсу.

Завдання.

Ім’я самої знаменитої жінки – шпигунки (Мата Харі).

Хто став прототипом Штірліца? (Радянський розвідник Максим Ісаєв)

Позивний цього розвідника «Рамзай» (Ріхард Зорге)

Відкривання чиєї гробниці, на думку деяких забобонних людей, послужило причиною Другої Світової війни. (Гробниці Тамерлана)

Ведучий. Питання закінчились і команди отримали свої бали, за кожну правильну відповідь – 1 бал.

А ми продовжуємо інформаційний портал нашого заходу.

Ведуча. Багато наших воїнів уславили свої імена безсмертними подвигами.

За роки війни українські воїни одержали 2, 5 млн. орденів та медалей за хоробрість і відвагу, 2072 воїнам присвоєно звання Героя Радянського Союзу, 32 – двічі Героя Радянського Союзу, Івану Кожедубу - тричі.

Ведучий. Високу ціну заплатила Україна за Перемогу та визволення Європи від фашизму. А ще слід додати мільйони інвалідів, вдів, сиріт, скалічені людські душі, зламані долі…

Ведуча.

Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелим їх тернистий шлях.

Ведучий. Подивимось на послухаємо виконання військових пісень. Прошу відео.

(Перегляд відео з виконанням пісень про війну).

Ведуча. Прийшов час четвертого етапу – «Аукціон».

Завдання: командам – учасницям протягом 1 хвилини на окремих аркушах потрібно записати якомога більше подій та термінів, пов’язаних з темою «Велика Вітчизняна війна». Листи здаються журі, яке визначає переможця. Просимо члена журі дати старт.

(Після закінчення етапу команди здають виконані роботи)

(Старшокласник та старшокласниця розповідають вірш)

Звёзды

Сколько звёзд раскалённых светит нам с высоты?

Двадцать семь миллионов - мне ответила ты.

Двадцать семь миллионов? Эта цифра точна?

Ровно столько влюблённых погубила война.

Плачут ивы, а клёны грустно так шелестят,

Двадцать семь миллионов крепко-накрепко спят.

Они храбро сражались за Отчизну свою,

В наших песнях остались, хоть погибли в бою.

Жизнь должна быть прекрасной в нашей вольной стране,

Верю я - не напрасны были жертвы в войне.

Плачут ивы, а клёны грустно так шелестят,

Двадцать семь миллионов крепко-накрепко спят...

Виконує пісню «Романс из фильма «Мы из будощего»

Вірш «Де ховається війна»

— Де ховається війна? —

Запитав онук у діда.

— Хто її, онучку, зна... —

Одне слово, дід не відав.

А ховається війна

Недалеко від людей.

Знав хлопчина, де вона,

І повів діда в музей.

Цілий день його водив,

Показав усе підряд.

Скільки там усяких див:

Мін, снарядів і гармат!

Ой кипіло на вітрах

В «казані» тім від атак,

Що і досі бере жах.

— Ти боїшся, діду?

— Так.

Здивувавсь онук: — Постій,

Ти ж був мужній партизан...

— Слухай, любий друже мій, —

Дід зітхнув, тоді сказав:

— Бач, страшніше, як війна,

У житті нема біди.

Хай зостанеться вона

У музеї назавжди.

Вірш «Его зарыли в шар земной»

Его зарыли в шар земной,

А был он лишь солдат,

Всего, друзья, солдат простой,

Без званий и наград.

Ему как мавзолей земля -

На миллион веков,

И Млечные Пути пылят

Вокруг него с боков.

На рыжих скатах тучи спят,

Метелицы метут,

Грома тяжелые гремят,

Ветра разбег берут.

Давным-давно окончен бой...

Руками всех друзей

Положен парень в шар земной,

Как будто в мавзолее

Вірш «Не знайшов адресата»

Не знайшов адресата

Цей трикутник солдата.

І рядки дощем змиті,

Роки листям покриті

Та сльоза вже скотилась

По дівочій щoці…

Там без слів зрозуміло,

Нам, хто пише листи.

Там і радість і смуток

І безмежне кохання,

І таке неймовірне чекання

Перемоги

Вірш «Разговор с дедом»

Я просила деда: «Расскажи!

Расскажи, что помнишь о войне.

Фотографии свои мне покажи

И историю свою поведай мне».

Дед сидел, потупив мутный взор,

И клубился сизый дым над ним:

Он курил свой ленинградский «Беломор»,

Вспоминая молодости дни.

Долгим был наш тихий разговор…

Вглядывалась я в его глаза,

Представляя тот военный мор…

И катилась по щеке слеза.

…В 80 дедушки не стало…

Уже много лет прошло с тех пор.

И ровесников его теперь так мало!

Только в памяти живёт наш разговор.

Ведуча. Етап п’ятий і останній – Домашнє завдання.

Кожен капітан отримав завдання підготувати вірш про воєнні роки, про мужність та героїзм наших солдатів. Послухаємо капітанів.

Капітани виконують вірші.

Звучить пісня «Перемога» ).

Ведуча. Наша суддівська колегія підрахувала остаточні бали і оголосить переможця.

Виступ журі. Вручення подарунків, грамот.

Ведуча. Спасибі шановні учасники, наші гості, члени журі. До нових зустрічей!

Новоіванівська сільська бібліотека-філія

“Вони помирали, щоб жила Україна”

Історико-літературний вечір пам’яті
(До 70-річчя визволення України у Великій Вітчизняній війні)

Бібліотекар:

Ми не чули гарматного грому,

Ми не бачили жахів війни.

Тільки з книг нам сьогодні відомо,

Як вмирали Вітчизни сини...

Задихалося літо від спеки,

І сивіли від спраги лани,

В сірім небі кружляли лелеки,

А земля – в димовищі війни.

З кінофільмів ми знаємо лиш нині,

Як палали в пожежах міста,

Залишалися в селах руїни,

Диму сморід і сліз гіркота.

А було це на світі, було це.

Меркло сонце, палала блакить,

У тяжкім сорок першому році,

Іншим випало це пережить.

Війна!

Увірвалась ти в тишу ревом

Зловісних чорних машин,

Синє й тепле небо червневе

Застелив чорних згарищ дим....

Червневої пори, коли догорав рожевий світанок в обіймах теплої ночі, пив кришталеву росу із трав та замріяно слухав тишу, закружляла чорною віхолою війна. Важкі бої. Гіркі шляхи відступу. Згарища на місці сіл і міст. Чорні руїни там, де нещодавно вирувало щасливе життя. І в той же час – небачена людська мужність, сила духу, стійкість. До останнього подиху.

1418 днів і ночей тривала Велика Вітчизняна війна. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Тільки на території України на руїни й згарища було перетворено 714 міст і 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами! Було зруйновано 84 тисячі шкіл, 334 вищі навчальні заклади. Ворог не щадив ні старих людей, ні жінок, ні дітей.
20 млн. (за пізнішими даними – 30 млн.) життів забрала війна. За роки окупації було вбито і замучено фашистами 8600 чоловік. Понад 5 тисяч жителів міст було вивезено на примусові роботи до Німеччини.

19 вересня німецькі війська входили на Хрещатик. Одна колона йшла з Подолу. Друга з протилежного боку через Бессарабку. З перших днів фашисти встановили “Новий порядок: “Наказується всім жидам м. Києва і околиць зібратися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на розі вулиць Мельниківської і Дегтярівської. Взяти з собою документи, гроші, білизну та цінні речі. Хто не виконає це розпорядження, буде розстріляний"

Не підозрюючи нічого поганого євреї з раннього ранку збирали речі і йшли ... Більшість єврейського населення вірила, що їх повезуть у місця їхньої священної Землі...

Дівчина:

Бачу, як ідуть світанком ярим,

Кучеряві діти з різних гетт,

Як їх перелічує над Яром

Побілілий з люті кулемет.

Спинилися біля Яру,

Що здавна звався “Бабин”.

Був перший у колоні

Старий, колишній ратин.

З манатками дрібними,

В незвідану дорогу

Узяв ярмулку, талес,

Щоб десь молитись богу.

Коли ж відчув загибель

За п’ять хвилин до згуби,

Молитву шепотіли

Його поблідлі губи.

Вашій увазі я пропоную книгу автор А.Кузнецов “Бабий Яр”, вийшла книга у видавництві “Промінь” у 1987 році. В бібліотеці є книга, автор Микола Петрович Гирилович “Дальва – сестра Хатині”. Це розповідь свідка, який дивом залишився живим, коли всіх жителів села спалили. Комплекс побудували в 1973 році, а на гранітній плиті написали такі слова:

“Люди! Навеки отныне вновь сушествует имя Дальвы – скорби народной; Дальвы – сестры Хатыни".

"Особливим" районом Харкова називали фашисти територію навколо робітничого містечка Тракторного заводу. І мало хто тоді здогадувався, що приховувалося за цією таємничістю, аж поки у грудні 1941 року зондер – вбивці не почали вершити свої криваві злочини. Всього за три тижні вони розстріляли там понад десять тисяч наших співгромадян, чия "провина" полягала лише в тому, що вони були євреями… Про це й розповідає книжка "Книга пам'яті Дробицького Яру", вийшла з друку у видавництві "Прапор" у 2004 році.

Бібліотекар: До подій минулого повертає нас день сьогоднішній, у якому ми живемо. Живемо сьогодні. Ми не повинні, не маємо права забути те, що відбулось сім десятків тому.

(звучить музика)

Пам'ять – категорія жива і постійна. Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони …

У ході Карпатсько-Ужгородської операції на початку жовтня 1944 року завершилося визволення від фашистської окупації всієї території України в її довоєнних кордонах. На завершальній стадії цієї операції був очищений від військ противника Ужгород і 28 жовтня завершено визволення закарпатської України.

Але ціна цих перемог була високою. Лише у ході визволення західноукраїнських земель загинуло 527 тисяч радянських воїнів.

Битва за визволення України, що тривала довгих двадцять два місяці і складалася з ряду великих операцій, у яких брало участь до половини живої сили й бойової техніки всіх діючих Радянських Збройних Сил, стала одним з найважливіших етапів на шляху до перемоги.

Я пропоную подивитись буктрейлер "Україна в огні" за твором Олександра Довженка.

Я хочу познайомити вас із книжковою викладкою "Вони загинули, але перемогли, бо віддали життя для перемоги".

Все це було. Нічого не придумано, нічого не перебільшено. Все це було з живим людьми.

Вічний вогонь палає,

Дзвонить у долі століть

Вічний вогонь закликає:

"Щастя живих бережіть!"

Тут Київ та рід мій козацький,

Тут наша свобода в крові,

Над братнім усопшим народом

Ми молимось, мертві й живі.

Я бачу – то мамині сльози

Блискочуть на хвилях Дніпра,

Я знаю – моя Україна

Воскресне на поклик добра!

ГЕРСЕВАНІВСЬКА СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ

«Іде назустріч юним мудрість сивочола»

Сценарій заходу до Міжнародного дня людей похилого віку

Бібліотекар:

Шановні гості, рада вітати вас у стінах нашої бібліотеки. Дозвольте розпочати тематичний захід присвячений людям старшого покоління (надається слово для привітання Кухмістер Т.Ф. – секретарю сільської ради.

1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН, а в Україні це також і День ветерана.

Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 щорічно відзначає цей день. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року №1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку». Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року №1135/2004 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.

За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині – понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на землі.

Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливим і милосердним до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.

Бібліотекар:

У цей святковий, щедро напоєний теплом осінній день, ми зібралися в чудовому товаристві на свято праці, свято долі, свято життя, щоб віддати свою шану і повагу людям, за спиною у яких великий віковий і життєвий шлях. І саме сьогодні, ми віддаємо шану тому поколінню, яке вистраждало під чорним крилом голодоморів, яке вистояло криваве пекло Великої Вітчизняної війни, яке відбудувало зруйноване і допомагає нам творити майбутнє. Долі всіх присутніх багато в чому схожі одна на одну. Про кожного можна писати романи і повісті. І буде то бентежна розповідь про …

(відео-монтаж)

Бібліотекар:

Ми мало замислюємося над тим, хто такі «особи похилого віку», чим маємо завдячувати їм. Передусім, найбільше багатство яких – досвід, знання, уміння, мудрість.

1 Ведучий:

Все, що оточує нас – міста і села, заводи, безкраї лани – є результатом вашої невтомної праці. В усьому, до чого торкнулися ваші руки, залишилася частка вашої душі. Та і власним життям ми теж завдячуємо вам. Тож сьогодні, коли всі ми і вся Україна вшановує. Вас - свою гордість і славу, прийміть наші найщиріші вітання. Від щирого серця бажаємо вам здоров’я і довгих років життя. Нехай діти будуть для вас гордістю, а онуки радістю. Хай ваша золота осінь завжди буде щасливою. Радості, миру, добра Вам.

2 Ведучий:

Дорогі наші!

У цей чудовий день осінній

У атмосфері цій родинній

Ми вас вітаємо із святом

І від душі хочем бажати:

Добро хай множиться і щастя,

Міцне здоров’я хай додається.

А радість лиш сповна вам буде,

Відніметься хай сум і лихо,

Співає пісню серце стиха,

І доля в дім добром іде.

(Музичне вітання)

І Ведучий:

Із святом вас, дорогі друзі! Хай зозуля кує вам літа в здоров’ї, достатку, благополуччі, мирі і злагоді з усією нашою родиною.

2 Ведучий:

Сьогодні в цей святковий день ми вам, шановні, хочемо щиро сказати:

Що ваші роки й роки кожну мить

Свою любов і працю віддавали

Землі і людям… тож від них прийміть

Все найдорожче, все, чого не мали:

Земний уклін всім вам

І наше музичне вітання.

Бібліотекар:

Хоч і не обходиться без проблем, непокоїть здоров’я, та з роками водночас приходить життєва мудрість. Це час, коли вже збудовано дім, посаджено не одне дерево, стали дорослими діти та радують онуки і правнуки. Особливо, сьогодні, адже вони хочуть привітати своїх улюблених бабусь і дідусів зі святом. Отож зустрічайте наших наймолодших учасників (танок дітей)

Бібліотекар:

Сьогодні ми говоримо про наших, рідних, добрих, ніжних, люблячих бабусь і дідусів. Вони наші невтомні трудівники, цікаві казкарі, мудрі хранителі наших звичаїв і обрядів. Кажуть, що вони люблять своїх онуків більше, ніж дітей. І знають набагато більше загадок і казочок.

І зараз, дорогі діти, ви в цьому переконаєтесь. Дорогі наші гості, ми запрошуємо вас до активної участі у вікторині. А ви, діти, приготуйте свої долоньки, щоб підтримувати оплесками наших бабусь і дідусів.

До вашої уваги вікторина «З якої це казки?»

  1. Жили собі дід та баба. І була у них коза. Погнала баба пасти козу.
  2. Я по коробу метений, на яйцях спечений…
  3. Онде наша діві, онде наша Іва, на метеному дворці, на тесаному стовпці, кужілочка шумить, веретенце дзвенить, скиньмо по пір’ячку, нехай летить з нами.
  4. Діточки мої, козеняточка, Одсувайтесь, одчиняйтесь, Ваша мати прийшла, молочка вам принесла
  5. В одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей ловити. От хазяїн його взяв та й повів у ліс, думає: «Нащо він мені здався, тільки дурно буду годувати – нехай краще в лісі ходить».
  6. А мороз на дворі такий, що аж шкварчить! Вовчик хвостиком усе водить та: Ловись, рибко, мала і велика.
  7. Котику, братику, несе мене лиска, в темні ліси, круті гори. Порятуй мене.

Відгадай загадку

  1. Дуже довга в нього шия І смугаста, як у змія. Нею він через паркан Заглядає, наче кран ( жирафа)
  2. Влітку медом ласувала, Досхочу малини мав, А як впав глибокий сніг, Позіхнув і спати ліг (ведмідь)
  3. Не з заліза, не з дерева, Ця пухкенька сплюха: Є у неї два живота І чотири вуха (Подушка)
  4. Без голови, а ногу має: Бриля на неї одягаю (Гриб)
  5. З лісу в ліс перелітає, Де не сяде – там співає, І складе яєчка у чужі гніздечка (Зозуля)
  6. В ста сорочечках бабуля Певно є, що то… (Цибуля)
  7. Гірко щипле за язик Рідний брат її… (Часник)

1 Ведуча: Послухайте гумореску Павла Глазового «Як Кузьму провчила жінка» у виконанні Ольги Михайлівни Губар.

Як Кузьму провчила жінка його мила
Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні,

Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані.

Лежить собі, проглядає журнали й газети,

А дружина варить, готує котлети.

Пообідав Кузьма смачно, запалив «Казбека».

- Ну чого ти, - пита жінку, - така недалека?
Тільки в тебе і балачки про борщ й олію,

І ні слова про театри, про драматургію.

А є жінки! Збоку глянеш – ходить мов Аїда,

Драматургів усіх знає, аж до Євріпіда.

Так и сипле: Тіто Гоббів, Карузо, Фелліні,

Есамбаєв, Магомаєв, Кобзон, Паганіні…

А ти яка? Ти ж не тямиш в цьому ні бельмеса.

Ти ж не можеш відрізнити Брамса від Бернеса.

Давно тебе не бачив я в хорошому платті.

Тиняєшся у тапочках, в дешевім халаті.

Ти забула, що є в світі жіночі принади –

Перманенти, манікюри, духи та помади.

Я хотів би бути мужем культурної дами,

А ти чавиш помідори, бряжчиш друшляками,

Що побачиш – вишні, сливи, - пхаєш у консерви…

Я не можу, розумієш? Здають уже нерви.

Через добу повернувся наш Кузьма додому.

Зустрічає його жінка і платті голубому.

Очі чорним підведені, на губах помада.

Закрутило Кузьмі в носі від духів «Еллада».

Плаття модне, вузесеньке, облягає форми,

Ще й коліна не прикриті – такі тепер норми!

Посадила Кузьму в крісло, сіда проти нього.

Як французька кінозірка, виставила ноги.

У Кузьми від здивування потилиця змокла.

А дружина запитує: - Ти читав Софокла?

Тобі може, до подоби п’єси Евріпіда?

Сопе Кузьма: Відчепися! Подавай обідать.

Нащо мені Евріпіди? Нащо їхні п’єси?

- А ти ж казав, що у мене дрібні інтереси,

Що немає шику-блиску, манери негарні.

Я сьогодні простирчала півдня в перукарні.

Перукар просив, між іншим, щоб прийшла я знову.

Запевняв, що я похожа на Любов Орлову.

Не було у мене часу возиться з обідом,

Так я тобі й замінила обід Евріпідом.

2 Ведучий: Сподобалося? Тож продовжуємо на цій веселій ноті.

1 Ведучий:

А іноді в житті буває і так…

Спешит на свидание бабушка,

Не правда ли, это смешно?

Он ждет ее возле кино.

Расплакалась внучка обиженно,

Сердито нахмурился зять

Спешит на свидание бабушка.

Да как же такое понять!

Из дома ушла, оробевшая,

Виновная в чем-то ушла..

Когда- то давно овдовевшая,

Всю жизнь она им отдала.

Кого-то всегда она нянчила

То дочку, то внучку свою.

И вдруг в первый раз озадачила

Своим непокорством семью.

Впервые приходится дочери

Отчаянно стряпать обед.

Ушла на свидание бабушка,

И это на старости лет!

И ушла на свидание бабушка,

И совестно ей оттого…

Ушла на свидание бабушка,

А бабушка сорок всего.

Бібліотекар:

А зараз послухайте гумореску П. Глазового у виконанні Юрія Шмадченка.

2 Ведуча: Діти, коли зостанетеся на одинці зі своїми бабусями і дідусями, притулиться до них міцно і візьміть в свої рученята їхні шорсткі долоні, натруджені мозолями, і притисніть до себе. Бо прийде час, коли захочеться відчути їх біля себе, вилізти до них на коліна, попросити пробачення за щось погане, зроблене чи сказане, а обізватися вже не буде до кого.

1 Ведуча: Із святом вас, дорогі друзі! Хай зозуля кує вам літа в здоров’ї, достатку, благополуччя, мирі і злагоді з усією нашою родиною.

(музичне вітання) пісня «Мамина вишня»

Бібліотекар:

Роки…роки. Їх наче не було. Війнули вони пташиним крилом і помандрували колючою стернею, запахом жнив, щебетом весен, снігами зим і щедрістю літа, залишивши солодку згадку.

1 Ведуча:

Летять літа, як білі журавлі,

Дзвенять, як ті волошки в житі,

Та не зникає слід їх на землі,

Якщо для добрих справ були прожиті.

Бібліотекар:

Зверніть увагу на цікаву книжкову виставку під назвою «Колись ми юними були, а зараз осінь наступила».

1 Ведучий:

Пригадай, мій друже, давні дні.

Ті світанки й весни журавлині

І стежини перші ті шкільні,

Біля школи пишний цвіт жоржини.

Рідну землю, ніжність і надію,

Першу радість і першу печаль,

Перші друзі, першу свою мрію…

Не летіть, літа, так швидко в даль.

Переглянувши цю виставку ви ніби поринете у далеке минуле, вашу молодість.

2 ведучий:

Сьогодні в цей святковий день ми вам, шановні, хочемо щиро сказати:

Що ваші роки й руки кожну мить

Свою любов і працю віддавали

Землі і людям… Тож від них прийміть

Все найдорожче, все, чого не мали:

Земний уклін всім вам.

Читач:

Не сумуйте, старенькі!

Сині весни пройшли, промайнули,

Не сумуйте, старенькі!

Сині весни пройшли, промайнули,

Наче коні, промчали літа.

Не помітили їх, не збагнули,

Як настала пора золота.

Не сумуйте, старенькі, не треба,

Не тримайте у серці жалі.

Я до ніг прихилив би вам небо,

Щоби краще жилось на землі.

Кажуть, юність живе лиш майбутнім,

Кажуть, зрілість цінує лиш мить,

Тільки старість живе незабутнім,

Тим, чого не вернуть, не спинить,

Є закони природи незмінні

Для людей, для птахів, для трави.

Ви простіть нас, байдужих, ми винні,

Будем ми ще такими, як ви.

Звучить аудіозапис пісні Сосо Павліашвілі “Помолимся за родителей”.

Бібліотекар:

Ось і закінчилася наша розмова. Я сподіваюсь, що всі ми станемо добрішими, милосерднішими. І ця година доброти переросте у щоденну потребу робити добро. Всім нам нелегко у сьогоднішній скрутний час, але пам’ятаймо, що поруч є люди, яким набагато гірше. А ми можемо хоч на крихту покращити їхнє життя. То я звертаюся до вас з словами-проханням% “Молодосте, зазирни у вічі старості!”.

А вам, дорогі наші гості, щиро дякую за те, що ви прийшли на нашу зустріч. Ми хочемо, щоб у вас не лише сьогодні а й завжди був хороший настрій. Щоб кожен день додпвав бадьорості, щоб сонячне проміння зігрівало серця а наші слова подяки возвеличували вас. Ми раді, що сьогоднішнє свято відбулося, і ми могли висловити все. Що відчуваємо до Вас: свою повагу, шану, гордість, ніжність, відданість любові. Але це лише слова лише крапля в морі. Наш обов’язок перед вами куди більший.

Нехай для Вас же сонце світить

І квіти ніжності цвітуть

Нехай є добрі у щасті й мирі

Усі роки ваші пройдуть!

А на згадку про нашу зустріч прийміть скромні подаруночки!

Ці паперові корзинки з квітами, зробили діти своїми руками на засіданнях клубу за інтересами “Господарочка”, який існує при бібліотеці.

2 Ведучий: будьте здорові, живіть довго і щасливо. Наш захід підійшов до завершення.

1 Ведучий: Дякуємо за увагу!

Бібліотекар:

До нових зустрічей, у стінах нашої бібліотеки.

РАЗОМ: ДО ПОБАЧЕННЯ1

Kомсомольська сільська бібліотека-філія

«Полум’ям подвигу вашого наші горять серця».
/година безсмертя/

Запрошені:ветерани війни, голова ветеранської організації Терещенко О.О., місцеві жителі, сільський голова Шамаріна Г.О.

Мета:Вшанувати світлу пам’ять героїв Великої Вітчизняної війни, які захищали наш рідний край. Ознайомити гостей з історичними передумовами виникнення війни, подвигами воїнів, які поклали свої життя задля Перемоги.

Виховувати почуття патріотизму, національної свідомості та гідності. Згадати та вшанувати пам’ять героїв-визволителів нашого рідного краю.

Обладнання:

1. На столі старі фото з військовою тематикою, у підсвічнику горить свічка.

2. Книжкова виставка-реквієм «Солдатські долі на могилах стоять».

3. Музичні записи.

4. Напис «16 вересня-День визволення Лозівщини», цитата.

5. Використання технічних засобів: комп’ютер, магнітофон.

Учениця читає вірш:

Ніхто не забутий... На попіл ніхто не згорів!

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть...

І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,

Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть. ( п а у з а )

Ніхто не забутий! На попіл ніхто не згорів!

(У кінці вірша, поступово наростаючи, звучить повільна мелодія). Виходять ведучі-бібліотекарі)

1 Ведучий :

Доброго дня усім, хто завітав сьогодні до бібліотеки на годину безсмертя присвячену дню визволення Харківської області і Лозівщини.

Саме 70 років над нами тихе, мирне небо. Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, жити, будувати своє майбутнє. Але завжди потрібно пам’ятати, якою дорогою ціною завойоване наше щастя.

Наша година присвячується загиблим і живим воїнам, які звільняли наш рідний край від фашистських загарбників. І хотілось нам розпочати наш захід рядками вірша нашого поета-земляка Михайла Старікова:

Шел третий год войны,

Год трудный, непростой,

Дарил нам мед побед

И горечь отступленья,

Но этот год принес

Многострадальной Лозовой

Сентябрь, и долгожданный

День Освобождения.

Познали мы лишения

И горечь от утрат,

Все тяготы и боль

Вселенского потопа.

Все это вынес на плечах

Простой солдат,

И низко кланялась ему

Спасенная Европа.

Любовь и уваженье,

Благодарность к вам

Ни в песнях описать

Ни передать стихами.

И в этот день, как никогда,

Хотелось нам

Почтить Вас всех, не пряча слез,

Простыми, добрыми словами.

Скорбим и плачем,

Часто вспоминая Вас

И тех, кого в войну

Так рано поглотило пламя…

Как жаль, что здесь,

Сегодня и сейчас,

Осталось Вас, живых,

Так мало между нами.

( «Освободителям Лозовой, павшим и живым, посвящается…» 2005 год)

2 Ведучий:

16 вересня – цей день нічим не позначений у жодному календарі. Але для нас він особливий. Цього дня, 70 років тому, нашу Лозівщину звільнено від німецько-фашистських загарбників.

Можна по-різному ставитися до війни, по-різному її називати – Великою Вітчизняною, Другою Світовою, але хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя заради щастя інших.

Страшні сліди залишила ця війна у всьому світі… Лише на території України в руїни та згарища німці перетворили сто чотирнадцять міст і двадцять вісім тисяч сіл…Чотири роки… Тридцять чотири тисячі годин… Дві тисячі шістсот кілометрів від Москви до Берліна…Так мало?! Дійсно, якщо літаком – то всього-на-всього три години польоту, а перебіжками, по-пластунськи – аж чотири роки… Довгих тяжких чотири роки…

(Звучить пісня з кінофільму «Тиша». Музика В.Баснера, слова М.Матусовського «Набезымянной высоте»).

1 Ведучий

Все далі віддаляють нас роки від найвеличнішої події – перемоги над фашистською Німеччиною. Час зрівняв траншеї на полях колишніх битв. Ті суворі дні залишилися за перевалами десятиріч, за новими подіями, але пам’ять про подвиг народів ніколи не померкне у серцях нинішнього і майбутнього поколінь людства. Давайте разом з вами погортаємо скорботні і радісні сторінки історії того періоду.

Шість разів з вогнем і мечем пройшли фашисти через весь Лозівський район. Вони вщент зруйнували міста, спалили багато сіл. Архівні матеріали дають повну картину збитків, нанесених народному господарству, мирним жителям району. Вони виражаються сотнями мільйонів гривнів. А чим же можна виміряти життя людей? Нічим і ніколи.

Ніколи не переможуть того народу, який пізнав, відчув і побачив, що він відстоює і захищає свою долю.

( Звучить пісня : музика Я. Френкеля, слова Р. Гамзатова «Журавли» у виконанні жіночого колективу «Берегиня»)

Учень:

Пам’ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся й хто поліг у боях.

Тож вклонімось всі ми низько до землі їм,

Й квітами устелимо їх тернистий шлях.

2 Ведучий:

Тисячами обелісків і братських могил нагадує і донині про себе ВеликаВітчизняна війна.Вони – святиня нашої пам’яті.Поклонімося ж тим, хто поліг у бою,хто покрив землю рідну собою,хто відстояв нашу свободу.Це потрібно не мертвим,це потрібно живим.

Хвилина мовчання…

Вона більше нам розкаже,

Ніж тисячі, а чи мільйони слів…

Про подвиг безіменний всього не вимовить словами,

Лиш тільки серце може розказати про нього,

Але воно, на жаль, не має мови,

Лиш має біль.

Тому я прошу всіх вшанувати пам’ять полеглих співвітчизників хвилиною

мовчання.

Хвилина мовчання (дзвін-набат або стукіт серця).

1 Ведучий:

Ця війна була одна на всіх. І у кожного – своя. Всі розуміли, що воюють на смерть за Батьківщину, за право на життя своїх дітей, онуків і правнуків. І кожний бачив війну по-своєму: з окопу, на марліу шпитальній палаті. І було їх мільйони. І серед цих мільйонів і наші односельці, які пішли на війну і проливали кров за наше мирне сьогодення.

(Надається слово голові ветеранській організації нашого села Терещенко Ользі Олексійовні).

2 Ведучий:

Пройдуть роки, століття, але вічний вогонь пам’яті не погасять вітри перемін, не зітруть століття.

І на Лозівщині не було сім’ї, яку б не торкнулося горе, що несла війна. Згадайте села, що згоріли, стерлися з лиця землі, міста розорені, але не підкорені. Згадаймо про кожну вулицю, про розбиті мрії і нездійснені надії. Солдати на смерть стояли за кожен метр своєї землі, горіли в танках, вмирали в концтаборах. Спасибі, що вистояли, що перемогли. Аби не ви, не було б сьогодні і нас.

(Міні-інтерв’ю проводиться з присутніми ветеранами )

1. Що ви пам’ятаєте про ті страшні роки війни?

2. Скільки вам було років?

3. Де вас застала війна?

4. Чим запам’ятався вам День Перемоги?

5. Ваша улюблена фронтова пісня?

6. Ваше побажання молодому поколінню?

7. Щоб ви хотіли почитати на воєнну тематику?

1 Ведучий:

Не повернулись в дім свій рідний, отчий,

Й солдати з нашого села,

Читавши кляті похоронки

Тремтіло серце, йшла сльоза.

Нестерпно тяжко вдовам й мамам,

Було звичайно в ті часи,

Дізнавшись, що війна забрала клята,

І чоловіка, й сина, й брата.

Що їхні серця в молоді ще літа,

Земля українська в собі пригорта.

Кожного року,16 вересня , жителі нашого села збираються біля Будинку культури , де стоїть пам’ятник загиблим воїнам, щоб віддати шану загиблим у боях.

Ми відчуваємо і радість, і біль. З болем і сумом приходим сюди тому, що тут ми згадуємо батьків, рідних, друзів та просто сміливців, які захищали рідний край. Усі відчуваємо радість на серці, бо живемо у мирний час. Дивлячись на ветеранів у кожного з нас бринить сльоза. Тепер вони старенькі, а колись були молоді і захищали наш край від ворогів.

Народна біда ніколи не забудеться, вона застерігає, навчає бути пильними, чесними перед героями днів минулих.

Вічна шана полеглим героями,

Вічна шана всім, хто відстояв мир на землі.

Вічна шана всім, хто здобув Перемогу.

Вічна шана визволителям Лозівщини.

Хай буде мир на всій землі!

Хай дім новий будується

Хай сад новий росте в селі,

Нова зростає вулиця.

Ми будем мир всі берегти,

Щоб сад наш розквітав,

І кожен житель у селі,

Щоб грізні роки пам’ятав.

2 Ведучий:

У складний час відзначаємо ми цю славну дату. Народ України хоче бачити сьогодні не просто державу, а державу заможну, демократичну, сильну, яка зуміла б захистити своїх громадян від духовного і матеріального зубожіння, працювала для людей і в ім’я людей. Тож докладімо всіх зусиль, щоб кожен зробив усе можливе в ім’я зміцнення і процвітання нашої держави.

Це буде найкращим пам’ятником і проявом шани до всіх, хто боровся за визволення Лозівщини, Харківщини, України.

Шановні гості! Пам’ятайте про ті роки, а щоб більше знати, читайте книги, які представлені на книжковій виставці-реквієм

«Солдатські долі на могилах стоять».

( Реклама книг книжкової виставки)

1. В боях за Харьковщину текст :воспоминания учасников Великой Отечественной войны / Под редакцией И.С. Ганже, С.З. Голиковю.-Х.: Прапор, 1983.-216 с.

2. Впереди - Харьков текст : из воспоминаний полководцев Великой отечественной войны И.С. Конева, И.М. Манагарова, М.С. шумилова, В.Д. Крюченкина: (Сборник).- 2-е изд.- Х.: Прапор, 1988.- 125 с., ил.ISBN 5-7766-0007-3.

3. Дикань А.П. Величие подвига текст : посвящается курской битве и освобождению Левобережной Украины / А.П. Дикань.- Харьков, 1994.-383 с.

4. Дьяченко Н.Т. Историко-революционные памятники Харьковщины текст : очерки / Н.Т. Дьяченко, Т.М. Борисова. М.В. Уманский.- 3-е изд., испр. И доп.- Х.: Прапор, 1983.- 216 с.

5. Исаев С.И., Левченко В.Н. Герои – освободители Харьковщины текст : очерки / С.И. Исаев, В.Н. Левченко.-Х.: Прапор,1988,- 316 с., ил.ISBN5-7766-0005-7.

6. Память сердца текст : документальные очерки ветеранов Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. Харькова и Харьковской области / Под редакцией А.И. Котляревского.-Х.: Тимченко, 2009.-456 с., ил.- Библиограф.: 202 наим.ISBN978-966-8661-45-7.

7. Книга пам’яті Дрогобицького яру текст : Спогади. Нариси. Документи / Авт. – укл. В.П .Лебедєва, П.П. Сокольський.- Х.: Прапор, 2004.- 208 с., іл.ISBN 966-7880-87-7.

8. Книга Пам’яті України. Харківська область. Переможці текст / Головна ред.. кол.: І.О. Герасимов (голова) та ін..; Обласна ред.. кол.: І.О. Терехов (керівник) та ін.- Харків: Комунальний заклад Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книга Пам’яті України, 2008.-688 с.

9. Макаренко Д.Г. Шляхами подвигів текст : 11 маршрутів по місцях бойової слави на Харківщині / Д.Г. Макаренко, Л.П. Олійник.- Х.: Прапор, 1970.-174

10. Мірошников І. Я. Нескорені Харків’яни текст / І.Я. Мірошников.- К.: Політвидав. України, 1969.- 101 с.

11. Подвигом уславлені текст : герої Радянського союзу – партизани і підпільники України в роки Великої Вітчизняної війни / Під редакцією В.Й Маркова, В.І. Денисенка, Л.Д. Михайлова.-К.: Політвидав. України, 1978.-348с.

1 Ведучий:

От і закінчилась наша зустріч. І на останнє ми хочемо побажати вам:

Здоров’я грони золоті,

Хай заколоситься добро

На нашій ниві,

Щоб кожен день у вашому житті

Був сонячно-ласкавим та щасливим.

Хай доля буде світла і ласкава.

Хай щастя буде справжнім і рясним,

Земля щоб гарні квіти дарувала,

А небо було мирним і ясним!

На все добре! До нових зустрічей шановні гості!

НОВОІВАНІВСЬКА СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ

«МОЇ ПРАВА – ТВОЇ ПРАВА»

( урок моралі і права)

Мета:

Виховувати патріотичні почуття, розвивати інтерес до вивчення історії Батьківщини; збагачувати запас знань про життя українського народу; познайомити з конвенцією про права дитини; учити толерантності.

Хід заходу

Бібліотекар:

Усі ми на світі з роду до роду –

Діти прадавньої неньки-землі,

Серцем єднаймо спокій і згоду,

Щоб обминали нас жах і жалі.

Боже єдиний, творче всесильний,

Дай же нам мудрості і доброти,

Мирної долі в злагоді спільній

І в покаянні тихо прости.

Доброго дня, шановні глядачі!

Ми розпочинаємо наш урок моралі і права. До вашої уваги невеличке експрес-опитування щодо визначення нашої громадянської позиції:

- Якою ви уявляєте державу вашої мрії?

- Чи можете ви в школі навчитися брати на себе відповідальність, приймати рішення, від яких залежить доля інших людей?

- Чи знаєте ви права людини і що дає вам знання цих прав?

- Якими ви б хотіли бачити стосунки між людьми на Землі?

Дякую, за ваші відповіді та пропоную клоуз – тест «Життя навчить».

  1. Основний закон України – це … (Конституція)
  2. Главою нашої держави є … (Президент)
  3. Слово «декларація» означає.. (заява, оголошення)
  4. У дні державних свят його вивішують на будівлях. Це…(Державний прапор)
  5. День Конституції ми святкуємо … (28 червня)
  6. Перший збірник законів у Київської Русі - це …(«Руська правда»)
  7. Автором першої в історії українського народу Конституції був… (Пилип Орлик)
  8. Угода, міжнародний договір із певних питань – це …( Конвенція)
  9. Гербом України є … (тризуб), що означає …(воля)
  10. Президент України дає присягу на найдавнішій історичній пам’ятці України, а саме… (на Пересопницькому Євангелії)
  11. Величальна пісня, що лунає під час урочистих зібрань і великих свят, називається… (гімн)
  12. Найвищим законодавчим органом України є …(Верховна Рада)
  13. Міжнародний документ про права дитини це… (Конвенція ООН про права дитини).
  14. Народними символами України є … ( верба, калина, тополя, барвінок, вишня)
  15. Закон про устрій, про будову держави, про головні права та обов’язки громадян певної країни – це … (Конституція).

Бібліотекар:

Дякую, за вірні відповіді. Скажіть, будь ласка, із чим можна асоціювати державу? (з будинком). Так, і з будинком. А кожна будівля має обов’язково фундамент, тобто основу, стіни і дах. Як ви думаєте, що є основою будь-якої держави? (закони, символи, мова, звичаї, традиції, кордони…)

А що є стінами? ( це органи влади). А хто є найголовнішим у державі? (так, саме народ, громадяни). Недаремно Луї Брайде сказав: «Єдиний титул у нашому демократичному суспільстві є вищим за титул президента – це титул громадянина». Таким чином, якщо ми хочемо жити в ідеальній державі то повинні знати та поважати свої права та закони й не забувати своїх обов’язків. Я пропоную переглянути вам слайд-програму «Права свої знай, обов’язки не забувай».

А тепер вашій увазі термінологічна вікторина:

  1. Документ, що посвідчує особу (Паспорт)
  2. Грошова одиниця України (Гривня)
  3. Форма захисту робітниками своїх прав (економічних та соціальних) (Страйк)
  4. Головний документ дитини до 16 років (Посвідчення про народження)
  5. Які документи державного значення видає Президент України (Указ)
  6. Як називається власник акцій? (Акціонер)

Молодці, ви добре розумієтесь на термінах.

Гра «Спіймай правило»

Повторили всі права,

І тепер у нас буде гра.

Якщо право є в законі –

Дружно плеснемо в долоні.

А якщо його нема –

Буде в залі тишина.

  1. Усі діти мають право на любов і турботу.
  2. Кожна дитина має право їсти тільки гамбургери, чипси і хот-доги.
  3. Діти, які добре ставляться до своїх батьків, повинні одержувати від них особливу увагу.
  4. Особлива турбота – дітям - біженцям.
  5. Кожна дитина може нецензурно висловлюватися, якщо вона того хоче.
  6. Діти мають право вільно висловлювати свої погляди.
  7. Жодна дитина не зобов’язана мити посуд, прибирати свою кімнату.
  8. Усі діти мають право на ім’я.
  9. Усі діти мають право їсти руками і діставати до стелі ногами.
  10. Жодна дитини не повинна бути скривджена і принижена.
  11. Усі діти мають право на вільне спілкування.

Щоб закріпити знання, отримані на сьогоднішньому заході, я пропоную вашій увазі книжкову виставку «Від громадянина України – до громадянина Землі»

(Огляд книг)

Комсомольська сільська бібліотека-філія

Сценарій проведення дня відкритих дверей до Всеукраїнського дня бібліотек

«Місце зустрічі – бібліотека»

Ведуча 1.Пані та панове!

Ведуча 2.Леді і джентльмени!

Ведуча 1.Мадам і мсьє!

Ведуча 2. Любі бібліомани !

Ведуча 1.Вітаємо всіх щиро, любі друзі!

Ведуча 2.В книжковім та інформаційнім крузі!

Ведуча 1.Запрошуємо Вас на день відкритих дверей і на засідання клубу за інтересами «Майстерня доброго настрою»

Ведуча 2.Сьогодні ми зібралися у цій святковій залі з нагоди професійного свята - Всеукраїнського дня бібліотек, який відзначається 30 вересня. Ми прагнемо креативного підходу до проведення масових заходів, різних ноу-хау, тренінгів, майстер-класів! Тож ми і продемонструємо сьогодні щось новеньке, сучасне і креативне.

Ведуча 1.Тут книжки розумні спокійно живуть

У тихій величній світлиці

А двері широкі відкриті ведуть до знань золотої скарбниці.

Герої романів ,легенд,повістей

У тиші говорять із нами.

В книжках - відкриття всіх великих людей,

Думки, що хвилюють віками.

Ведуть нас в незнане книжки

Розрадять , коли нам нелегко.

Для нас зберігає їх довгі роки

Комсомольська бібліотека.

Ведучий 2. Бібліотеки - це не тільки сховище літератури. Це цілий світ, відкритий кожному, хто любить книгу. (презентація бібліотеки-2)

Ведучий1. Коли ми говоримо слово "бібліотека “ -то уявляємо собі духовне місце, куди можна завжди прийти, де зустрінеш бібліотекаря - людину, яка завжди рада допомогти в пошуках істини, підібрати необхідні книги, дати пораду. Ведучий 2. Є поняття: "домашнє вогнище", " вогнище культури". З давніх – давен повелося, що вогонь, вогнище повинна підтримувати жінка. Мабуть тому і в бібліотеках працюють в основному жінки, які бережуть духовно тепло, потрібне людям.

Ведучий 1. Сьогодні ми хочемо згадати тих, хто присвятив цій нелегкій праці все своє життя. Хто, багато років тому прийшов до бібліотеки, в ній залишився і знайшов своє покликання. Присвятив все своє життя цій професії . Ми говоримо зараз про Антипенко Ольгу Сергіївну… ( Виступ Антипенко О.С.)

За вагомий внесок і відданість професії «бібліотекар», вручаємо Вам “ Подяку” від наших читачів.

Хай вас зігріє людська теплота
За все, що зробили за ваші літа.
Хай сонце вам ніжно сміється,
Хай все у житті удаєтеся,
Доля найкраща хай з вами іде.
Вдячність велику прийміть від людей,
Щастя, здоров'я і довгих вам літ,
Щирі вітання наші прийміть.
Саме завдяки Вам наша бібліотека неодноразово займала призові місця в різні роки серед бібліотек Харківщини …. Дякуємо Вам , шановна Ольга Сергіївна!.

Ведуча 1.Бібліотекар - добрий чарівник, до якого приходять ледь навчившись читати, тамуючи хвилювання, висловлюють своє бажання стати читачами нашої бібліотеки. Сьогодні всіх бібліотечних працівників прийшли привітати діти 1 класу Комсомольського НВК 1.Добрий день вам, люди добрі!

Щиро з святом вас вітаємо

Мудрі, знаючі, тактовні -

Ми сьогодні вам бажаємо:

2. Щоб ваш невтомний, чесний труд

Був плідним, як багата осінь.

І кожен день, що йде новий

Хай тільки щастя вам приносить!

3. Нові книги щоби купували

Більше й більше з року в рік.

Щоб були просторі зали,

Нові меблі й дах не тік

4. Щоб незгоди й негаразди

Мимо вас летіли.

Щоб були в вас молоді

І душа і тіло.

5.Хай слова подяки і любові

Звучать сьогодні щохвилини.

А від мене цей букет чудовий -

Від читача, прихильника, мужчини!

Бібліотекар Оксана: Дякуємо діти за привітання і за квіти ,але ми вас запросили сьогодні ,щоб посвятити вас в читачі.(запрошуються діти на сцену)

Бібліотекар Ольга:

Любі діти, книги - ваші вірні друзі, порадники і помічники і нам би дуже хотілося, щоб ви з книгами дружили все життя . А вам би хотілося стати справжнім читачами бібліотеки? Добре , але за однієї умови:

- бережіть книги, бо вони потрібні не лише вам, а і багатьом іншим дітям;

- не слиньте пальці коли гортаєте сторінки;

- не перегинайте і не висмикуйте сторінок з книжок;

- не шматуйте і не розмальовуйте обкладинки та сторінки книжок;

- вчасно повертайте до бібліотеки книги і журнали.

Чи обіцяєте виконувати всі ці правила? Тоді ми оголошуємо, що ( називаються прізвища дітей) стали офіційно користувачами Комсомольської бібліотеки. Привітайте нових читачів.

Бібліотекар Оксана:

Так, я- книгар, не лікар, не аптекар.

Не інженер, не вчитель, не банкір.

Я-більше: Я - книгар! Бібліотекар!

Потрібен я всьому наперекір.

Бібліотекар Ольга:

За нашим вікном ростуть берези і смереки.

Гарне місце завжди тут для бібліотеки.

І завжди, у ранній час

Чи обідню спеку

Йдуть до мене читачі

У бібліотеку. Йдуть до мене читачі

Зблизька і здалека.

Жду їх радісно завжди .

Я ж –бібліотекар.

Ведуча1.Кажуть що бібліотекарі – то є сірі мишки.

Ні, співають вони і танцюють.

Знають не тільки книжки.

Бо у нас в бібліотеці на абонементі

Підберуть матеріали учню і студенту.

Ведуча2.

Бо у нас в бібліотеці, у читальнім залі,

Можуть читати всі книжки і журнали.

Бо у нас в бібліотеці в еру Інтернету

Будь-яку можна знайти книжку і газету.

Ведуча1.

Бо у нас в бібліотеці є чим похвалитись.

Нашими користувачами можемо гордитись.

Ведуча2.

У нас все і всі найкраще

Мабуть тому, що вони наші.

Бібліотекар Оксана: Навесні в бібліотеці були проведені декілька конкурсів: « Краща емблема бібліотеки», «Кращий читач бібліотеки», «Кращий постер до улюбленої книги». І в нас є переможці – це Говоров Віктор і Штефан Олег . Отримайте, будь – ласка, грамоти і щиру подяку від маленького колективу цього закладу. Емблема висітиме на почесному місці, а щодо роботи Штефана Олега, то його постер зайняв 1 місце …,а також Олег став «Кращим читачем 2014року»серед учнів 8 класів в Лозівському районі і на вищому рівні показав себе в Харкові на …

Бібліотекар Ольга:

Багате наше село на талановитих і творчих людей. І саме для таких, в 2013 році ми відкрили у бібліотеці клуб за інтересами «Майстерня доброго настрою» . Ця чарівна майстерня чекає кожного з вас до себе, щоб подарувати добрий настрій, цікаве спілкування, творче натхнення і багато позитиву. Проводиться засідання кожен раз по різному: були в нас чаювання, показ мод, майстер-клас по бісероплетінню, уроки арт – гриму і багато інших заходів. А сьогодні тема засідання звичайно присвячена бібліотеці. Членам нашого клубу потрібно було приготувати малюнок чи ілюстрація на тему «Бібліотека моєї мрії». Зараз подивимось, якою хочуть бачити бібліотеку сучасні діти.

(малюнки, ілюстрації дітей)

Бібліотекар:

Є на світі братерство прекрасне

Неспокійних любителів книг.

Їм підвласне минуле й сучасне

Перед ними – сто тисяч доріг.

Ведуча2.

Слід книгу хорошу узяти -

І диво ввійде до кімнати.

Засяє зоря, гойднуться моря.

Й до дальніх країн вже рукою подати.

Книга завжди нас вчить

До мрії шляхи долати.

В сумну і в щасливу мить

Вона - твій друг і порадник.

(Виходять діти з книжками)

Мій друже й супутнику

Книго моя,

Завжди на дозвіллі

Де ти – там і я.

Ми добре з тобою проводимо час

Чудова розмова триває у нас.

Відмалку з тобою

Я звик дорожить.

Без доброї книги

Мені не прожить.

Книжка – добрий ,мудрий друг

Книга знає все навкруг.

Що, до чого , звідки , як?

І про що писав Маршак.

З нею взнаєш сто країн

І сягнеш морських глибин.

Долетиш за мить одну

В міжпланетну далину.

В кожнім домі, в кожній хаті

У містах і на селі,-

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

Дружба з книгою – це свято,

Не було б його у нас,

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.

Книголюби в читальному залі

Стільки радості в дар дістають.

Мов на світлім казковім вокзалі

Тут у мрію квитки їм дають.

А сторінки немов могутні крила -

Читай, лети на горду висоту.

Розкрили книгу –

Значить ви відкрили

нову країну – мрію золоту.

Ведуча 1:

Український народ завжди поважав книгу - це невичерпне джерело знань і склав багато прислів’їв та приказок. В них звучить народна мудрість. Проведемо конкурс прислів’їв та приказок про книгу. Хто скаже найбільше приказок,той і переможець.

(конкурс)

Про що говорять нам прислів’я та приказки? Про велике значення книги в житті людини.

Бібліотекар:

Тож ще раз щиро вітаємо Вас, дорогі друзі, колеги, з професійним святом. Бажаємо творчості і натхнення, щастя, добробуту та любові вам і вашим родинам. Наше свято співпадає з християнським святом Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Тож віри Вам у власні сили, надії на те, що наша праця буде достойно визнана, любові наших користувачів і мудрості у здійсненні великих планів.

Ведуча 2.

А Вас, шановні наші читачі, ми завжди з радістю чекаємо:

Не оминайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки.

Нема прекрасніших доріг,

Ніж в цей вселюдський храм науки.

Ведуча1.

Дякуємо за увагу! До нових зустрічей!

КАТЕРИНІВСЬКА СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА



ГРАМОТНИМ БУДЬ!

8 вересня - День грамотності

Матеріали до години грамотіїв

ГРАМОТНИЙ –

1. Який вміє граматично правильно писати: грамотний учень.

2. В якому немає граматичних і стилістичних помилок: грамотний переклад, грамотний твір.

3. перен. Який володіє необхідними відомостями з певної галузі, знаннями в якійсь галузі, справі: грамотний керівник, грамотний інженер, грамотний хлібороб, політично грамотна людина.

Гра́мотність (значною мірою рівноправний термін письме́нність) — традиційно визначається як вміння читати й писати або вміння використовувати мову, щоб читати, писати чи розмовляти.

Людей, що вміють тільки читати, також називають «напівграмотними».

Мова народу, впливаючи на алфавіт, ускладнює чи полегшує вивчення грамоти. Так, порівняно слабке поширення грамоти в китайському народі значною мірою пояснюється труднощами вивчення її для маси.

Сьогодні у світі один з п'яти дорослих неграмотний, і дві третини з них — жінки. 72 мільйона дітей не відвідують школу.

В 1966 році ЮНЕСКО оголосила Міжнародний день грамотності, який щорічно відзначається 8 вересня.

Грамотність — фундамент, на якому можна збудувати подальший розвиток людини. Відкриваючи доступ до книги, вона дає можливість користуватися скарбницею думки та знання, що створені людством. Але можливість —це ще не факт. Ступенем поширення грамотності в даному народі характеризується ступінь участі всього народу в розумовім житті людства, але характеризується лише до певної міри, бо й неписьменні народи беруть участь і брали участь, хоча й незначною мірою, в накопиченні розумових і моральних скарбів людства.


Вікторина «Мова моя, мова...»

Розділ мовознавчої науки, який вивчає звуки мови… /Фонетика/

Скільки звуків в українській мові? /38/

Що таке лексика? /Всі слова мови, або словниковий склад мови/

Слова з протилежним лексичним значенням…/Антоніми/

Розділ мовознавства, який вивчає правила написання слів…/Орфографія/

Розмова двох осіб…/Діалог/

Частина мови, яка позначає предмет і відповідає на питання хто? що? /Іменник/

Інфінітив—це…/Неозначена форма дієслова/

Що буває кількісним і порядковим? /Числівник/

Слова, різні за звучанням та написанням, але близькі чи однакові за лексичним значенням…/Синоніми/

Опис зовнішності людини…/Портрет/

Частина слова, що знаходиться перед коренем…/Префікс/

Слова, однакові за звучання, але різні за лексичним значенням… /Омоніми/

Співзвучні закінчення рядків у вірші…/Рима/

Скільки букв в алфавіті української мови? /33/

Яке слово зайве: п’ятьма, дев’ятьма, чотирма, шістьма?

Автор твору, який не називає свого імені…/Анонім/

Змінна частина слова…/Закінчення/

Опис картини природи, частина реальної обстановки, в якій розгортається дія? /Пейзаж, літературний пейзаж/

Розділ науки про мову, що вивчає правильне вживання розділових знаків?/Пунктуація/

Ось як про неграмотних людей з гумором пише Анатолій Гарматюк:

Заявлєніє директора школи

Прошу ослобонить синка

Бо не совсєм здоровий,

От ізученья язика –

Української мови.

Хоч я з села, жена сільська –

Нужди у нєй не маєм.

Зачем ця мова для синка,

Звиніть, не понімаєм.

Для поступлєнья в інститут?

Роботи на заводі?

Вона йому ні там, ні ту

Не надобна сьогодні.

Язик англіцький вчить синок –

Цей може пригодиться,

Не сключено, что прийде строк –

Пошлють і за границю.

Прошу синка ослобонить

От українськой мови:

Від того , что єйо він вчить,

Он не совсєм здоровий.

Застой прошол. Ми стали жить

Тепер демократично.

Який язик дитині вчить,

Батькам рішати лічно,

Бо вибор в нас слободний.

К сєму


Іван Безродний

Давні греки тих, хто погано говорив грецькою мовою, вважали варварами. А хто ж тоді ми? У нас немає ні чистої російської, ні правдивої української. Суржик, яким розмовляє переважна більшість населення України (десятки мільйонів!), відходить від будь-якої літературної норми – української чи російської – щонайменше на 10%, а то й чверть лексики. А ви знаєте, що означає слово «суржик»? Воно означає вимолочене збіжжя з великою кількістю насіння бур’янів. Тож давайте не будемо плодити бур’яни ні в полі, ні в мові, а доторкнемося до скарбів нашої рідної мови і станемо хоч на краплинку більш грамотними і освіченими людьми.


МОВНІ ІГРИ ТА РОЗВАГИ

ЗНАЙДИ ВІДПОВІДІ У СЛОВАХ

(правильну відповідь треба не відгадати,а почути)

1.Яку квітку бачив хлопчик, коли лежав у гамаку?

2.Що їв касир під час обідньої перерви?

3.Як називається водойма, де купається влітку Марічка?

4.Який спортивний заклад спорудили на пустирі?

5. Що вилили з цистерни на залізничну колію?

6.Що побачив мотоцикліст попереду?

7.Що побачив Карлсон, який спав на даху?

8. Яку страву любить тракторист?

9.Хто налякав королеву у лісі?

10.Що зламав цап об поріг?


ЗАГАДКОВИЙ ХЛОПЧИК

Хлопчик завітав до крамниці, де купив: апельсинів, косинку, пляшку води «Росинка», косинець і синьку. Все це він відніс у будинок №13 і передав одній жінці. Ким доводиться цей хлопчик жінці? Відповідь тобі підкажуть закупки, які зробив хлопчик. (син)


ГРА «ДРУКАРНЯ»

Гравці діляться на дві-три команди. Ведучий називає складне для написання слово, а гравці «ланцюжком» називають по одній літері кожен.

ДИСКРИМІНАЦІЯ

ДІЄПРИСЛІВНИК

СТОРІЧЧЯ

ОБЛИЧЧЯ

ШІСТДЕСЯТНИКИ

Гра-вікторина «заховані числа»

(правильну відповідь треба не відгадати,а почути)

1.Скільки котів живе у підвалі? (два)

2Скільки дітей поїхало у місто? (сто)

3.Скільки мішків картоплі накопала родина? (один)

4. Скільки новин принесла сорока? (сорок)

5.Скільки гривень коштує транзистор? (сто)

6.Скільки чоловіків несли трибуну?(три)

7.Скільки хворих пили відвар? (два)

8. Скільки не пили зовсім? (сім)

9. Скільки у вашому класі бруднуль? (нуль)

10.Скільки разів Андрій переплив Прип’ять? (п’ять)

11.Скільки чоловік у сім’ї Петренків? (сім)

12. Скільки овець пасеться у чистому полі? (сто)

13. Скільки кущів смородини посадив Петрик? (один)

14.Скільки тортів у вітрині? (три)


Вікторина «МАМА, ТАТКО ТА ЇХНЕ ДИТЯТКО»

(Ведучий називає тварину, а читачі повинні хором правильно назвати

Її дитину. Гра проходить у швидкому темпі).

Лисиця — лисеня Качка — каченя

Заєць — зайченя Гуска — гусеня

Вовк — вовченя Ведмідь — ведмежа

Білка — білченя Коза — козеня

Собака — цуценя, щеня, собача Страус — страусеня

Кішка — кошеня Свиня — порося

Миша — мишеня Шпак — шпаченя

Пташка — пташеня Сова — совеня

Курка — курча Кінь — лоша


Тхір — тхореня

Правильно й чисто говорити і писати своєю мовою може кожен, аби тільки було бажання. Це не тільки ознака кожної культурної людини, а й її обов’язок.


КАТЕРИНІВСЬКА СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА



«ДУША НАРОДУ БРИНИТЬ У СЛОВІ»

Мовний круїз до Міжнародного дня рідної мови

Дорогі читачі!

Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків. Лише людям було даровано можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, висловити свої почуття й переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію свого передаємо дітям і онукам пісні і казки.

Тому, щорічно, 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято сьогодні відзначають у Європі й Америці, в Африці й Австралії – у кожній країні світу. А як ви думаєте, скільки мов існує на світі? Уявіть собі, більше 6 тисяч. Є мови, якими говорять мільйони людей, а є мови, якими говорять тільки в одному селі і більше ніде. Тож я запрошую вас до подорожі, під час якої ви дізнаєтеся багато цікавого про мови нашої чудової багатонаціональної планети.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЩО…

Найдовший алфавіт у світі - камбоджійський. У нім 74 букви.

У переважній більшості мов світу слово мама розпочинається з букви М.

Найдавніша на світі буква «О». Уперше вона з'явилася у фінікійському алфавіті близько 1300г. до н. е . Сьогодні буква «О» входить в 65 алфавітів світу.

В ескімоській мові більш 20 синонімів слова "сніг".

Жодна мова не обходиться без голосного «а». Це найпоширеніший звук. Самий рідкісний — це чеський звук «ржщ». Чеським дітям він дається нелегко — «ржщ» вони засвоюють останнім. У Чехії є письменник на ім’я Вацлав Чтвртек.

В амазонських джунглях живе плем'я мисливців піраха, мова якого містить тільки три слова для позначення чисел — «один», «два» і «багато».

У Китаї, Японії та деяких інших країнах, діти не вчать літери і не складають з них слова. Вони вчать цілі слова, які називаються ієрогліфами. У Китаї колись дозволялося навчати грамоті тільки хлопчиків. І жінки вигадали свої, жіночі, ієрогліфи і вишивали їх на шарфах, хустках і килимках. Коли жінка посилала подрузі у подарунок якусь вишиту річ – це був і подарунок, і лист.

У німецькій мові нема літери «щ». У французькій «ц» або «ч». У англійській нема своїх слів зі звуком «ц», а ті , що є запозичені. В жодній з цих мов нема літери «и», тільки «і». В українській, російській, білоруській мовах нема англійської «th», раніше в російській та українській мовах раніше не було літери «ф», і дуже мало українських слів починаються на «А».

Спробуйте вгадати слова, які прийшли до нас інших мов:

Шуга(англ.), цукер(нім.) – цукор.

Баадіндтаан (араб.), патлиджан (тур) – баклажан.

Фасеолус (лат..), фасова (пол..)- квасоля.

Сонніца (старост.) сумніца (пол..)-суниця.

Вельблонд (пол..), велблонд (чес), велблуд (слов..) - верблюд,

Леон(гр.), лео (рим.), льове (нім.)- лев.

Доскотерть (старост.) – скатерть.

Теллер (нім.), талер (cтаророс.), тарілка - тарілка.

Сепулла (рим.), чеполла (італ.), цвіболле (нім.)-цибуля.


ГОЛОСИ ТВАРИН У РІЗНИХ МОВАХ

Усі ми з дитинства знаємо, що півень кричить "кукуріку", собака гавкає " гав-гав", а кішка нявкає "няв". Сюди ж ставляться " хрю-хрю" (свиня), "пі-пі" (миша), ну і так далі. Але люди різних національностей, що говорять на різних мовах, сприймають ці звуки зовсім по-різному. Хочете дізнатися, як звучать голоси тварин на інших мовах?

Собака гавкає «гав-гав»

У Данії - вов-вов.

У Франції - ау-ау .

У Японії - кьян-кьян

В Албанії - хам-хам

В Англії - йап-йап або арф-арф- маленька, вуф-вуф/ руф-руф - середня, боу-воу -велика.

В Іспанії – гуа-гуа- маленька, гуав-гуав - середня, гуф-гуф велика.

Кішка нявчить: «няв»

У Росії - мяу.

В Англії - мио .

У Японії – ня-ня .

У Швеції - мьян-мьян

У Туреччині - мийав .

У Латвії - нау-нау

Кішка мурчить: «мур-мур»

У Росії - мррр.

У Данії - пьєрр.

В Англії - пурр .

У Франції - ронрон .

В Угорщині - доромб .

У Японії - горо горо .

Підкличемо кішку: «киць-киць»

У Росії кис-кис.

У Данії - кіссар кіссар

В Англії - пусс-пусс, пусси-пусси.

У Франції - міну-міну

У Німеччині - мьєтз-мьєтз

В Угорщині - кик-кик.

В Іспанії - місу-місу

Бджола дзижчить:

У Росії - жжжж.

У Данії, Фінляндії, у Франції, Угорщині, Іспанії - бззз

У Голландії - бузз .

У Німеччині та Греції - зум-зум .

У Японії - бун-бун .

У Туреччині - візз.

Качка каже «ках-ках»

У Росії - кря-кря.

У Данії - рап-рап

У Голландії - квак-квак .

У Греції - па-па-па .

В Угорщині - хап-хап

Півень кричить «кукуріку»

У Росії - кукареку.

У Данії - кикилики .

В Англії - а-дудл-ду .

У Франції - кокорико .

У Німеччині - кикерики .

В Італії - чикчиричи .

В Ісландії - гагалаго

Жаба квакає:

У Росії - ква-ква, .

В Англії - кроак.

У США - ріббит.

В Угорщині - бре-ке-ке

В Італії - кра-кра

У Японії - керо-керо

У Туреччині – врак-врак

Курка:

У Росії - ко-ко-ко.

У Голландії - ток-ток .

В Англії - клак-клак.

У Фінляндії й Угорщини - кот-кот.

У Франції - коткоткодет.

У Японії ку-ку-ку-ку.

В Іспанії - кака-рака.

У Туреччині - гат гат гдек

Ворона каркає:

У Росії (Угорщини, Японії) кар-кар.

У Данії й Голландії, Греції й Італії, Швеції й Німеччини - кра-кра.

У Туреччині - гаак-гаак .

Свиня

У Росії - хрю-хрю.

У Голландії - кнор-крон .

У Франції – грон-гройн

У Німеччині - грунз .

У Японії - бу-бу


ІМЕНА, ІМЕНА, ІМЕНА…

Всі ви знаєте, що імена Валентина, Вікторія, Євгенія та інші подібні їм утворилися від чоловічих Валентин, Віктор, Євген. Зазвичай так відбувається у різних країнах. А чи знаєте ви, що в країні під назвою Болгарія все навпаки – там від жіночих імен утворюють чоловічі: Людмила – Людмил, Марина – Марин та ін. І зараз ми поговоримо про імена.

Яке значення в латинській мові мав вигук «Вале!», від якого утворилися імена Валентин і Валерій? («Будь здоровий!»)

Яке чоловіче ім’я є найближчим родичем імені Ганна? (Іван – Йоганаан: давньогр. – «Божа милість»)

Чому імена Руслан, Лев і Леонід можна назвати родичами? (Всі вони походять від слова «лев»: Руслан – тюрк. Арслан, Леонід – гр.: син Лео (лева))

Всі визначні римляни мали потрійні наіменування: Публій Овідій Назон, Маркус Туллій Ціцерон та ін. Що означали ці три частинки імені? (1 – власне ім’я, 2 – родинне, щось на зразок прізвища, 3 – сімейне прізвисько)

Назвіть чоловіче ім’я, споріднене зі словом «скафандр». (Олександр. Андрос – чоловік, скафандр – човен для чоловіка)

Назвіть найпопулярніше жіноче ім’я на світі. (Ганна)

Назвіть мені прізвище найвідомішого в Україні Бунтівника Невсипущовича (Бадьоровича). (Шевченко. Тарас – бунтівник, Григорій – бадьорий, невсипущий)

Який народ настільки лоюбить свою країну, що утворив за її назвою чоловіче та жіноче ім’я? (Франція: Франсуа, Франсуаза)


ІМЕНА У ПРИСЛІВ’ЯХ

Без… вода не освятиться (Гриця)

Нашій … гарно і в хустині (Горпині)

Не для… паляниця, не для пса ковбаса (Гриця)

Торохтить… як діжа з горохом (Солоха)

Розказав…рябої кобили сон (Мирон)

,,, і ,,, посварились за бур’ян. … … не попустить бур’яну (Катерина і Дем’ян)


ПРОЧИТАЙ І РОЗГАДАЙ

РОНІВЕКА – ВЕРОНІКА

АВРАВРА – ВАРВАРА

ТЛАСВІНА – СВІТЛАНА

ДИВОМИРЛО – ВОЛОДИМИР

САНДРОЛЕК – ОЛЕКСАНДР

ДРЕСАНОЛКА – ОЛЕКСАНДРА


ВІКТОРИНА «МОВНІ ЦІКАВИНКИ»

Чим саме потрібно займатися у неділю? (нічим: неділя – не діло)

Який знак пунктуації найголовніший? (крапка: від лат. «пунктум» - крапка, звідси походить термін «пунктуація»)

Яка пора року на протязі століть зменшилася в чотири рази? (літо: у давній мові слово літо означало рік)

Чим відрізняються танець і танок? (танок = хоровод, танець – ритмічні рухи під музику чи спів)

Яке звуконаслідувальне слово відповідає англійському «бенг», болгарському «прас», іспанському «трас», китайському «дун»? (Бах!, трах!)

Який музичний інструмент російський мовознавець-аматор Шишков пропонував назвати «тихогроми»? (фортепіано: форте – голосно, піано – тихо (італ.))

Від яких слів походить назва «скатертина»? ( «доскотерть»: «дошка» і «терти»)

Що спільного мають ромашка і столиця Італії? (Рим італійською – «Рома»)

Яких людей мешканці середньовічних міст називали «мішками з перцем»? (багатих, бо до відкриття Америки і постійної торгівлі зі Сходом перець був дуже дорогий)

Про що знає ведмідь? (про мед: мед-ведь: медом відати)

Листям якого дерева увінчують лауреатів? (лаврового)

У групі Балеарських островів є два з цікавими назвами: Мінорка і Майорка. Як ви гадаєте, який з них більший, а який менший? (Мінорка – мінімум, Майорка – «майор» - більший)

Поміркуйте і допишіть: Зальцбург, Ташкент, Белград, Дармштадт, Атлантік-Сіті, Мир…(город)

Що спільного між кукурудзою та шишкою? (назва «кукурудза» походить від старовинного «кукуруц» - «шишка», бо нашим предкам здалася схожою на шишку. А на батьківщині, в Америці, кукурудза зветься «маїс»)

День рідної мови країни - це свято саме тієї мови, якою її мешканці розмовляють, пишуть, читають. Яка мова є рідною для нас з вами? Так, українська. Українська мова мелодійна, як солов'їна пісня, прекрасна і барвиста, наче веселка. І дуже образна. Пропоную вам пояснити значення деяких образних виразів нашого народу.

1 Петрик стояв біля столу і пік раків (червонів)

2 Микола виліз із води і довго ловив дрижаків (тремтів)

3 Іще довго сусідка колола очі Петрові зламаною яблунькою (дорікала)

4 Прийшла Тетянка до Маринки, поцілувала замок на дверях та й повернулася додому (не застала в дома)

5 Не встиг батько взяти лозину, а синок вже намазав салом п’яти (втік)

6 На четвертому уроці у Іванка живота до спини притягло (зголоднів)

7 Наша Оленка на математиці собаку з’їла (дуже добре знає)

8 Марійка не встигла купити хліба , бо на вулиці зачепилася язиком за подружку (зупинилася поговорити)

9 Сергійко не слухав пояснень вчительки, а ловив гав (був неуважний)


МЕГА-ВІКТОРИНА «ЛІТО-ЛІТЕЧКО ВЕСЕЛЕ»

Доброго дня, шановні читачі!

За вікном – літо, тепле, яскраве, сповнене неймовірних запахів та смаків, це барвисті квіти, це м’яка травичка, це веселі канікули, це пікніки з друзями, і звичайно ж, ігри і розваги…

От і сьогодні ви зібралися тут, щоб пограти і розважитися, але не просто так, а як заведено у бібліотеці, з користю для розуму.

Сьогодні на вас чекають мега-вікторина та веселі ігри та конкурси, а наостанок – те, що ви любите найбільше – пошук скарбу. А почнемо ми з загадки. Відгадайте: «Хто цілий день пече, а пирогами й млинцями не пригощає?» (Сонце.)


СОНЯЧНА ВІКТОРИНА

(оформлена у вигляді Сонця, на променях якого написані запитання)

Хто входить крізь вікно, не розбиваючи його? (Сонячний промінь.)

У якого зайчика не побачиш вушка?(У сонячного.)

Назва якого дня тижня переводиться з англійського як «день сонця»? (Sunday - субота.)

Як називають руді цяточки на обличчі, що з'являються від сонячних променів? (Ластовиння.)

Який плід називають «сонячна ягода»? (Виноград.)

Кому присвячена загадка: «В одязі багатому, сам підсліпуватий. Живе без віконця, не бачивши сонця?» (Кротові.)

Який метал середньовічні алхіміки позначали символом Сонця? (Золото.)

Який транспорт не бачить сонця? (Метрополітен.)

Жителі якої держави називають свою батьківщину «Країною сонця, що сходить»? (Японія)

Яке відношення до сонця має парасолька? (Слово «парасоль» означає «захист від сонця», бо її раніше використовували тільки для захисту від яскравих сонячих променів)

Яка квітка завжди повертається до Сонця? (соняшник)

Якій казковій героїні не можна було перебувати на сонці? (Снігурці)

Як у російських билинах називався великий князь Володимир I Святославович? (Красне Сонечко.)

Хто з казкових героїв подорожував до Сонячного міста? (Незнайко)


ГРА-ПРИЗ «Скільки сонечок «світить» у бібліотеці?»

Потрібно перерахувати сонечка, якими прикрашена бібліотека, хто порахує правильно – отримує приз

Ви уважно розглянули бібліотеку? А тепер я покажу вам гру, в яку можна грати в будь-якому місці і в будь-якій компанії . Це гра «ВІДГАДАЙ, ЩО Я БАЧУ?» Ведучий загадує якусь річ і говорить: «Я бачу дещо червоного кольору», гравці відгадують, хто вгадає – стає ведучим.


КОЛЬОРОВА ВІКТОРИНА

Для гри потрібно 24 різнокольорових талончиків: синього (блакитного), білого, зеленого – по 4, чорного – 1, червоного – 7, фіолетового та жовтого - по 2

Перед вами – 24 паперових талончиків різних кольорів. Кожен з них – відповідь на одне з запитань вікторини (на одне з питань буде 2 відповіді). Після кожного запитання ви радитеся і замість відповіді даєте мені квадратик потрібного кольору. Якщо відповідь правильна, я кладу її у вашу скарбничку.

Борода якого незвичайного кольору була у знаменитого лиходія з казки Шарля Перро? (Синього.)

Кашею якого кольору на Русі називали гречку? (чорного)

Кульку якого кольору Вінни-Пух вибрав для польоту за медом? (синього/ блакитного.)

Підкажіть «кольорову» назву гриба боровика. (Білий гриб.)

Прапор якого кольору є символом капітуляції?(Білого.)

У який колір зафарбовують ручку стоп-крана в пасажирських вагонах? (У червоний.)

Як називають диплом з відзнакою? (Червоний).

Яка партія захищає навколишнє середовище? («Зелених»)

Який колір виходить при змішуванні синього й червоного? ( Фіолетовий);

Який колір шкіри в мультиплікаційного героя Шрека?(Зелений.)

Якого кольору автомобільні стоп-сигнали?(Червоного.)

Якого кольору був будиночок у Карлсона? (Зеленого.)

Якого кольору був гусак Мартін у казці про подорож Нільса? (Білий.)

Якого кольору волосся у Мальвіни з «Золотого ключика»? (блакитне)

Улюблений колір ослика Іа? (зелений)

Якого кольору картки показує суддя винним гравцям в ході футбольного матчу? (Жовту, червону.)

Якого кольору майка в лідера велоперегонів? (Жовтого.)

Якого кольору очі у тварин-альбіносів?(Червоного.)

Якого кольору повинен бути футбольний м'яч для гри на засніженому майданчику? (червоного.)

Якого кольору стрілка компаса, що вказує на південь? (Червоного.)

Якого кольору шахові фігури в гравця, що починає партію першим? (Білого.)

Якою стрічкою зазвичай перев'язують конверт із новонародженим хлопчиком? (блакитною)

Якого кольору язик у собак породи чау-чау? (фіолетовий)

Підрахунок результатів

А як ви вважаєте: зебра – це біла тварина із чорними смугами або чорне – з білими? Виявляється, зебра - біла із чорними смугами. А яких ви ще знаєте смугастих тварин?

(тигр, зебра, кіт, бурундук, єнот…)

Реклама журналу «Веселые животные»з ЄФ ЦБ

Книгу теж можна назвати смугастою. Чому? (якщо глянути з боку обрізу, сторінки утворюють смуги). Влітку, я сподіваюсь, ви не забудете про книги і будете читати якомога більше, про все на світі.


Поличка «Про все на світі»

А тепер я пропоную вам взяти участь у морських перегонах - у конкурсі

«ВЕЛИКА РЕГАТА»

Кожна команда одержує по паперовому кораблику різних кольорів . Ігрове поле - блакитний ватман з двома смугами різного кольору – «курсами кораблів», які складаються з 15 клітин. 1-а клітина – старт, 2-14 – ігрові клітини , 15-а – фініш.

Кожна команда по черзі одержує питання. Якщо команда відповідає правильно, то їх корабель пересувається на одну клітину вперед. Якщо неправильно, – залишається на місці. Перемагає та команда, яка перша дійде до фінішу або просунеться найдалі.

Авра́л (англ. over all — «усі наверх») — термінова, за спеціальним завданням або по тривозі, робота на судні всією командою.

Бал - оцінка, яку моряки ставлять погоді, міра сили вітру й хвиль. 0 балів - штиль, повна тиша, 3 бала - слабкий вітер... 6 балів - сильний вітер... 9 балів - шторм, дуже сильний вітер, 12 балів – ураган

Банка — дошка, що служить для сидіння на шлюпці.

Боцман. - Слово складається із двох голландських слів: бот - судно й ман - людина. Боцман - суднова людина, старший матрос, господар на палубі.

Ватерлінія — лінія зіткнення спокійної поверхні води з корпусом плаваючого судна.

Гале́та — сухар з житньої або пшеничного борошна, що вживався на кораблях військового флоту при відсутності хліба.

Галью́н — корабельний туалет.

Зеніт - точка в небі прямо над головою спостерігача.

Іллюміна́тор — засклене вікно, що зазвичай має круглу форму

Камбуз - суднова кухня й суднова кухонна плита .

Каюта — окреме приміщення на судні для житла; каюта капітана, механіка і т.д.

Кают-компанія — їдальня й місце відпочинку командного складу корабля.

Корма — задній край судна.

Курс - напрямок руху судна.

Лавірувати - іти проти вітру зиґзаґами і так обходити небезпеки

Лоцман - людина, яка проводить кораблі в небезпечних і важких місцях.

Миля – морська міра довжини, рівна 1852 метрам.

Полундра — вигук, що спочатку означав «бережися зверху!», а тепер використовується як синонім слова «бережися». Збереглося із часів вітрильного флоту, коли матроси, працюючи на щоглах або реях, могли упустити інструмент або яку-небудь деталь вітрильного озброєння судна й попереджали про цей усі, що перебувають унизу, на палубі, вигуком «Бережися!»

Рундук — ящик для зберігання особистих речей членів команди.

Склянки - півгодини. У ту пору, коли на судах був пісковий годинник -"склянки", вахтовий щопівгодини ударом у дзвін сповіщав увесь корабель про те, що він стежить за часом і не забув перевернути півгодинну склянку. Піскових годин давно немає на судах, а звичай залишився: на всіх кораблях щопівгодини дзвонять у дзвін

Трюм — приміщення корабля, що лежить нижче найнижчої палуби, своєрідний підвал для вантажу.

Флюгер - легкий прапорець на щоглі для визначення напрямку вітру.

Хронометр - точний астрономічний годинник.

Швартови - троси, якими корабель прив'язують до берега або до іншого корабля.

Щогла — вертикальне дерево, що використовуються для установки вітрил.

Юнга — підліток, що навчається морській справі й виконує обов'язки матроса.

Бачу, вам ще ранувато вирушати у самостійне плавання, тому пропоную вам для початку ознайомитися з літературою на поличці «У МОРЯХ-ОКЕАНАХ»


ПОВІДОМЛЕННЯ З ДОМУ

Кожна команда виділяє двох учасників.

Капітан корабля «Сміливий» нещодавно став батьком. Так трапилося, що матроси корабля «Адмірал Сєдов», що проходить поруч, недавно побували у рідному місті капітана і відвідали його родину. Вони хочуть розповісти йому про дитину, якої він ще не бачив. Через велику відстань між кораблями передавати відомості можливо лише жестами.

Гравці «передають», команди намагаються зрозуміти, про що йде мова.

«Це дівчинка, вага — 4 кг, зріст 40 см, величезні вуха, у роті два зуба, одне око блакитне, друге зелене, кричить голосно, волосся довге, чорне, кучеряве, на носі веснянки».

А тепер – повертаємося на берег. Літо – це чудовий час для заняття спортом.

Огляд матеріалів полички «Спорт, спорт, спорт»

А найпопулярніша літня гра – звісно ж, футбол.


ФУТБОЛЬНА ТЕСТ- ВІКТОРИНА

Як закінчується футбольне прислів'я: «Виграє команда, програє ...».

Тренер, капітан, воротар, захисник

Футбольні фанати відразу ж скажуть, як по-англійському буде «покарання», «штраф». (Тайм-аут, голкіпер, пенальті, арбітр) Пенальті – penalty. Це штрафний удар у ворота суперника з відстані в 11 метрів.)

Як називається спеціальне місце, де під час матчу перебувають резервні футболісти? лава запасних, лава підсудних, трибуна, президентська ложа

Розповідають, що в XIX столітті в Англії на одному футбольному матчі в спірний момент суддя не зарахував гол. Один уболівальник-торговець відразу запропонував розв'язок суперечки, був гол чи ні, за допомогою свого товару, що спричинило зміну футбольних правил. Що він запропонував? ( Кубики з крапками, гральні карти, риболовна сітка, кулемет . Цей торговець рибними сітками накинув сітку на ворота.)

Нині форма воротаря повинна відрізнятися від форми його товаришів по команді за кольором. А до 1913 року воротаря відрізняла лише деталь одягу. Яка?

бутси, майка, кепка, гетри.

Уперше вони з'явилися на майках футболістів у 1933 році. Про що мова?

про герби, номери, емблеми, смуги

Гравець, ледве підстрибнувши, викидає назустріч м'ячу одну ногу, але б'є другою, різко міняючи ноги місцями. Як називається такий удар? балет,обман, ножиці, гопак

Якого кольору картка у футболі означає видалення з поля?

Червона, жовта, зелена, синя.

Назва якої частини людського тіла фігурує в назві спортивної гри футбол?

Коліно. Голова. Лікоть. Ступня («Foot» у перекладі з англійського – ступня.)

Як називається взуття футболіста?.Чешки. Футболки. Бутси. Шиповки.

Який спосіб удару по м'ячу є у футболі?

Вушко. Щічка. Носик Ротик. ( Внутрішньою стороною стопи.)

Як у футболі називають іноземного гравця клубної команди?

Ополченець. Легіонер. Партизан. Кілер.

Як називається м'яч, забитий футболістом у ворота своєї команди?

Автогол. Мотогол. Велогол. Аерогол.

Який приз щорічно вручається кращому футболісту Європи?

«Золотий свисток». «Золотий м'яч», «Золота бутса». «Золота нога».

Як у футболі називається глухий захист ? Бетон. Цегла. Граніт. Цемент.

Як у футболі називають ведення м'яча гравцем? Шейпінг.Шопінг. Дриблінг.Тюнінг.

А що ж робити тому, хто не любить сидіти на трибуні або ганяти м’яча? Їм стануть у пригоді журнали, назви яких вам потрібно буде розшифрувати:

ZВGLYЕСWGЕNЛQЫLЕ LИGДDDЕZЙSКQWИQ («Веселые идейки»)

WYЖNАLСVМZИQНJF (ЖАСМИН)

На сторінках цих журналів вас чекають розповіді про модульне орігамі, квілінг, ліплення з солоного тіста, вишивання бісером, виготовлення подарунків, прикрас, ляльок та інші цікаві захоплення.


ВІКТОРИНА "НАЙ-НАЙ-НАЙ"

Поличка «Планета знань»

´ Найбільший ведмідь? (Білий ведмідь.)

´ Найзубастіший столовий прибор? (виделка.)

´ Найбільш похідна сумка? (Рюкзак.)

´ Найбільш зручне для плавання взуття? (Ласти)

´ Найгостріший каблук? (Шпилька.)

´ Найбільш небесний колір?(Блакитний)

´ Найбільш дитячий плавальний засіб? (Надувне коло.)

´ Найспортивніший захід? (Олімпіада.)

´ Найперший шкільний підручник? (Буквар.)

´ Найпівденніший материк? (Антарктида.)

´ Найкращий пернатий співак України? (Соловей.)

´ Найрозумніший вид спорту? (Шахи.)

´ Найбільші хвилі? (Цунамі.)

´ Найбільший шматок льоду? (Айсберг.)

´ Найдобріший лікар? (Айболить.)

´ Найбільш зоряний прапор світу? (Прапор США, 50 зірок.)

´ Наймузичніша квітка? (Дзвіночок.)

´ Найсильніша казкова дівчинка? (Пеппі - Довгапанчоха.)

´ Найбільш овочева казка? («Пригоди Цибуліно», Джанні Родарі.)

´ Найвідоміший мешканець Квіткового міста? (Незнайко.)

´ Найбільш популярний музичний інструмент на Чорному континенті? (Барабан.)

Найкрасивіший птах у світі? (Павич.)

´ Найпопулярніший у поході музичний інструмент? (Гітара.)

´ Найдовша клавіша на стандартній комп'ютерній клавіатурі? (Пробіл.)

´ Найвідоміша вежа у світі? (Ейфелева вежа в Парижі, столиці Франції.)

´ Найбільш знаменита у світі стіна? (Велика Китайська стіна.)

´ Як називається книга, що розповідає про все, що най-най-най? (Книга рекордів Гіннесса. Випускається щорічно з 1955 року англійським видавництвом «Гіннесс паблішинг лімітед».)


Книга Ніколауса Ленца «1000 рекордів»

А яким чарівним словом відкривалася найвідоміша казкова скарбниця 40 розбійників? «Сезам» або «Сім-сім». Це назва рослини, з якої виготовляють приправу, яку ми називаємо «кунжут». Ви б хотіли потрапити до тієї скарбниці або знайти скарб? Пропоную вам квес.


КВЕСТ «Пошуки скарбу»

Щоб відкрити будь-яку скарбницю, потрібні ключі до неї. Але дістати їх нелегко. Спробуйте-но відібрати ключі в старого розбійника!


ГРА «КЛЮЧІ РОЗБІЙНИКА»

Перед початком гри всі гравці сідають у коло по-турецьки. Ведучий-«розбійник» сідає по-турецьки в центр кола. Перед ним лежать три ключі. У розбійника на очах пов'язка. Гравці вибирають того, хто перший піде здобувати ключ. Для цього треба підійти нечутно навшпиньках до розбійника, забрати в нього один із ключів і повернутися на місце. Потім пірат намагається відгадати, хто із гравців украв у нього ключ. На цю розгадку в нього три спроби. Якщо він відгадує, то повертає собі ключ, якщо ні, то ключ залишається гравцям. Завдання гравців: якнайшвидше забрати в нього всі три ключі.

Три ключі відкривають скарбничку, де лежить перша підказка до квесту. Інші підказки прикріплені на певних книгах та предметах, діти повинні здогадатися, про яку книгу чи предмет іде мова, знайти їх і отримати наступне завдання. Остання точка квесту - приз

Щоб отримати назву предмета, який приховує наступну підказку, знайдіть у словах спільні букви:

М: МОРЕ, ТУМАН І МИС.

И: ДИМ, РИНОК І ВИСОЧІНЬ.

Ш: ШУМ, ТИША Й СУША.

А: СКАТ, КОМАХА, ГРАД. (МИША)

2. На животі іграшкової миші: «Шановні шукачі скарбів! Підказку ховає кімнатна рослина, яка зображена на гербі Мексики і може вирости до 15 метрів заввишки (КАКТУС)

3. Під кактусом вірш:

«Сторінки щоб не псувати, марно не перегортати,

Щоб книжки були в порядку, покладіть до них... (ЗАКЛАДКУ)

4. На закладці: «10:10 *10+10*10-10=?» (100)

5. У книзі «100 казок»: «Наступна підказка лежить зверху на предметі, який має 86 сантиметрів у довжину, 48 у ширину, 152 см у висоту, містить у собі 40 менших предметів, кожен з яких зберігає у собі близько 1000 маленьких предметів розміром трохи більших, ніж ваша долоня» (КАТАЛОГ)

6. На каталозі: «Річ, яка у Незнайка була блакитного кольору, у малого Водяничка червоного, у Піноккіо була зроблена зі хлібного м’якуша, а у Буратіно – зі старої смугастої шкарпетки» (КАПЕЛЮХ)

7. На капелюсі: «Нехай найвищий з вас пограє з бібліотекарем у гру «Тепло – холодно»


Лозівська ЦБС



Устный журнал "Душа и легенда целой эпохи"

посвященный 75-летию со дня рождения В.Высоцкого

Еще одной звезды не стало
И свет погас.
Возьму упавшую гитару,
Спою для вас,
Слова грустны, мотив не весел,
В одну струну,
Но жизнь, расставшуюся с песней,
Я помяну.
И снова слышен хриплый голос,
Он в нас поет.
Немало судеб укололось
О голос тот,
И над душой, что в синем небе -
Не властна смерть.
Ах, черный лебедь, хриплый лебедь,
Мне так не спеть!
Восходят ленты к нам и снимки,
Грустит мотив.
На черном озере пластинки
Вновь лебедь жив...

Гениальный человек гениален во всем - это аксиома, истинность которой в очередной раз подтверждает сложная, многогранная, по-настоящему знакомая фигура нашей истории - Владимир Высоцкий.

25 января 2013 года Владимиру Высоцкому исполнилось бы 75 лет.

Рассказывая о личности Владимира Высоцкого, сложно определить нишу, которую он занимает в русской литературе.

Безусловно, поэт: тексты Высоцкого - это то, что существует вне времени. Дружба, любовь, грани "темного" и "светлого", добра и зла, духовности и мещанства.

Сотни ярких образов, цепляющих сюжетов и фраз, многие из которых "ушли в народ" (т.е. стали крылатыми выражениями).

Высоцкий - певец или, как его принято называть "автор исполнитель" - это голос, который не спутаешь ни с чьим другим. Простой, но берущий за душу аккомпанемент на семиструнной гитаре. Кстати, Высоцкий сознательно играл на расстроенной гитаре. Познакомившийся с ним незадолго до его смерти, профессиональный музыкант Зиновий Шершер вспоминал:

"Я настраивал ему гитару, очень старался, а он взял инструмент в руки и все струны немножко приспустил". - "Я люблю, чтобы она гудела...", - говорил Высоцкий.

Высоцкий - актер. И на этом поприще, благодаря выдающемуся таланту, Владимир Семенович добился высот. А главное, поистине всенародной любви. Гамлет, Глеб Жеглов, десятки других запоминающихся образов подарил нам Высоцкий, который был одинаково великолепен как на театральной сцене, так и в кинематографе.

Творчество Высоцкого это не ретро, навевающее воспоминания "о былом" старшему поколению, это целая эпоха, культурное достояние страны.

Высоцкий - та личность, которая может объединять людей разного возраста, разного достатка, с несхожими музыкальными вкусами и взглядами на жизнь.


Страница 1-я "Жизнь и судьба".

Владимир Высоцкий родился в Москве, в семье военнослужащего 25 января 1938 года. Отец - кадровый офицер, участвовал в обороне Москвы, освобождал Донбасс, с боями дошел до Берлина. Мать работала в НИИ.

Большой каретный переулок. 10-й класс. 1955 год. Скуластый, невысокий паренек с темными задумчивыми глазами - Владимир Высоцкий. Куда он идет после уроков?

К друзьям - редактировать стенгазету... В драмкружок. Или домой, где ждет только что подаренная родителями гитара и самоучитель. Или же - к книгам. По собственным совам, читал много. Читал запоем.

Если, путь прорубая отцовским мечом,

Ты соленые слезы на ус намотал,

Если в жарком бою испытал, что почем, -

Значит, нужные книги ты в детстве читал!

Окончив школу, Владимир поступает в строительный институт. Но страсть к театру берет свое, и уже через полгода он уходит из института и сдает экзамен в театральное училище.

Одна из красивых легенд о Владимире Высоцком повествует, что решение об уходе из МИСИ было принято в новогоднюю ночь, которую Высоцкий вместе с другом решил провести весьма своеобразно - за исполнением чертежей, без которых их бы не допустили к сессии. Где-то во 2-м часу ночи чертежи были готовы, но тут, якобы, Высоцкий взял банку с тушью (по другой версии - с остатками крепко заваренного кофе) стал поливать ее содержимым свой чертеж: "Все - это не мое!"

Для родителей было полной неожиданностью, что Володю приняли в школу -студию МХАТа. Приняли, несмотря на пометку одного из экзаменаторов: "Чувством ритма владеет отлично, но голосовых данных не имеет..."

В 1960 году Высоцкий успешно закончил школу-студию и был зачислен в театр им.Пушкина.

В эти годы он работает над песнями, балладами, стихами. Его песенный репертуар многообразен и глубоко народен. В песнях этих есть удивительная доброта, сила, которая помогает выстоять слабым и обрести уверенность растерявшимся. Наверное, это от того, что большинство своих песен и стихов он написал от 1-го лица, пропуская чужие проблемы через свое сердце, примеряя на себя, характеры и судьбы других людей. Не случайно и летчики, и геологи, и альпинисты, и ветераны считали его своим собратом.

"Песня о друге".


Страница 2 "Высоцкий и война"

Особое место в песенном репертуаре поэта занимают стихи и песни о войне... На вопрос, чем привлекает его военная лирика, Высоцкий ответил, что его поколение мучает чувство вины за то, что они опоздали родиться, и они своим творчеством как бы довоевывают. "У всех у нас совесть болит из-за того, что мы не приняли участие в войне. Я вот отдаю дань тому времени своими песнями", - говорил Высоцкий.

"Сыновья уходят в бой"

Война всегда будет воевать - это такая великая беда, которая на 4 года покрыла нашу землю, и это никогда не будет забываться, и всегда к военной теме будут возвращаться все, кто в какой-то степени владеет пером. А во-вторых, у меня военная семья, - говорил В.Высоцкий.

Многие свои выступления Высоцкий начинал песней:

На братских могилах не ставят крестов

И вдовы на них не рыдают,

К ним кто-то приносит букеты цветов

И вечный огонь зажигает.

Читая эти стихи, мы с трудом верим, что их написал человек, никогда не участвующий в войне. По мнению многих поэтов, военная тема в песнях и стихах Высоцкого является вершиной его творчества.

Марина Влади в книге "Высоцкий. Прерванный полет" писала: "На твоих концертах увенчанные медалями ветераны плачут, а молодые задумчивы и серьезны".


"Братские могилы"

Песни, написанные Высоцким о войне, это прежде всего, песни настоящих людей. Людей из плоти и крови: сильных, усталых, мужественных, добрых. Таким людям можно доверить и собственную жизнь и Родину."Он не вернулся из боя"


Страница 3. Гамлет 20 века.

Апрель, 1961 г. Владимир пришел в театр драмы и комедии на Таганке.

Театр был его призванием, а Высоцкий - неповторимым актером. Он абсолютно владел залом, был хозяином сцены, обладал удивительной энергией, которая как луч сильного прожектора, била в зал.

Гамлет - основная и любимая роль Высоцкого. Он просил, он кричал Любимову: "Дайте Гамлета! Дайте мне сыграть Гамлета!" И они сделали роль, которая стала для Высоцкого вершиной, любимой и в которой в свое время он не знал себе равных в Европе.

Высоцкий говорил: "Гамлет - любимая роль. Нелегко она мне далась, да и теперь выкладываешься каждый раз на пределе. Иногда кажется: ну, это в последний раз, больше не выдержу... Я не играю принца Датского. Я стараюсь показать современного человека. Да, может быть, себя".

Я Гамлет, я насилье презирал,

Я наплевал на Датскую корону, -

Но в их глазах - за трон я глотку рвал

И убивал соперников по трону.

Гамлет - тема всего творчества Высоцкого. Гамлет - это прежде всего талант. Человек, которому дано видеть больше, чем другим. А кому много дано, с того много и спросится. Это прекрасно понимал Гамлет Высоцкого. Он понимал, что невозможно играть в прятки со временем. Вот почему Гамлет не может бездействовать, хотя знает, что это приведет к его гибели.

Я прозревал, глупея с каждым днем,

Я прозевал домашние интриги.

Не нравится мне век, и люди в нем

Не нравились. И я зарылся в книги.

Мой мозг, до знанья жадный, как паук,

Все постигал: недвижимость и движенье,

Но толка нет от мыслей и наук,

Когда повсюду им опроверженье.

Гамлета Высоцкий играл 10 лет. Гамлет был последней ролью, которую поэт играл перед смертью.


Монолог "Гамлета"

Высоцкий любил людей, для них работал, не щадя себя. Одно только не умел он - работать на заказ, если внутренне не приблизиться к теме. Честность, бескомпромиссность - важнейшая черта Высоцкого - поэта мерило его таланта.

В последние годы он писал "без маски", не прикрывался образом. Писал даже не от имени своего лирического героя. Писал просто от своего "Я". Его последние стихи открывают нам трагическую фигуру Поэта. Свою судьбу он знал, знал, как и его Гамлет, о своем конце, но, как и Гамлет, не мог поступить по-другому, иначе он не был бы Гамлетом.

Звучит стихотворение "Мне судьба до последней черты"

Владимир Высоцкий и жил, как поэт (кто-то сказал, что поэт - это прежде всего судьба), и умер, как поэт, сорвавшись на самой высокой ноте.

Звучит "Посмертный монолог".

Меня не съели свиньи - бог не выдал -

Я просто раз играл и вышел в никуда.

Я столько раз играл свою погибель,

Что умер без особого труда.

Меня не одолели яд и шпага,

И прочие орудия убийств.

Я столько раз живой вставал из праха,

Что мне и мертвому кричали "Бис!"

И публика на площади гудела,

Толкаясь и досадуя слегка

На то, что задержали вынос тела

Чрезмерно после третьего звонка.

Теперь меня печатают посмертно

Изящными столбцами, как меню, -

Так будто бы звучат аплодисменты

Эффектному финалу моему.

Я пережил и двадцать шесть и тридцать,

Свой тридцать третий и тридцать седьмой...

Стихи мои! Я вам мешал пробиться,

Наверное, лишь тем, что был живой.

Звучит "Реквием" Моцарта. Перед портретом Высоцкого зажигается свеча.

Он не допел, не досказал всего,

Что было пульсом и в душе звучало,

И сердце отказало от того,

Что слишком долго отдыха не знало.

Он больше на эстраду не взойдет

Так просто, вместе с тем и так достойно.

Он умер. Да.

И все же он поет,

И песни не дадут нам жить спокойно.

Звучит песня В.Высоцкого "Кони привередливые".


Славна дочка України

(До дня народження Лесі Українки)

(Музика. Читається вірш "Без надії сподіваюсь")

25 лютого ми святкуємо день народження Лесі Українки, поетеси, яка є національною гордістю українського народу.

Щойно ми почули вірш "Без надії сподіваюсь", який можна назвати епіграфом всього життя великої поетеси. Все коротке життя Лесі Українки було сповнено такого творчого горіння, такої самобутньої жадоби роботи, зроблено в галузі літератури було так багато, що досягнутого вистачило б на життя кількох!

Будити народ до великих героїчних подвигів, світити йому серед темряви, вселяти віру в перемогу - ось в чому вбачала Леся завдання поета і літератури. Такою знає її світ (вірш "Досвітні огні").

Життя краяло поетесу глибоко і дошкульно. В юнацькі роки Леся починає хворіти на туберкульоз, з яким вона боролася все життя. Це був дужий месник, сповнений гніву і ненависті.

Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч.
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може. в руках невідомих братів,
Станеш ти кращим мечем на катів,
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою...
Зброє моя, послужи вояком
Краше ніж служиш ти хворим рукам!

Давайте разом з вами перелистаємо книгу життя Лариси Петрівни Косач. Адже безсмертна іскра Прометея запала глибоко в її серце і розгорілося ясним вогнем.

На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несмілий заспівала,
А хто стрівався на шляху зо мною,
Того я щирим серденьком вітала:
Самій недовго збитися з путі,
Та трудно з неї збитись у гурті!

(Вірш "мій шлях")

На диво обдарована дитина вивчає не тільки європейські мови, грецьку та латину, не тільки наповнює душу казковими враженнями чарівного волинського лісу - не по літах розвинена, вона разом зі своїми ровесниками на руїнах старовинного луцького замку влаштовує "таємничі зібрання" - їй уже тоді світить образ руанської мучениці Жанни Д"Арк.

Косачі мешкали в Києві, поряд із родинами письменника Михайла Старицького та композитора Миколи Лисенка. То були такі веселенькі часи, коли навіть українські пісні дозволяли виконувати лише французькою мовою.

"З Миколою Лисенком зв’язані в мене спогади найдорожчих молодих літ, в його хаті скільки незабутого пережито! Не знаю, чи буде хто з молодшого покоління згадувати коли про мене з таким почуттям, як я тепер згадую про Миколу Віталійовича та Михайла Петровича".

(музика М.Лисенка)

Із всіх шістьох дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою і вдачею... Вони обоє були лагідні та добрі безмежно, надзвичайно стримані, терплячі та витримані, з виключною силою волі. Вони на диво високо цінували людську гідність у всякої людини.

Високо обдарована дівчина весь час перебувала під опікою дядька, відомого соціаліста-вигнанця Михайла Драгоманова. Її світогляд у багатьох аспектах сформувався під впливом Драгоманова. Багату бібліотеку свого дядька Леся називала "дорогий мій Сибір". Бо ж в ній була заборонена в царській імперії література і Леся годинами просиджувала в ній.

Перший в житті вірш "Надія" поетеса присвятила тітці Олені Антонівні Косач, яка була заслана за рев. діяльність. Все наступне життя поестеси було пов’язане з визвольним рухом свого народу.

Леся добре грала на піаніно. Любила твори Миколи Лисенка, Фредеріка Шопена, Людвіга Ван Бетховена. Відчуття мелодії, гармонії звуків переливалося в її літературні твори.

( вірш "Колискова")

А зараз ми послухаємо одного із улюблених композиторів Лесі Українки Петра Чайковського "Бракаролла" у класичному та сучасному виконанні.

На початку травня 1897 року в Колодяжне пішла довгоочікувана батьками звістка: "Любі моі папа і мама!... Пишу іше карандашом, щоб не нахилятися над столом, але вже сидячи в кріслі, не лежачи. Ходить я ще, звичайно, зовсім не можу..."

У такому стані Леся опинялась часто. Бувало, місяцями лежала із загіпсованими руками і ногами, прикута до набридлого ліжка. Тяжка, невиліковна хвороба із кожним роком прогресувала.

Надія на покращення здоров’я ніколи не покидала дівчину, зміцнювала її моральний дух, змушувала з подвоєною енергією боротися з недугою.

Я на гору круту кремяную
Буду камінь тяжкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать - Написала вона в найкритичніші хвилини фізичних і душевних страждань.

Поганий настрій, постійні нестерпні болі, пов’язані із загостренням хвороби, переслідували дівчину. Більшість людей, перебуваючи у такому стані, давно би впали в розпач, зневірилися. Тіль не Леся:

Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись.
Буду жити! Геть думи сумні!

В 1893 році побачила світ перша збірка поетеси "На крилах пісень". На той час уже лунав полум’яний заклик "Досвітніх вогнів": "Вставай, хто живий, в кого думка повстала!"

Від часу Шевченкового "Поховайте та вставайте, кайдани порвіте!" Україна не чула такого сильного гарячого й поетичного слова, як із уст сеї слабосильної, хворої дівчини - таку оцінку дав першим поезіям молодої Лесі Іван Франко.

Якщо треба назвати Лесин твір, в якому не можливо відокремити музику від поезії, то це - "Лісова пісня" - це "пісня песень" української драматургії.

Відень. Софія. Берлін. Варшава. Прага. З цих великих європейських міст, мов перелітні птахи, долаючи на своєму шляху сотні кілометрів линули на український берег Лесині листи.

Перебучаючи за кордоном і вивчаючи культури інших народів, поетеса мимоволі порівнювала їх з народними звичаями рідного краю.

В останні роки свого життя Леся кілька разів побувала на лікуванні в стародавній країні фараонів. "Не розчарував мене Єгипет, а ще більше причарував", - пише вона до матері. Так з’являється поетичний цикл "Весна в Єгипті".

Як відомо, найбільшим коханням усього її життя було почуття до Сергія Мержинського, активного члена соціал-демократичних гуртків.

Знайомство Лесі і Сергія відбулося в Криму, де вони лікувалися. Молоді люди зустручалися не часто, та їхнє кохання розцвітає, як вимріяна Лесею "Блакитна троянда" ( це драма-трагедія двох люблячих сердець, які гинуть через тяжку хворобу нареченої). "Це найкраще почуття, на яке я здатна", - зізнається Леся. Поодинокі зустрічі з Мержинським у Гадячі, Києві надихають Лесю на створення циклу чудових ліричних поезій, а також трагедії "Одержима".

Із спогадів друзів відомо, що Сергій з Лесею мали намір жити разом, проте не одружуватися, адже вони боялись передати дітям спадкову хворобу. Проти такого кроку рішуче повстали обидві родини, як Мержинські, так і Косачі. Леся матері, до думки якої звикла прислухатися, цього разу все ж не послухала: коли Сергію стало зовсім зле, кинула все і поїхала до Мінська доглядати коханого. Сама недужа, вона мужньо, до останнього підтримувала Сергія, не відходячи від нього ні вдень, ні вночі. Леся фактично залишається єдиною людиною, яка не кинула на призволяще Мержинського.

В листі до Ольги Кобилянської пише: "Сергій каже, що любить в мені спокій і силу волі, через те я при ньому спокійна і сильна. Не зруйную йому сеї віри в його останнього друга".

Не зважаючи на всі Лесині відчайдушні зусилля врятувати коханого, 3 березня 1901 року Сергій помирає в неї на руках. Це стало для неї найтяжчою ук житті трагедією, які вилились в поезію:

Все покинуть, до тебе полинуть,
Мій ти єдиний, мій зламаний квіте!
Все, все покинуть з тобою загинуть,
То було б щастя, мій згублений світе!

Передбаченням прощання пройнятий вірш "Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами..."

Світле почуття до Сергія Мержинського Леся пронесла крізь усе життя.

Пережити тяжку втрату допоміг Лесі Климент Квітка, її майбутній чоловік. "Кльоні" або "Квіточці", як пестливо називала його Леся, дісталося нелегке випробування: безмежно закоханий в неї студент Київського університету був у курсі її сердечних справ. Саме Климент супроводжував змучену Лесю після смерті Мержинського на Буковину, де вона мріяла знайти душевну розраду.

В листах до матері вона пише: "Мій найближчий друг не боїться ділити зі мною мою фатальну, тяжку долю і щиро стає мені в пригоді". "Люба мамочко! Справа скінчена - ми звінчалися сьогодні о першій годині дня". Своїм "найближчим другом" називає Леся Климента Васильовича Квітку. Юрист за фахом, він був ще й невтомним етнографом, фольклористом. Любов до української пісні зєднала серця молодих. З багатьох причин Леся не бажала пишного весілля, тому вінчання відбулося скромно. Одразу ж після церковного обряду подружжя трамваєм повернулось до своєї оселі в Києві.

Мати була не в захваті від одруження дочки. Климент був хворий, до того ж був майже на 10 років молодший від неї.

В листах до сестри Леся болісно реагує на несправедливе ставлення до Кльоні, нарікаючи на надмірну материнську опіку: "Ні одна моя дружба чи симпатія, чи любов не змогли досі обійтися без сеї отруйної ревності з боку мами". На жаль, сліпа материнська любов бачить у цім союзі виключно доччину жертву - так само, як і з Мержинським...

Чи було це кохання? Навряд. Клименту Квітці не присвячено жодного вірша, не зберіглося їхне листування. Але у листах Лесі до матері, Ольги Кобилянської, сестри прозирає щира ніжність до нього: "Привикли ми до взаємної помочі, і нам обом її бракує". Леся була задоволена своїм шлюбом: "Не дуже багато подруж через 5 літ по шлюбі живуть так, як ми".

Климент Квітка довів їй свою любов - він підтримував смертельно хвору Лесю впродовж років, вона померла на його руках і лише по смерті Лесі факт самозречення і мужності цього недужочого і кволого чоловіка мусили визнати її рідні.

Климент Квітка прожив довге життя, зробив успішну кар’єру.

Понад 200 українських песень проспівала Леся Климентові, прощаючись із життям. 19 липня 1913 року в невеличкому місті Сурамі назавжди зупинилося її мужнє серце.

Через кілька днів її тіло було перевезено до Києва і 26 липня поховане на улюбленій нею Байковій горі.

Та зостаються невмирущими поезії Лесі Українки, зокрема й відомі пророчі рядки:

Ні, я жива! Я вічно буду жити!
Я в серці маю те, що не вмирає!
Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень.
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме удень.

"Пусть звенит веселый смех"

1 апреля - никому не верь! Эта присказка известна нам с детства. День смеха в России ввел Петр І . Ему показалось, что по утрам многие из его современников выглядят какими-то угрюмыми, не умеющими шутить. День смеха, решил Петр 1, самое подходящее лекарство от этого. И вот в этот праздник юмора все начали смеяться. Здорово!

Ведь улыбка и смех - это килограммы здоровья, которые не надо получать с лекарствами, употреблять в виде витаминов. Это эликсир бодрости и положительной энергии! Медики считают, что три минуты смеха равны 15 мин. физ. зарядки.

Предлагаю вам вместе посмеяться, участвуя в юмористических конкурсах.


Коварная викторина. (Игра со словами).

1. В состав какого молочного продукта входит коровий рог? (Рог - творог)

2. Какое средство передвижения можно моментально вырезать из скатерти? (Катер - скатерть)

3. В каком цветочке разместилась целая страна? (Настурция - Турция)

4. Какая часть линейки очень быстро тает на солнышке? (Иней - линейка)

5. Какой овощ обязательно нужен для изготовления каблуков? (Лук - каблук)

6. Кто всегда живет во дворце? (Вор - дворец)

7. Какой президент живет в избушке? (Буш - избушка)

8. В каком учебном заведении всегда звучит гимн? (Гимн - гимназия)

9. Какое огромное животное занимает больше половины Китая? (Кит- Китай)

10. Какая буква, попав в икру, делает ее пожароопасной? ( Икра - искра)

11. Как зовут каждую из трех очень упрямых девочек, одна из которых никогда не выходит из комнаты, другая - из квартиры, а третья - с веранды? ( Ната - комната; Ира - квартира; Вера - веранда)

12. Какие две буквы могут мгновенно превратить будущего лыжника в камень? (Лыжник - булыжник)


Конкурс №2.

На каждый вопрос должен быть собственный оригинальный, остроумный, смешной ответ.

Например, "Что такое ухват?" ( Это "омоновец", как ухватит, как дубинкой стукнет!)


Понятно! Поехали!

1. Что такое пломбир? (Пломбир - зубной врач)

2. Кто такой Мойдодыр? (Мой до дыр - мастер по уборке)

3. Кто такой солист? ( Мастер по засолке)

4. Что такое горилка? (Горилка - дочь гориллы)

5. Что такое показуха? (Показ уха - посещение врача ухо-горло-нос)


Конкурс №3 "Путаница"

1. Яакажд укриац сайв сатесн хлатив. (Каждая курица свой насест хвалит).

2. Комсав ен сузар листосарь (Москва не сразу строилась)

3. Явос ашно не ятент. (Своя ноша не тянет)

4. Сестольм огорад бреет (Смелость города берет)

Задание: Перед вами пословицы и поговорки, написанные необычным способом. Слова в них стоят на своих местах, но буквы внутри каждого слова перепутаны. Вы должны вернуть буквы на свои места и правильно прочесть пословицу или поговорку.


Конкурс №4 "Смеховикторина".

Нужно ответить на шуточный вопрос оригинально и правильно.

1. Как разделить пять картофелин на двоих? (Сделать пюре)

2. Какой рукой лучше размешивать чай? ( Лучше делать это ложкой)

3. Кто с головой окунается в работу? (Водолаз)

4. Какой бывает лошадь, когда ее покупают? (Мокрой)

5. Кто под дождичком, не имея укрытия, не замочит волосы? (Лысый)

6. Может ли петух назвать себя птицей? (Нет, он не может говорить)

7. Каким образом можно слово "мышеловка" написать пятью буквами? (Кошка)

8. Что делает человек, встретивший во сне тигра? (Просыпается)

9. Кто может одной рукой остановить мчавшийся автомобиль? (Инспектор ДАИ)


Шуточная лотерея "Корзина жмота"

1. Любишь сладкое аль нет.

Вот вам горсточка конфет.(Конфеты)

2. Практичней выигрыша нет,

Чем целлофановый пакет. (Пакет)

3. Вам достался карандаш,

Он был ничей, теперь он ваш. (Карандаш)

4. Чтобы нос прижать любопытной соседке,

Мы вам дарим прищепку (Прищепка)

5. Я знаю, вы любите много писать,

Тогда получите вот эту тетрадь. (Тетрадь)

6. Вам открыточка досталась,

Так у нас и полагалось. (Открытка)

7. Ты со спутницей такой

Никогда не унывай:

Ею в жаркой бане

Любое место натирай. (Мочалка)

8. Протяните вашу руку -

Получите головку лука. (Лук)

9. Чтобы вас минула ссора -

Сьеште яблоко раздора. (Яблоко)


Сонце без миру не світить

(вечір – реквієм до Дня Перемоги)

Весна іде, і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

Несе нащадкам спогади свої.

І з року в рік часопис віддаляє

Своїх нащадків від війни.

Та травень знов і знову нагадає,

Як із життя ішли його сини.

Буяють мирно квіти на могилах,

До сонця красного метелики летять,

А ті, кому війна зламала крила,

Священним вічним сном в могилах сплять.

Щороку у травні ми відзначаємо День Перемоги. Ти і твої батьки народилися в мирний час, і про це страшне слово "війна" ви знаєте лише з книжок, кінофільмів та спогадів літніх людей. Ти і твої однолітки навіть уявити собі не можете, яке-то велике щастя - мати над головою мирне сонячне небо!

Все менше залишається учасників війни в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. Їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам’ятають ті страшні часи, хоч часто їм не хочеться про них згадувати.

Неможливо позбутися навязливої жахливої думки: а прийде ж день, коли піде з життя останній з цих літніх людей з орденами. Піде у вічність, понесе з собою живі спогади.

А я щодня боюся дня,
У котрім жити перестане,
Зупиниться, натомлений від ран,
Останньої війни
Останній ветеран.

(І.Мироненко)

Що ж залишиться після них? А залишиться ПАМ’ЯТЬ, світла пам’ять про незабутніх героїв. Пам’ять людська повинна жити і лишати прийдешнім поколінням ці сторінки історії.

Сьогодні ми з вами будемо читати Велику книгу історії 1941-1945 років. Сьогодні звучатимуть пісні тих воєнних років, звучатиме поетичне слово.

Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по різному її називати - Великою Вітчизняною, Другою Світовою, але хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя заради щастя інших.

Пам’ятаємо, друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся й хто поліг в боях.
Так вклонімось всі ми низько до землі їм,
Й квітами устелим їх тернистий шлях.

(звучить мелодія шкільного вальсу)

22 червня 1941 року - Догорав рожевий світанок в обіймах спраглої ночі. він пив теплу росу із трав і замріяно слухав мелодію шкільного вальсу...

(мелодія вальсу переривається повідомленням Левітана про війну)

Так, двадцять друге червня 1941 року - це перший день Великої Вітчизняної війни. Саме з нього бере Велика Вітчизняна війна свій відлік довжиною у одну тисячу чотириста вісімнадцять кривавих днів і ночей...

Спинись проклятий, супостате,
На світ востаннє подивись:
За тіло матері розіп’яте
Сини на битву піднялись!
У бій пішли за наші ниви,
За ясний сміх дитячий,
За юний спів щасливий,
За славний труд гарячий.
Вперед ідіть, полки суворі,
Під прапором свободи,
За наші ясні зорі,
За наші тихі води.
Сонце палило нестерпно,
Гнулось у саду гілля:
Падали яблука в серпень,
Глухо стогнала земля,
Рвали снаряди їй груди,
Всюди гриміла війна,
падали скошені люди,
Їх не щадила вона,
Бій розгортався лютий,
Кулі, неначе град,
Тихо, вітри і люди,
Тихо, вітри і люди,
Впав у траву солдат.
Вибухнув поруч снаряд,
Тихо, вітри і люди,
Тихо, вітри і люди,
Вмер молодий солдат.
Мати довіку буде
Сина свого виглядать.
Тихо, вітри і люди,
Тихо, вітри і люди,
Син її - той солдат.

(звучить пісня "Степом, степом...", потім починає звучати мінусовка пісні "рідна мати моя")

Одержала звістку матуся,
Що син її впав за Дністром,
Поїхала мати до сина
В далекі світи із села
І білу пшеничну хлібину,
І вишитий рушник привезла.
Спинилась вона над водою,
На скелі Дністровій крутій:
Могила його під горою
І кмінь гранітний на ній.
Заплакала: "Сину, мій сину,
Як довго до тебе я йшла..."
Могилу, неначе дитину,
Руками вона обняла...
А річка шуміла невпинно,
І тихо шуміла трава,
І тільки червона калина
Тремтіла, неначе жива.
А мати стоїть на колінах
І пальці торкають граніт,
А поруч уся Україна
В скорботі із нею стоїть...

Страшні сліди залишила ця війна у всьому світі... Лише на території України в руїни та згарища німці перетворили сто чотирнадцять міст і двадцять вісім тисяч сіл...

Чотири роки... Тридцять чотири тисячі годин... дві тисячі шістсот кілометрів від Москви до Берліна...

Мало?

Дійсно, якщо літаком - то всього - на всього три години польоту, а перебіжками, по пластунськи - аж чотири роки... Довгих тяжких чотири роки...Мільйони загиблих. А скільки ненароджених дітей? А скільки залишилося вдов і сиріт?

Кривавим сном одкорчилась війна,
Літа зарубцювали давні рани,
Під кулями ворожими сповна
За тишу заплатили ветерани.
В атаки йшли не ради нагород,
Поранені страждали в медсанбатах...
За цвіт життя завдячує народ
Полеглим і посивілим солдататам.

Тисячами обелісків і братських могил нагадує і донині про себе Велика Вітчизняна війна. Вони - святиня нашої пам’яті. На меморіалі Вічної Слави завжди панує урочиста тиша. Полум’я вічного вогнища, вічна пам’ять про синів і дочок, які не повернулися з поля бою.

Перед трагічною хвилиною мовчання
Словами говорити неможливо.
Оця хвилина більше нам розкаже,
Ніж тисячі а чи мільйоні слів.
Солдатів подвиг, про який сьогодні
Дізнались ми, не вимовить словами,
А тільки серцем можна це сказати,
Але воно, на жаль, не має мови,
Лиш має біль, і тому я прошу
Солдатів пам’ять вшанувать мовчанням.

(Хвилина мовчання)


Хай козацька мудрість воскреса щоднини

Старий козацький заповіт:

"Хто помира щодня від сміху
Той жити буде до ста літ".

Сьогоднішня наша зустріч присвячена Дню козацтва, який ми з вами відзначаємо кожного року 14 жовтня.

І Почнемо ми нашу зустріч із історичної довідки. Хто ж такі козаки? Коли виникло козацтво?

Тих українських людей, що лишились безпритульними після татарської руїни і, які взявши зброю до рук, почали виходити в степ і давати відсіч татарам, прозвали козаками, що мовою східних народів означало "вільна, рухлива людина". У перші десятки літ свого існування козаки гуртувалися здебільшого біля замків князів Острозького, Вишневецького і з ними виходили битися проти ворогів. Людей, що йшли в козаки, дедалі більшало.

Одна із певних історичних дат - 1550 рік, коли козаки осіли першим кошем на Дніпрі і обрали єдиного кошового. Так виникла Січ - козацька республіка, яка була невгасною надією всього українського народу, вогнищем, де гуртувався дух і воля українців.

Загальнонаціональним ідеалом на довгі часи в Україні став запорізький козак - лицар честі й мужності, захисник Батьківщини. У ньому народ втілив своє споконвічне прагнення до волі, своє розуміння національної гідності українця.

"Козаку найперше - воля,
Козаку найперше - честь".

Козак є уособленням народного розуміння фізичної вправності, чоловічої вроди, а також високих моральних якостей - патріотизму, поваги до старших, співчуття до покривджених, почуття справедливості, товариськості, душевної щедрості й гумору.

У козацьких сім’ях прищеплювали змалку любов до матері, любов до сім’ї, любов до рідної домівки.

Давайте пригадаємо народні прислів’я та приказки.


Продовжити прислів’я:

1. Хто не слухає матір, ( той не слухає біду.)

2. Шануй батька й неньку, (то буде тобі скрізь гладенько.).

3. Як матір покинеш,( то й сам загинеш.)

4. Негідником той називається, (хто рідної домівки цурається).

5. Лучче на своїй стороні кістьми лягти, (ніж на чужині слави натягти.)

6. Свій край, (як рай.)

7. Рідна сторона –( мати, чужа - мачуха.)

8. Козацькому роду – (нема переводу.)

9. Терпи, козаче, - (отаманом будеш.)

10. "Нехай риба буде рак!" – (сказав козак.)

11. Козак з бідою, (як риба з водою.)

12. Коник підбився – (козак зажурився.)

13. Не журися, козаче, (нехай твій ворог плаче.)

14. Степ та воля –( козацька доля.)

15. Хліб та вода – (то козацька їда.)

Це лиш декілька прислів’їв про козаків. В бібліотеці є книги "Збірка українських приказок та прислів’їв". К., 2002., "Українські прислів’я та приказки. К., 1983 та інші. З ними ви можете ознайомитися в читальному залі, або взяти додому на юнацькому абонементі.

У ті часи в середовищі козаків досить рідко виникала проблема "батьки-діти", яка в наш час набула актуального значення і часто вирішується дуже болісно для обох сторін. По-перше, у ті часи сім’ї були більш згуртовані працею, а по-друге, обов’язковим елементом виховання у козацькій родині було виховання поваги до батьків, до старших.

Яскравим прикладом того, як козаки виховували в підлітків повагу до старших є епізод із роману Андрія Чайковського "Сагайдачний".

(Зачитується уривок із твору).

А взагалі, діти, в бібліотеці є дуже багато книг про козаків, про їх боротьбу з ворогами в різні періоди історії України, про козацьку державу, про гетьманів Запорізької Січі, а також багато книг про Богдана Хмельницького.

Ось перед вами книжкова виставка, на якій, як ви бачите, розмаїття книг про цей нелегкий час нашої історії.


А зараз пропонуємо вам відповісти

на питання вікторини.

1. Коли вперше в історії згадуються українські козаки?

2. (1492 р. 1654 р.)

3. Кого в Україні називали козаками?

4. (Розбійник, волоцюга, кріпак, вільний чоловік, багатий вельможа)

3. Де знаходилася козацька Січ?

( За Дніпровими порогами, у причорноморських степах, на кримському півострові)

5. Як називали приміщення, де жили козаки?

6. (Мазанка, землянка, курінь)

5. Хто був першим козацьким гетьманом?

(Хмельницький, Байда-Вишнивецький, Мазепа)

7. Кого на Січі називали козацьким джурою?

8. (Слугу, вартового, майбутнього козака, ад’ютанта)

7. Як називають козацькі судна?

(Галери, чайки, фрегати, пироги)

9. Хто зруйнував Січ?

10. (Кримський хан, Катерина ІІ, Петро І, польські магнати).

Одним із важливих елементів виховання козака було його ставлення до жінки. Те, що на Січі ні разу не було жодної жінки, навіть цариці-імператриці - історичний факт. Жоден козак не міг завести на Січ жінку, навіть матір чи рідну сестру. Та це не означало , що чоловіки були жінконенависниками. Навпаки, до жінки козаки ставилися неначе до богині, недарма їхньою покровителькою була Матір Божа.

Січ січчю, а козацькі весілля все ж наставали.

Скільки пісень склали козаки, скільки годин вони вистояли, висвистуючи, мов соловейко, під вікнами у своїх коханих, скільки гарбузів вони отримали! І все це заради жінок! Не кажемо вже про неймовірні подвиги, про які розповідаликозаки, бажаючи заслужити палкий поцілунок коханої!


(Українська пісня про кохання)

Конкурс "Пригадай пісню"

1.Несе Галя воду

2.Ой чий то кінь стоїть

3.Я ж тебе підманула

4.Мрій про мене, мрій (Ані Лорак)

5.На землі, на небі відшукаю тебе (Гайтана)

6.А небо плаче грозами (В. Козловський)

7.Я не буду плакати (Наталія Валевська)

8.Ніжно, не ніжно, але люби (Тіна Кароль)

9.Ти не моя (В.Козловський)

10.Може любов, а може ні? (В.Козловський)

Козаки особливу увагу приділяли здоров’ю та фізичному розвитку дітей. А чому? Тому, що жили козаки в умовах постійних воєн, нападів із боку турків, татар та поляків. І щоб вижити, їм просто необхідно було мати силу і витривалість. Та що значить сила без розуму?

А що ж допомогало українцям витримати, не зламатися, не зненавидіти весь світ? Звичайно, гумор!

В крові у нас козацькі гени

В душі у нас весела Січ.

Вона дарує нам натхнення

Вона співає день і ніч.

Її імення на скрижалі

Удячне людство занесло,

Бо запорожець і на полі

Жартує, ворогу назло.

Зубами недруги скрегочуть

І їх канають дрижаки,

Коли сміються і регочуть

на запоріжжі козаки.

Складають зброю супостати

І їх терзає каяття,

Бо сміх - це дух, що не зламати,

Бо сміх - це воля до життя.

Цей сміх - найбільша сила нині,

Це горді крила поколінь.

На них новітній Україні

В майбутнє линути.

Амінь.

Ну а зараз ми пропонуємо вам невеличкі розважальні конкурси, які так і називаються "Козацькі забави".


Конкурс №1 "Зліпити вареник"

Як ми уже з вами говорили раніше, жінок на Січі не було. Тож доводилось козакам і вареники самим ліпити.

Хто за 2 хвилини зліпить більше вареників. Але щоб вони були ще і красиві.


Конкурс № 2 "Швидке одягання"

Ви повинні одягнути на себе козацьке вбрання: шаравари та підперезатися козацьким поясом. Хто швидше це зробить.?


Конкурс № 3 "Розвідники".

Треба одягнути жіночий одяг. Хто швидше і правильно це зробить, той і переможе.


Конкурс №4 "Пісенний"

У конкурсі беруть участь дівчатка. Хто найбільше та найшвидше знайде пісні про козаків, той і виграє.


Конкурс № 5 "Зрозумій мене"

Учасник повинен без слів, а лише за допомогою міміки, показати речі, що були в ужитку козаків, а вам необхідно відгадати ці предмети.

Показати: булаву, бандуру, шаблю, шаравари


Конкурс №6 "Намалюй прислів’я"

Учасникам конкурсу слід намалювати прислів’я:

- Язик до Києва доведе

- Говорив Мирон рябої кобили сон

- Шукай вітра в полі

- На чужий коровай очей не поривай


Конкурс № 7 "Відгадай"

В цьому конкурсі ви повинні проявити швидкість реакції, ерудицію, знання української мови.

Я вам називаю тлумачення слів і понять із різних галузей, а ви повинні одним словом визначити, що це.

1. Плетене коло з квітів, листя, гілок (Вінок)

2. Музикант, який досконало володіє технікою виконання (Віртуоз)

3. Людина, яка веде за собою інших ( Ватажок)

4. Особа, яка виявляє відвагу, хоробрість і самовідвагу у бою і труді. (Герой)

5. Густий і дуже сильний дощ (Злива)

6. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців, яку жінки носять на шиї (Намисто)

Ось і закінчилися наші конкурси. Ми дякуємо, вам за участь у конкурсах, вікторинах.

Круточала наша доле,

Не вода в ній - кров тече.

Козаку найперше - воля!

Козаку найперше - честь!

А прийшла лиха година -

Впав козак наш у траві,

Щоб іскрилась Україна

На гетьманській булаві.

Щастя вам, добра, радості, здійснення усіх ваших мрій! І нехай завершилась наша чудова подорож у славне козацьке минуле, та ви ще раз підтвердили, що козацькому роду - нема переводу!.


Чистіша від сльози хай буде.

( До Дня рідної мови).

Кожен народ має свою рідну мову. Для нас це – українська мова, мова наших предків, мова кохання і музики.

Рідна мово! Зелена діброво!
Чую пісню твою запалину.
Ти квітуєш пелюстками слова
У морозних димах полину.
Я прошитий травою густою
Я промитий Дніпром до кісток.
Рідна мово, без тебе ніхто я,
Мов відірваний вітром листок.
Я повітря вдихаю з тобою,
Усміхаюся днем голубим.
Я сумною твоєю любов’ю
Мудрі всесвіти мов полюбив

П.Перебийніс

На пропозицію держав – членів ЮНЕСКО Генеральна конференція організації у листопаді 1999 року проголосила Міжнародний день рідної мови, що вперше відзначався 21 лютого 2001 року на церемонії у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

У світі існує 6000 мов, чимала кількість перебуває під загрозою зникнення, тому і прийнято було це рішення.

Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні, колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них – материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова.

(Звучить “Колискова”)

Мова завжди живе поряд з піснею. Бо ж наша мова, як чарівна пісня, що вмішує в собі палку любов до Вітчизни та ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народні, і ніжні запахи рідної землі. А пісня – це найдобірніша, найвиразніша мова.

Сьогодні ми з вами проведемо змагання майстрів слова.

І почнемо ми його з фольклору. Прислів’я, приказки, загадки, лічилки, скоромовки – ці духовні скарби з незапам’ятних часів живуть у народі, передаються з уст в уста, від покоління до покоління, збагачуючи нашу мову влучними висловами та дотепними жартами.


Конкурс 1. “Продовжи прислів’я”

  1. Рано встанеш – справу зробиш, пізно встанеш – день переведеш
  2. Сьогодні пан – а завтра пропав
  3. Весна гарна квітами, а людина характером
  4. Здобудеш освіту – побачиш більше світу
  5. Книга вчить, як на світі жить
  6. Не кажи – не вмію, а кажи навчусь
  7. Хто більше хоче знати, треба менше спати
  8. Розум за гроші не купиш
  9. Голова без розуму, як ліхтар без свічки
  10. Що написано пером, не виведеш і валом
  11. Робиш добро – не кайся, а робиш зло – зла й сподівайся
  12. Не одежа красить людину, а добрі діла
  13. Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько
  14. Краса до вінця, а розум до кінця
  15. Жінка чоловікові подруга, а не прислуга
  16. Чоловік у домі – голова, а жінка – душа
  17. Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною

Конкурс ІІ. “Українські спотиканки”

Запрошуємо двох учнів повторити скоромовку-спотиканку:

Лізе кусіка
Із-за сусіка
Зуби зазубила
Очі заочила,
Руки заручила
Ноги заножила.

Наступний конкурс

“Фразеологічні забавлянки”

( “Не випустити пари з уст”, “Ріски в роті не мати”)

Ви повинні відгадати фразеологізми, які будуть показувати учні за допомогою міміки, жестів, пантоміми.

“За словом до кишені не лізти”

“Пригріти гадюку за пазухою”

“Держати язик за зубами”

“Намотати на вус”

Ніби води в рот набрати”

“Підкласти свиню”

Презентація книги “Скарбниця народної мудрості”. Х., 2008.


Пропонуємо вам конкурс “Дуель слів”.

Перед вами – табличка із словом “Мовознавство”. Слово складне, але з нього можна утворити безліч нових слів. На це завдання надається вам 2 хвилини.

Мова кожного народу неповторна і своя –

У ній гремлять громи в негоду,

У тиші – трелі солов’я.

На своїй природній мові і потоки гомонять,

Зелені клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Українська мова – найбагатша і наймелодійніша з усіх мов. Максим Рильський писав: “Любімо її, розвиваємо її. Борімося за красу мови, за правільність мови, за багатство мови”.

Перед вами кросворд. Завдання до нього дані російською мовою, а ви за допомогою словника впишите ті ж слова українською. Підказкою будуть вже вписані перші літери.

1) скамья – лава

2) баня - лазня

3) звено – ланка

4) мешок – лантух

5) цепь – лантюх

6) лакомство – ласощі

7) водяная лилия – латаття

8) ласковий – лагідний

Основоположником нової української літературної мови вважають Т.Г.Шевченка. Уперше в його творах українська мова забриніла з величезною силою. Про красу рідної мови, рідного слова писало багато письменників.


Пропоную конкурс “Мовний марафон”.

По черзі пригадуємо вірші, присвячені рідній мові, слову. А допомогти вам зможуть книги, які ви бачите на книжковій виставці “О мово! Хто без тебе я!”

У мові народу відбивається глибинна душа українця, який умів тяжко працювати, веселитись і приперчене слово сказати.

Пропонуємо подивитись, як учні інсценізують українську народну пісню “Ой там, на товчку, на базарі...”

Н. Левицький “Баба Параска і баба Палажка”.

А зараз до вашої уваги сторінка гумору “Сміхограй”

(читаються гуморески)

А може, серед вас є бажаючі почитати гуморески, або українські анекдоти.

А я хочу познайомити вас з переглядом літератури “Смійся на здоров’я”

(огляд книг українських гумористів)

Наступний наш конкурс має назву “Кого так називали...”

  1. Другом поневоленого народу? (Марко Вовчок, Бориса Грінченка, Тараса Шевченка)
  2. Народним учителем? (Ліну Котенко, Павла Тичину, Бориса Грінченка)
  3. Співцем горя народного? (Панаса Мирного, Павла Тичину, Івана Франка)
  4. Душевним, лагідним, чуйним? (О.Олеся, Т.Шевченка)
  5. “Чародійником?” (Леоніда Глібова, Павла Глазового, Василя Симоненка)

Конкурс “Літературний аукціон”

Я називаю вам прізвища автора, а ви поинні пригадати твір.

Тарас Шевченко “Видиш, брате мій”

І.Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я”, “Микола Джеря”, “Баба Палажка та баба Параска”

Іван Котляревський “Енеїда”, “Наталка-Полтавка”, “Москаль-чарівник”

Іван Карпенко-Карий “Сто тисяч”, “Хозяїн”, “Сава Чалий”

Іван Франко “Захар Беркут”

Павло Грабовський “Швачка”

Михайло Коцюбинський “Дорогою ціною”

(підсумки конкурсу)

В землі віків лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Ці слова актуальні й сьогодні, адже стаття 10 Конституції України, говорить “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”.

Навік пройшла пора безсловна.

Цвіти і сяй, моя державна!

Ви чуєте, згадали знову

Про нашу українську мову?

Закон “Про мови”? Так, вітаю,

Я рідний мові присягаю.

Хочеться, щоб ніколи не вичерпувалася глибина народної мудрості, пісні, гумору, високих моральних засад. Щоб утверджувалося в нашій душі “чисте золото правди” і мрій широких розгін, щоб жила українським мова, жила і процвітала у кожній душі...


Орільська міська бібліотека-філія №2


Моей любви негромкие слова

(литературный вечер по творчеству А.Пушкина, Ф.Тютчева, С.Есенина, Б.Пастернака проведенный в Орельской-2 библиотеке-филиале)

1 ведущий. У каждого из нас в жизни бывают минуты, когда хочется отойти от текучих проблем и погрузится в другой, неспокойный и волнующий мир поэзии. И открыв томик стихав любимого поэта, мы начинаем чувствовать и мыслить по иному, вживаться в те проблемы, которые волновали поэта.А если посидишь с книгой дальше,то возникнет ощущение, что ты сам стал соучастником какой-то неведомой тайны, чьей-то неизвестной жизни и все глубже и глубже твоя душа проникает в стихотворение и вступает в діалог с душой поэта, которая неизменно живет в его стихах. И хочется узнавать и открывать для себя новые черты его характера,приблизиться через его образы к самому поэту.

2 ведущий. Поэты отличаются от всех людей тем, что Господь Бог подарили м большое серце и обрек их этим на большие страдания. Тонко чувствуя фальш в людських отношениях поэты в открытую говорят об этом. Поэтому судьба поэтов всегда трагічна.

1 ведущий Меня поражает откуда берется такая сила, такая энергия у поэтов. Ведь жизнь не щадит их, люди забрасывают камнями ненависти. Но поэты, врываясь в окружающий мир, несут своїм творчеством жизнеутверждающие идеалы Добра, Любви, Нравственности. Поєзией душевніх переживаний и страстью они пытаются разрушить ужасные законы современного мира, всеми силами пытаются изменить его. И мучаются корда не удается докричаться до глубин души, доказати свою правду.

2 ведущий. Проснувшись иногда утром, я понимаю, что жизнь прекрасна тем, что живут и будут жить на земле люди, слагающие Гимны любви.

1 ведущий. Поэты- это проповідники силы Любви, это апостолы , разносящие на своих могучих крыльях веру в то,что мир спасет Любовь.

2 ведущий. Да, у каждого из нас есть любимый поэт, к творчеству котрого мы обращаемся в определенные моменты жизни. И сегодня вы услышите признания в любви поэтам, которые своїм творчеством сумели проникнуть в наши сердца и души, зажгли в них нетающую свечу надежды, пробудили неугасимую веру в Добро, Справедливость и Человечность.

(звучит тихая музика и стихи А. С. Пушкина « Я вас любил…)

Библиотекарь.

Пушкин. Наверное трудно найти человека который не знал бы этого шимени. Пушкин входит в нашу жизнь с детства и остается до конца. Каждый находит в нем что-то свое, близкое ипонятное только ему. Он не был благололучным с житейской точки зрения. Он был и несчастным порой, и разочарованным, и раненным, и умираючим. Но всегда озарял жизнь вокруг себя светом.

На нашей выставке, посвященной творчеству А.С. Пушкина, представлены и сборники стихав и проза его, и, тнаверное, самое выдающееся его произведение- роман в стихах «Евгений Онегин». Давайте вспомним строчки из этого романа, а именно «письмо Татьяны к Онегину» . (Читает письмо) И заканчивая розговор о творчестве А. С. Пушкина, мне бы хотелось рассказать историю одного стихотворения,которое вы тоже прекрасно знаете. Это «Я помню чудное мгновенье…» Эти стихи в последствии были положены на музику М. Глинкой, выдающимся руським композитором. Ведь всем известно , что Пушкин посвятил свои стихи А.П. Керн,но мало кто знает, что музику к этим стихам, ставшим известным романсом, Глинка посвятил дочери А. Керн- Катерине, которую очень любил. И хоть это чувство было взаимным, судьба разлучила любящих. Катерина умерла от туберкулеза. Поэзия Тютчева Ф.И. с самого детства входит в нашу жизнь завораживающей чистотой чувств , ясностью и красотой образов.

Люблю грозу в начале мая
Когда весенний первуй гром
Как-бы резвяся и играя,
Грохочет в небе голубом.

Или

Зима не даром злится,
Прошла ее пора.
Весна в окно стучится
И гонит со двора

А потом, когда жизненный опыт обогащает нас пониманием подлинной радости и подлинных страдний, можем ли мы без трепета душевного и глубокого сочуствия читать тютчевские строки:

О как убийственно мы любим
Как в буйной слепоте страстей
Мы то верней погубим,
Что сердцу нашому милей.

Переходя к поэзии 20 века , мне хотелось бы сказать прежде всего несколько слов о поэте, проникая в мир поэтических образов которого мы начинаем ощущать себя то одинокой березой, то старым кленом, то рябиновым кустом. Эти чувства помогают сохранить нам человечность, а значит и все человечество. Как вы уже поняли речь пойдет о С. А. Есенине.

Мне он дорог потому,что он дарил людям самоцветы своей души.Он любил так, как мог любить только поэт- нежно, страстно и больно. Есенин- поэт поистине народный и из народа. Поэтому его стихи так и хочется петь.( Исполняются песни на стихи С. Есенина ( «Отговорила роща золотая», «Не жалею, не зову, не плачу» и др..)

Сегодня мы вправе говорить ,что в 20 веке родилась великая поэзия. Мы владеем сегодня огромным поэтическим багатством.Талант, вдохновение и труд-вот из чего слагаются стихи. ( На фоне музики исполняется стихотворение «Свеча горела» ). Эти стихи написал очень талантливый , необыкновенно одаренный человек Борис Пастернак..

На нашей книжной выставке он представлен сборником стихов. Суть его поэзии в том, что вся она о смысле жизни. И символом поэзии Б. Пастернака является горящая свеча , символ не простой жизни поэта, пламя, которое много раз могло бать погашено. Ушел из жизни поэт, но огонь его поэзии горит и сегодня. ( Читает стих Б. Пастернака «Любить иных тяжелый труд» ).


Орільська міська бібліотека-філія №2


Слідство ведуть знавці

(конкурсна програма для юнацтва)

В конкурсі приймають участь дві команди «Інтелект» і «Цунамі»

Привіт усім!
Хто не любить нудьгувати
І не любить сумувати -
Тих турнір до себе кличе
В гру веселую зіграти,
Розум спритність показати -
Дружбу, вірність доказати.

Завдання команді «Інтелект»

1. Скільки чудес світу? (7)

2. Яка гра називається «Чотири роди військ?» (Шахмати)

3. Де винайшли компас? В Китаї чи Індії? (Китай)

4. Куди і за чим плавали аргонавти? (Кавказ. Золоте Руно)

5. З якого віку наступає кримінальна відповідальність? (14 років)

6. Верховний Бог Греції – Зевс, Риму - ? (Юпітер)

7. Які тварини сплять з відкритими очима? (Риби. Змії.)

8. З кори якого дерева виготовляють корки? ( Корковий дуб)

9. Який російський письменник разом з Марком Вовчком відвідував Т.Г. Шевченка в

Петербурзі? (І.Тургенєв)

10. Як називається заключна частина художнього твору? (Кінцівка)

11. Основний Закон держави? ( Конституція).

12.Як називається зображення в літературному творі зовнішнього вигляду,пози, рухів, виразу обличчя людини, її одяг? (Портрет)

13.Одна із основних категорій естетики. (Прекрасне)

14. Яку тварину називають в Індії священною? (Корова)

15. Назвіть велику хижу морську рибу. (Акула)

16. Скільки подвигів здійснив Геракл.( Дванадцять)

17.Як називається вступ, початок у епічних фольклорних творах? (Зачин)

Завдання команді « Цунамі»

1. Яка найвища піраміда Стародавнього Єгипту? (Хеопса)

2. В якій країні бере початок Шовковий Шлях? (Китай)

3.Яку гру в стародавній Індії називали грою царів? (Шахи)

4. Де народилися арабські цифри? (Індія)

5. Що означає вислів «Ахіллесова п’ята» (Вразливий)

6. Де знаходиться відомий палац-лабіринт ? На Сицилії чи Кріті? (Кріт)

7. Якою мовою говорили в Грецькій області Лаконіці? (Лаконічною)

8. Які птахи врятували Рим? (Гуси)

9. Що птахам страшніше взимку голод чи холод? (Голод)

10. Які риби мають вуха? (Сом. Сазан)

11. Які дерева в наших лісах називають патріархами? (Дуби)

12. За назвою якого дерева названо місяць року? (Березень, липень)

13. Назвіть місто в якому проживав Т.Шевченко, будучи козачком у пана Енгельгарда? (Вільно)

14. Хто спить головою вниз? (Летюча миша)

15. Як називається невеличка стаття в періодичній чи стінній газеті? (Замітка)

16. Найбільша тварина на землі (Синій кит – 39м.)

17. Законодавча влада належить парламенту чи уряду? (Парламенту)

Конкурс капітанів

Слідчим доводиться потрапляти в ситуації, де без кмітливості не обійтися. Ну, наприклад, Ви перехопили шифровку ваших ворогів

3+12+15 9+11+3+11 3+12+15 24+28+11+22+31

( Вік живи - вік учись. )

Конкурс болільників

Поки наші капітани розшифровують важливі повідомлення від своїх агентів пропоную всім учасникам прийняти участь у конкурсі на краще виконання гуморески і цим отримати 1 додатковий бал для своєї команди.

Завдання команді «Інтелект»

1. Довжина колоди 5 метрів. Кожної хвилини відпилюють по 1метру. Скільки хвилин потрібно, щоб розпиляти всю колоду (4хвилини)

2.У кошику 4 яблука. Поділіть їх між чотирма особами таким чином, щоб кожна отримала по одному яблуку і одне залишилось в корзині

Завдання команді «Цунамі»

1. Двоє батьків і двоє синів з’їли за сніданком 3 яйця, причому кожен – по 1 яйцю. Як це трапилось?

2. Скільки кінців мають 4палки, 5палок, 5 з половиною палок? (8; 10; 12)

3авдання команді «Інтелект»

1. За допомогою підказок відгадайте якнайшвидше задумане слово.

а) Вони бувають різні: легкі і важкі, довгі і короткі, зручні і не дуже.

б) Їх на землі дуже багато .

в) Жодна з них не схожа на іншу.

г) Вони бувають знайомими і не знайомими.

д) З них ми не завжди вибираємо найзручнішу.

е) Іноді вони ведуть в невідомість.( Дороги)

3авдання команді «Цунамі»

а) Незважаючи на те що усі вони такі різні, не схожі одна на одну речі, ми їх ще заздалегідь любимо і з нетерпінням чекаємо.

б) Вони бувають чоловічого, жіночого та середнього роду.

в) Вони можуть бути природного та штучного походження.

г) У дітей їх іноді буває значно більше ніж у дорослих.

д) Їх очікування і поява піднімають кожній людині настрій.

е) Їх поява найчастіше пов’язана з якоюсь подією, або святом (Подарунки)

Завдання обом командам

Скласти казку про негативні звички

а) команді «Інтелект» про «Солом’яного бичка»

б) команді «Цунамі» про « Курочку Рябу»

Поки працюють команди над завданням всім присутнім пропонується прийняти участь в конкурсі


Літературно-мистецька гра

“ВЕСЕЛКА”

Ведуча 1:

Доброго дня, шановна громадо, дозвольте запропонувати вам літературно-мистецьку гру – “Веселка”.

Оскільки веселка – знайоме вам оптичне явище у земній атмосфері, що виникає внаслідок заломлення, розщеплення та повного відбиття сонячного світла на краплинах дощу – є захоплюючим, ми впевнені, що захоплюючою буде і сьогоднішня гра.

Ведуча 2:

Ми гарантуємо вам, що переможця очікують гучні оплески. Але яка гра без призів? Отож, вас очікують призи:

1-й приз отримає той, хто першим збере у свій архів правильні відповіді на запитання кожного з кольорів веселки (збере веселку)

2-й приз – головний чекає на того, хто набере найбільшу кількість балів;

3-й приз – заохочувальний – знаходиться на одній з ігрових клітинок поля;

4-й приз – приз від журі – для найбільш ерудованого гравця.

Ведуча 1:

В нашій грі будуть приймати участь всі присутні, отже, кожен зможе проявити свою ерудицію та знання і отримати приз. Розпочинаємо гру. Перед вами таблиця із відповідними запитаннями, розміщеними по кольорам веселки за темами та за вартістю запитань. Тобто, вашій увазі пропонуються слідуючі теми:

Під червоним кольором тема – “Імена”

Помаранчевий колір – “Жіночі прикраси”

Жовтий – “Музичний тайник”

Зелений – “Квіти”

Голубий – “Святки”

Синій – “Народна кухня”

Коричневий – “Національні гроші”.

Ви маєте по черзі право вибору клітинки з номером запитання. На роздуми дається 10 секунд. Якщо гравець не може дати відповідь, то на це запитання зможе відповісти інший, хто знає вірну відповідь за яку і отримає додаткові бали, у вигляді карточок того кольору на яку тему ви відповідали. І лише після того, як ми відкриємо всі клітинки, зможемо дізнатися ім’я переможця, а цю радісну новину нам скаже, наше шановне журі.

На протязі всієї нашої гри ми з вами будемо звертатися до книг представлених, вашій увазі на книжковій вставці: “Через мистецтво – в духовний світ дитини”.

Отже, стартуємо. Право першим розпочати нашу гру надається __________. Подивися уважно на таблицю і обери номер теми з якої ти б хотіла почути запитання.

“Імена” – червоні картки.

Багатшою за славнозвісних героїв була і залишається древня і вічно молода Україна. Імена видатних представників українського народу – це долі яскравих, непересічних особистостей, які присвятили себе боротьбі і розбудові української держави, ратним подвигам і політичній діяльності, створенню унікальних літературних творів. Але чим би вони не займалися, усіх їх об’єднує українська земля, процвітанню якої присвятили своє життя, талант і покликання.

  1. Назвіть 6 найвідоміших київських князів Київської Русі

(Олег, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах).

2.Легендарна українська народна співачка, поетеса та композитор. За переказами народилася в Полтаві в козацькій родині. Авторка пісень “Ой, не ходи, Грицю”. За мотивами цієї пісні написано багато літературних творів (повість О.Кобилянської “У неділю рано зілля копала”, роман у віршах Ліни Костенко. Хто ця відома історична особа? (Маруся Чурай)

3.Автор лаконічного запису “Всюди їздив – і всюди плакав” стосовно мандрівки по Волині і Поділлі за дорученням археологічної комісії ( Т.Г.Шевченко)

1. Шаров Ігор “Сто видатних імен України”.

(Я хочу познайомити вас з унікальною книгою кандидата історичних наук Ігоря Шарова “Сто видатних імен України”, які є гордістю, славою, духовним надбанням нації. Книга вийшла в Києві у 1999 році).

2.Неллі Топська записала книгу “Дарунки долі – Муза і любов”, в якій зібрала історії кохання великих майстрів мистецтва України. Перша історія присвячена легендарній дівчині Марусі Чурай. Книга вийшла в Донецьку в 2008 році.

3. Книга Івана Дзюби “Тарас Шевченко” поєднує розповідь про життєвий і творчий шлях великого поета і художника. В оформленні цієї книги використані малюнки Тараса Шевченка та зображення пам’ятника Шевченку у Вашингтоні. Книга вийшла у Києві в 2008 році.

“Жіночі прикраси” – помаранчеві картки.

Жіноче населення України здавна полюбляло носити різноманітні вушні, шийні та нагрудні прикраси, що складалися з кількох компонентів, гармонійно пов’язаних між собою.

1. Один із найдавніших видів жіночих вушних прикрас, який існує і досі. З ними пов’язано чимало народних повір’їв. Наші предки вірили, що вони могли знімати головний біль, загубити ж їх вважалося нещастям. Діти носили мідні, а дівчата й жінки – срібні, позолочені, зрідка –золоті вироби. (сережки)

2. Найпоширеніша складова жіночих нагрудних прикрас на всій території України. Найбільше цінився виріб з дорогих природних матеріалів. (намисто)

3. Монети, що займали особливе місце серед традиційних нагрудних прикрас. Звичай використовувати монети як прикраси дуже давній: у різних народів монети нашивали на одяг, доповнювали ними ювелірні вироби або повністю складали з монет окремі прикраси. В Україні побутували різні способи носіння даних речей: три – п’ять-сім і більше монет скріплювали між собою у вигляді намиста. (Дукати)

1. Книга “Українська минувшина” – це своєрідна енциклопедія традиційної культури та побуту українців. Матеріал розміщений за зручним для читача тематично-абетковим принципом і супроводжується оригінальними ілюстраціями. Книга вийшла в Києві у 1993 році.

2. В цьому році бібліотека отримує нове періодичне видання – журнал “Я люблю”. Виходить він один раз на місяць. В кожному номері підібраний цікавий матеріал. Я хотіла б запропонувати вам у номері 3-4 під рубрикою “Моє хобі ” намисто своїми руками.

3. Для того, щоб дати відповідь на це та багато інших запитань вам потрібно ознайомитися з книго автора Олександра Федоніна “Минуле: знайомі незнайомці”. У звичайному побутовому предметі, у монеті та поштовій марці автор знаходить щось таке, що примушує дивуватися. Книга вийшла у Донецьку в 2007 році.

“Музичний тайник ” – жовті картки.

Музика – це мистецтво особливої емоційної сили. Вона може не тільки впливати на наш настрій, а й проникати у внутрішній світ кожного з нас. Кожна епоха творила свою музику. Але є музика, що стала надбанням світової культури. Бо вона змушує замислитись над життям, тривожить серце і душу своєю величчю та неповторністю. Тож пориньмо у цей чарівний світ. І запитання:

1.Як називається багатострунний український народний інструмент? (Бандура)

2.Назвіть автора слів романсу “Очи черные” (український письменник Євген Гребінка)

3.Музику якого композитора визнано найкращим “звуковим лікарем”, що налаштовує організм на здорову хвилю, знімає втому, заспокоює? (музика Вольфганга Амадея Моцарта)

1. В історії України є унікальне явище, що поєднує в собі невичерпну душу, незламну волю, співучий талант нашого народу – кобзарство. Автор Микола Литвин в повісті-есе “Струни золотії” б’є у всі дзвони, щоб найзапашніші квіти українського фольклору – козацькі думи – не вмерли, не загинули. Книга вийшла в Києві в 1994 році.

2.Познайомитися з творчим доробком українського письменника Євгена Гребінки ви можете в книзі “Шляхи сподівань: Українська література кінця 18 початку 20 століття”. Книга вийшла в Києві у 2006 році.

3.(Зачитується уривок з оповідання)

- Я вам зачитала уривок з оповідання “Старий кухар” російського письменника Костянтина Паустовського. Кого зацікавив цей твір може звернутися до книги “Золота Роза”, яка вийшла в Москві в 1983 році..

“Квіти” – зелені картки

Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, у кімнаті, вони на вишитих рушниках, ними розмальовані печі, стіни оселі, посуд, засушеними їх кладуть за образи, з них роблять різні напої, відвари. Віддавна вони були для людини символом її почуттів, думок. Мабуть, не випадково багато мислителів, і письменників, художників і поетів, зодчих і композиторів прагнули втілити у своїх творах нетлінну красу квітів. Їх відображення в творах мистецтва не перестає хвилювати мільйони сердець.

Ми також звернемося до цієї теми.

Запитання:

1.Як називається мистецтво складання букета японською мовою? (ікебана)

2.Це декоративна рослина, оспівана в українських піснях, з високим стеблом і великими яскравими квітками: рожевими, червоними, білими, фіолетовими. Яка назва цієї квітки? (Мальва)

3.Ця дивовижна жінка у школі не вчилася, не чула про малювання і поняття немала про художників, але яка в своїх чудових полотнах втілила невмирущу красу живописної української природи й особливо квітів. Її відомі полотна це “Натюрморт з колосками та глечиками”, “Квіти”, “Цар-колос ”. Назви ім’я цієї жінки (Катерина Білокур)

1.Як стверджують японці, ікебаною може займатися кожна людина, будь-де і будь-коли, використовуючи квіти, рослини, в вазах або без них. Альбом “Композиції квітів” автор Ніколаєнко допоможе вам зрозуміти японське мистецтво. В альбомі підібрані кольорові фотографії з композиціями. Книга вийшла в Ташкенті у 1988 році.

2.Автор книги “Ключ-трава” Євген Шморгун запрошує вас у цікаву мандрівку зеленими просторами рідного краю. В цій книзі ви знайдете багато захоплюючих легенд, зокрема й про “Мальву”. Книга вийшла в Ташкенті у 1988 році.

3.Про нелегкий життєвий шлях Катерини Білокур та її дивовижні картини ви зможете дізнатися з книги автора Миколи Кириченка “Український народний декоративний розпис ”. Книга вийшла в Києві у 2006 році.

“Святки” – сині картки

Свята та обряди сповна розкривають духовний світ українців, їхній Божий дар творити його добрим, щедрим, щирим, милосердним, співчутливим, гостинним.

Для тебе запитання з цієї теми:

1.Напередодні ввечері щедрують, маланкують, водять козу. Це свято на честь покровителя землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти зерном оселі. Здебільшого це робили підлітки. Бажають здоров’я, щастя, а за це отримують дарунки (Старий Новий рік . 14 січня)

2.Християнське молодіжне свято відзначалося 30 листопада за старим стилем. Молодіжні зібрання цього дня були наповнені веселощами і розвагами. У цей день жінки намагалися не пекти хліба, не шити і не прати. Дівчата багато ворожили, завбачуючи свою долю. Що це за свято? (Андрія, 13 грудня)

3.Дуже давнє свято краси, молодості й самоочищення. З ним пов’язані цікаві обрядодійства біля води, які влаштовувала молодь. Хлопці готували вогнище, а дівчата вбирали Марену – живу гілку. У цей день годилося обов’язково дітям пострибати через кропиву. Назвіть це свято (Івана купала. 7 липня).

1.“Білояр” так називається книга Василя Скуратівського, автора 17 книг, переважна більшість яких присвячена народознавству. Всі матеріали, які запропоновані в цій книзі об’єднує спільна тема – народні свята, традиції, звичаї та обряди українців. Книга вийшла у Тернополі у 2008 році.

2.Щоб більш докладніше вам дізнатися про це свято, пропонуємо вашій увазі книгу “Дідух” відомого письменника та етнографіста Василя Скуратівського. Книга вийшла в Києві у 1995 році.

3.Цей обряд описаний в романтичній, схожій на легенду, повісті “В неділю рано зілля копала” Ольги Кобилянської. Вийшла книга в Києві у 2008 році.

“Народна кухня” – фіолетові картки

Українській системі харчування, як і системі харчування кожного етносу, притаманні своєрідні звичаї, пов’язані з приготуванням повсякденних і ритуальних страв, харчові заборони, обмеження та переваги, певні смакові стереотипи у меню повсякденних та обрядових трапез.

Запитання таке:

1. Найпопулярніший, найбільш значущий атрибут слов’янського харчування. Його споживали багато. З ним їли різні страви, картоплю і навіть кашу. Традиції, пов’язані з ним, це повага до праці й людини праці, продовжують жити й сьогодні. (Хліб)

2.Один із найпопулярніших і найулюбленіших в Україні традиційних напоїв, відомий ще з літописів часів Київської Русі. Відрізняли “черстві” й “викислі”. Цей напій мав червонуватий колір і кисло-солодкий смак. Споживали його протягом усього року, але найбільше – навесні і влітку, коли з нього робили холодник (Квас).

3.Одна з найпоширеніших в Україні страв з вареного тіста з різною начинкою. У повсякденному меню українського селянина зустрічалася нечасто, була окрасою недільного й святкового столу. З сиром, мащені сметаною – неодмінна страва на Масляну. (Вареники).

1.Зверніть увагу на книгу – автор Гаєва “Хліб на вашому столі”, в якій розповідається про історію народження хліба, його харчову цінність, наведені поради молодим господиням, як випекти хліб в домашніх умовах та зберегти його свіжим. Книга вийшла в Києві у 1988 році.

2.Народна кухня – велика спадщина українського народу, яку не слід забувати. Ми пропонуємо вам довідник “Українська стародавня кухня”, який вийшов у Києві в 1993 році. Познайомившись з цією книгою ви не тільки навчитеся готувати квас, але й вмітимете вірно сервірувати стіл.

3.Я пропоную вам ближче познайомитися з книгою Миколи Васильовича Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки”, до якої й увійшла повість “Ніч перед Різдвом”. В книзі збережено чарівність народної мови. Дуже цікаві ілюстрації Сергія Якутовича. Книга вийшла в Києві у 2008 році.

“Національні гроші” – голубий.

Грошові знаки – це не лише еквівалент, який виконує функції мірила вартості і є засобом обігу.

Гроші – це чудова можливість для колекціонерів світу вивчати навколишній світ, а відтак і пізнавати нашу Україну. Усі грошові знаки мають яскравий вигляд. Вони знайомлять нас зі славними сторінками нашої історії.

Про яку історичну особу або пам’ятку культури йдеться у запитанні і на якій купюрі вони зображені?

  1. ПРИЗ

2.Відомий історик, учений-філолог, організатор науки, письменник, критик політичний діяч. Автор численних літературно-критичних статей. Портрет видатного сина української землі зображено на українських сучасник грошах (М.Грушевський, 50 грн.)

3.Визначна пам’ятка архітектури періоду Київської Русі. Споруджено за часів Ярослава Мудрого (1017 р.). В ній було створено найкращу в той час бібліотеку, відбувалися урочисті церемонії посадження князів на престол. Тут збереглося 250 кв.м. мозаїки. Стіни розписані фресками. Що це за архітектурна пам’ятка? (Софія Київська, 2 грн., або Софійський собор).

1.На полі Приз

2.Про видатну історичну особу Михайла Сергійовича Грушевського ви можете прочитати в популярному збірнику “Цікава історія. Мала історична енциклопедія для допитливих”. Це видання буде корисне всім, хто цікавиться історією. Книга вийшла в Донецьку в 2007 р.

3.Софія Київська – це пам’ятник світового значення. Такого ж значення, як грецький Парфенон і римський Колізей. Щоб більше дізнатися про цю історичну пам’ятку, звернутися до журналу “Шкільна бібліотека” №4 за 2010 рік. Стаття називається “Софія Київська , Ефект високого неба”.

Отже, ми відкрили всі клітинки поля і надаємо слово нашому шановному журі для визначення переможця.

Слово журі.

- Вітаємо переможця! Він гідно завершив нашу гру. А тепер настав час вручити приз від журі – самому ерудованому гравцю.

Вітаємо гучними оплесками переможців!

Сподіваємося, що спільними зусиллями ми повернемо сучасному поколінню його історичні цінності, національні звичаї, традиції обряди, все те, чим жив і пишався український народ.

Дякуємо всім за увагу!


Чистіша від сльози хай буде.

( До Дня рідної мови).

Кожен народ має свою рідну мову. Для нас це – українська мова, мова наших предків, мова кохання і музики.

Рідна мово! Зелена діброво!
Чую пісню твою запалину.
Ти квітуєш пелюстками слова
У морозних димах полину.
Я прошитий травою густою
Я промитий Дніпром до кісток.
Рідна мово, без тебе ніхто я,
Мов відірваний вітром листок.
Я повітря вдихаю з тобою,
Усміхаюся днем голубим.
Я сумною твоєю любов’ю
Мудрі всесвіти мов полюбив
П.Перебийніс

На пропозицію держав – членів ЮНЕСКО Генеральна конференція організації у листопаді 1999 року проголосила Міжнародний день рідної мови, що вперше відзначався 21 лютого 2001 року на церемонії у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

У світі існує 6000 мов, чимала кількість перебуває під загрозою зникнення, тому і прийнято було це рішення.

Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні, колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них – материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова.

(Звучить “Колискова”)

Мова завжди живе поряд з піснею. Бо ж наша мова, як чарівна пісня, що вмішує в собі палку любов до Вітчизни та ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народні, і ніжні запахи рідної землі. А пісня – це найдобірніша, найвиразніша мова.

Сьогодні ми з вами проведемо змагання майстрів слова.

І почнемо ми його з фольклору. Прислів’я, приказки, загадки, лічилки, скоромовки – ці духовні скарби з незапам’ятних часів живуть у народі, передаються з уст в уста, від покоління до покоління, збагачуючи нашу мову влучними висловами та дотепними жартами.

Конкурс 1. “Продовжи прислів’я”

  1. Рано встанеш – справу зробиш, пізно встанеш – день переведеш
  2. Сьогодні пан – а завтра пропав
  3. Весна гарна квітами, а людина характером
  4. Здобудеш освіту – побачиш більше світу
  5. Книга вчить, як на світі жить
  6. Не кажи – не вмію, а кажи навчусь
  7. Хто більше хоче знати, треба менше спати
  8. Розум за гроші не купиш
  9. Голова без розуму, як ліхтар без свічки
  10. Що написано пером, не виведеш і валом
  11. Робиш добро – не кайся, а робиш зло – зла й сподівайся
  12. Не одежа красить людину, а добрі діла
  13. Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько
  14. Краса до вінця, а розум до кінця
  15. Жінка чоловікові подруга, а не прислуга
  16. Чоловік у домі – голова, а жінка – душа
  17. Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною

Конкурс ІІ. “Українські спотиканки”

Запрошуємо двох учнів повторити скоромовку-спотиканку:

Лізе кусіка
Із-за сусіка
Зуби зазубила
Очі заочила,
Руки заручила
Ноги заножила.

Наступний конкурс “Фразеологічні забавлянки”

( “Не випустити пари з уст”, “Ріски в роті не мати”)

Ви повинні відгадати фразеологізми, які будуть показувати учні за допомогою міміки, жестів, пантоміми.

“За словом до кишені не лізти”
“Пригріти гадюку за пазухою”
“Держати язик за зубами”
“Намотати на вус”
Ніби води в рот набрати”
“Підкласти свиню”

Презентація книги “Скарбниця народної мудрості”. Х., 2008.

Пропонуємо вам конкурс “Дуель слів”.

Перед вами – табличка із словом “Мовознавство”. Слово складне, але з нього можна утворити безліч нових слів. На це завдання надається вам 2 хвилини.

Мова кожного народу неповторна і своя –

У ній гремлять громи в негоду,
У тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові і потоки гомонять,
Зелені клени у діброві
По-кленовому шумлять.

Українська мова – найбагатша і наймелодійніша з усіх мов. Максим Рильський писав: “Любімо її, розвиваємо її. Борімося за красу мови, за правільність мови, за багатство мови”.

Перед вами кросворд. Завдання до нього дані російською мовою, а ви за допомогою словника впишите ті ж слова українською. Підказкою будуть вже вписані перші літери.

1) скамья – лава
2) баня- лазня
3) звено – ланка
4) мешок – лантух
5) цепь – лантюх
6) лакомство – ласощі
7) водяная лилия – латаття
8) ласковий – лагідний

Основоположником нової української літературної мови вважають Т.Г.Шевченка. Уперше в його творах українська мова забриніла з величезною силою. Про красу рідної мови, рідного слова писало багато письменників.

Пропоную конкурс “Мовний марафон”.

По черзі пригадуємо вірші, присвячені рідній мові, слову. А допомогти вам зможуть книги, які ви бачите на книжковій виставці “О мово! Хто без тебе я!”

У мові народу відбивається глибинна душа українця, який умів тяжко працювати, веселитись і приперчене слово сказати.

Пропонуємо подивитись, як учні інсценізують українську народну пісню “Ой там, на товчку, на базарі...”

Н. Левицький “Баба Параска і баба Палажка”.

А зараз до вашої уваги сторінка гумору “Сміхограй”

(читаються гуморески)

А може, серед вас є бажаючі почитати гуморески, або українські анекдоти.

А я хочу познайомити вас з переглядом літератури “Смійся на здоров’я”

(огляд книг українських гумористів)

Наступний наш конкурс має назву “Кого так називали...”

  1. Другом поневоленого народу? (Марко Вовчок, Бориса Грінченка, Тараса Шевченка)
  2. Народним учителем? (Ліну Котенко, Павла Тичину, Бориса Грінченка)
  3. Співцем горя народного? (Панаса Мирного, Павла Тичину, Івана Франка)
  4. Душевним, лагідним, чуйним? (О.Олеся, Т.Шевченка)
  5. “Чародійником?” (Леоніда Глібова, Павла Глазового, Василя Симоненка)

Конкурс “Літературний аукціон”

Я називаю вам прізвища автора, а ви поинні пригадати твір.

Тарас Шевченко “Видиш, брате мій”

І.Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я”, “Микола Джеря”, “Баба Палажка та баба Параска”

Іван Котляревський “Енеїда”, “Наталка-Полтавка”, “Москаль-чарівник”

Іван Карпенко-Карий “Сто тисяч”, “Хозяїн”, “Сава Чалий”

Іван Франко “Захар Беркут”

Павло Грабовський “Швачка”

Михайло Коцюбинський “Дорогою ціною”

(підсумки конкурсу)

В землі віків лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Ці слова актуальні й сьогодні, адже стаття 10 Конституції України, говорить “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”.

Навік пройшла пора безсловна.

Цвіти і сяй, моя державна!

Ви чуєте, згадали знову

Про нашу українську мову?

Закон “Про мови”? Так, вітаю,

Я рідний мові присягаю.

Хочеться, щоб ніколи не вичерпувалася глибина народної мудрості, пісні, гумору, високих моральних засад. Щоб утверджувалося в нашій душі “чисте золото правди” і мрій широких розгін, щоб жила українським мова, жила і процвітала у кожній душі...


«Я, конечно, вернусь…»

Вечер памяти В.С.Высоцкого,

Поэта и Гражданина

Библиотекарь. Что такое жизнь? А что такое человек? Правильно ли мы живем? А если неправильно, то как надо?

Этими вечными и злободневными вопросами рождены стихи и песни В.С.Высоцкого. И взятые вместе, они могут каждому, кто их читает или слушает, дать ясный и убедительный ответ.

О Поэте и Гражданине сегодня мы будем говорить. А еще мы будем слушать его песни, попытаемся понять, откуда он, молодой, так много знал обо всем: о войне – сам не воевал; о тюрьме – сам не сидел; о деревне – сам он коренной москвич. Откуда эта фольклорная щемящая достоверность? И никакая это не стилизация. Он пишет о родном, о своем.

Учитель. В синем небе, колокольнями
проколотом, -

Медный колокол, медный колокол –

То ль возрадовался, то ли осерчал…

Купола в России кроют чистым

золотом –

Чтобы чаше Господь замечал.

Я стою, как перед вечною загадкою,

Перед великою да сказочною страною –

Перед солоно- да горько-кисло-сладкою,

Голубою, родниковою, ржаною.

Грязью чавкая жирною да ржавою,

Вязнут лошади по стремена,

Но влекут меня сонною державою,

Что раскисла, опухла от сна.

Словно семь богатых лун

На пути моем встает –

То птица гамаюн

Надежду подает!

Душу, сбитую утратами да тратами,

Душу, стертую перекатами, -

Если до крови лоскут истончал, -

Залатаю золотыми я заплатами –

Чтобы чаще Господь замечал!

(1975)

Кто же он – Владимир Высоцкий? Из какой семьи? Кто его родители?

Учащийся. Владимир Высоцкий родился в Москве 25.01.1938 г. «Дом на Первой Мещанской, в конце» - согласно его же свидетельству из песни «Баллада о детстве». Отец, Семен Владимирович, был военнослужащим, связистом. Мать, Нина Максимовна, работала в архиве.

1941-1943 гг. – Владимир и Нина Максимовна были в эвакуации на Урале, в селе возле города Бузулук Оренбургской области.

Учащийся. 1946 г. – с этого года Высоцкий живет с отцом и мачехой, Евгенией Степановной Лихалетовой.

1947-1949 гг. – отец служит в Германии, в городе Эберсвальде, куда забирает и семью. Володя рос добрым и отзывчивым мальчиком, хотя и любил пошалить. Вместе с немецкими ребятами он лазил по деревьям, играл в казаков-разбойников, купался в речке. Однажды ребята нашли в лесу гранату и взорвали ее. Двое мальчиков ослепли, Володя чудом остался жив.

1949 г. – после возвращения из Германии семья поселилась в Москве, в Большом Каретном переулке. ( «Где мои семнадцать лет? На Большом Каретном…»)

Звучит песня Высоцкого «На Большом Каретном».

Учащийся.1955 г – закончив московскую среднюю школу № 186, Высоцкий по настоянию родителей поступает в МИСИ (Московский инженерно-строительный институт им. В.В.Куйбышева), который через полгода бросил. Это решение он принял в новогоднюю ночь с 1955 на 1956 год. Они с Игорем Кохановским, школьным другом Высоцкого, встретили Новый год достаточно своеобразно: рисовали чертежи, без которых их не допустили бы к экзаменационной сессии. После боя курантов, выпив по бокалу шампанского, они принялись за дело. Где-то к двум часам ночи чертежи были готовы. Но тут Высоцкий встал, взял со стола баночку с тушью, и стал поливать ее остатками свой чертеж. «Все, буду готовиться, есть еще полгода, попробую поступить в театральный.. А это – не мое…», - сказал тогда Владимир Семенович.

Учащийся. 1956 –1960 гг. – обучение на актерском отделении школы-студии МХАТ им. В.И.Немировича-Данченко. Дебютом Высоцкого-актера стала роль Порфирия Петровича в спектакле по роману Ф.М.Достоевского «Преступление и наказание» на сцене Московского дома учителя. Во МХАТе Владимир Семенович познакомился со своею женой Изой Жуковой, тоже студенткой. Расстались в 1961 году.

1960-1964 гг. (с небольшими перерывами) – работа в Московском драматическом театре им. А.С.Пушкина, в Московском театре миниатюр.

1962 г – знакомство со второй женой Людмилой Абрамовой на съемках фильма «713 просит посадку». Абрамова родила Высоцкому двух сыновей – Аркадия и Никиту.

Учащийся. Среди многочисленных бардов Владимир Высоцкий до сих пор остается немеркнущей звездой. Интерес к авторской песне у Высоцкого пробудился после знакомства с творчеством Булата Окуджавы, которого Владимир Семенович считал своим учителем. Позже он напишет «Песню о Правде и Лжи», посвященную Окуджаве.

Звучит “Песня о Правде и Лжи» В.Высоцкого

Свои первые песни Высоцкий начал писать в начале 60-х годов. Это были песни в стиле «дворовой романтики» и не воспринимались всерьез ни Высоцким, ни теми, кто был их первым слушателем. Спустя несколько лет, в 1965-м, он напишет знаменитую “Подводную лодку”, о которой Игорь Кохановский впоследствии скажет: «Подводная лодка» - это было уже всерьез. И я думаю, что именно эта песня заявила о том, что пора его творческой юности кончилась».

Учащийся. Приблизительно в это время Высоцкий приходит в театр на Таганке, который по словам Высоцкого, стал для него «своим театром». Юрий Любимов, главный режиссер театра вспоминает: «Ко мне в театр пришел наниматься парень. Когда я спросил его, что он хочет прочитать, он ответил: «Я несколько своих песен написал, послушаете?». Я согласился послушать одну песню, то есть фактически наша встреча должна была продолжаться не больше пяти минут, но я слушал, не отрываясь полтора часа». Так начался творческий путь Высоцкого на Таганке.

С 1964 по 1980 гг. Высоцкий работал в этом театре. Вместе с Юрием Любимовым была создана целая палитра образов: Гамлет, сыгранный Высоцким более 300 раз, Галилео Галилей ( с пьесы Б.Брехта «Галилей»), Хлопуша («Пугачев» по С.Есенину), Лопахин («Вишневый сад» А.П.Чехова). Последней работой была роль Свидригайлова в спектакле «Преступление и наказание». Любимов поставил и последний спектакль с Владимиром Высоцким – прощание Владимира Семеновича со зрителем.

Учащийся. 1965 г. – первое исполнение песен на сцене. Сначала он выступал с друзьями по театру на Таганке, позже – с сольными пенями.

18.01.1967 г. – первое сольное выступление Владимира Высоцкого в Ленинграде, в клубе «Восток». Летом этого же года выходит фильм «Вертикаль» с песнями Владимира Семеновича. К Высоцкому приходит популярность.

У Владимира Семеновича было много друзей. Дружба – это не значит каждый день друг другу звонить, здороваться и занимать рубли. Это просто желание узнавать друг о друге, что-то слышать и хотя бы довольствоваться тем, что вот мой друг здоров, и пускай себе здравствует.

Звучит «Песня о друге» В.Высоцкого.

«На твоих концертах увешанные медалями ветераны плачут. Молодые задумчивы и серьезны. Твои песни делают для мира и памяти погибших больше, чем все фильмы, документы, памятники и официальные речи, вместе взятые. Родившись в тридцать восьмом, ты в войне не участвовал, но «прожил» ее в своих песнях».

Звучит песня «Братские могилы».

Песни Высоцкого… Чем объяснить их феноменальную, неслыханную славу? Их все слушали, их все пели для себя, но никто не мог исполнить. Это удивительно, но никто по-настоящему не пел и не споет его песни. Нужен его темперамент, нужен этот сложный, странный, надорванный, казалось, уже погибающий голос, которым он пел столько лет, ни разу его не сорвав. И только он мог на таком смертельном пределе вложить всего себя в песню. (М.Ульянов).

Кто кончил жизнь трагически – тот истинный поэт!

А если в точный срок? – так в полной мере!

На цифре 26 один шагнул под пистолет,

Другой же? – в петлю слазил в «Англетере».

А в 33? – Христу (он был поэт, он говорил:

«Да! Не убий!» Убьешь? – везде найду, мол!)…

Но? – гвозди в лоб, чтоб ни о чем не думал.

С меня при слове «37» в момент слетает хмель.

Вот и сейчас вдруг холодом подуло –

Под этот год и Пушкин подгадал себе дуэль,

И Маяковский лег виском на дуло.

Задержимся на цифре 37. Коварен Бог –

Ребром вопрос поставил: или-или!

На этом рубеже легли и Байрон, и Рембо,

А нынешние как-то проскочили.

Дуэль не состоялась или перенесена,

А в тридцать три распяли, но не сильно,

А в тридцать семь? – не кровь, да что там кровь!? – и седина

Испачкала виски не так обильно.

Слабо стреляться?! В пятки, мол, давно ушла душа?!

Терпенье, психопаты и кликуши!

Поэты ходят пятками по лезвию ножа

И ранят в кровь свои босые души.

На слово «длинношеее» в конце пришлось три «е».

«Укротить поэта!?» - вывод ясен.

«И нож в него!?» - но счастлив он висеть на острие,

Зарезанный за то, что был опасен!

Жалею вас, приверженцы фатальных дат и цифр!

Томитесь, как наложницы в гареме:

Срок жизни увеличился? – и может быть, концы

Поэтов отодвинулись на время.

Учащийся. Марина Влади (французская актриса, дочь эмигрантов из России Марина Владимировна Полякова) вошла в его жизнь тоже в 1967 г. Высоцкий влюбился в нее после того, как впервые увидел фильм «Колдунья». Много месяцев мечтал о встрече, которая состоялась в ресторане, куда Высоцкий пришел после спектакля. Через несколько лет, в 1970 г. они расписались. Владимир Семенович получил разрешение выезжать за рубеж. Гастроли в Болгарии, Франции, Канаде, Германии, США… Марина была рядом с ним двенадцать лет. И на протяжении этих лет пыталась замедлить бешеный темп жизни Высоцкого.

«Работать надо» - была его любимая фраза. Сон 3-4- часа, остальное время – работа. Песни писал ночью. Приходил домой после спектакля и садился за работу. Утром читал Марине стихи, написанные ночью.

Звучат песни В.Высоцкого «Мне каждый вечер зажигает свечи», «Телефонистка»

Учащийся. Работая в театре, Владимир Высоцкий много снимался. Дебют состоялся в 1959 г. 1960-е годы – кинофильмы с участием Высоцкого: «Карьера Дмитрия Горина», «713 просит посадки», «Грешница», «Наш дом»,. «Стряпуха», «Вертикаль», «Саша-Сашенька», «Короткие встречи», «Служили два товарища», «Хозяин тайги», «Опасные гастроли» и др. К некоторым фильмам Владимир Семенович написал песни.

1970-е годы – съемки в кино: «Четвертый», «Плохой хороший человек», «Единственная дорога», «Бегство Мак-Кинли», «Рассказ о том, как царь Петр арапа женил», и др. Как композитор выступил в кинолентах «Один раз по одному», «Ветер «Надежды», «Вооружен и очень опасен», «Точка отсчета» и др. Самая известная и любимая кинороль – Глеб Жеглов в телесериале Станислава Говорухина «Место встречи изменить нельзя» (1979 г.). Образ вышел настолько реалистическим, что некоторые телезрители уверены, что Глеб Жеглов – реальный персонаж. После показа фильма от телезрителей приходили письма по адресу: «МВД, капитану Жеглову».

Учащийся. Владимир Высоцкий на своих концертах часто любил повторять: я никогда не думал, что буду выступать перед такими большими аудиториями, писал для друзей, для небольшого дружеского круга (называл имена _ Шукшин, Тарковский, Макаров, Качарян, Туманов)… тем не менее, искусство владеть залом было присуще ему в полной мере, не только как профессиональному артисту, но и просто как личности, как человеку. Недаром он смело просил зажигать свет в любом зале, никогда не работал в полутьме, просил поменьше хлопать, смело заговаривал с теми, кто писал записки или что-то выкрикивал. Это была его стихия. Он в ней чувствовал себя как рыба воде.

Учащийся. Высоцкому было 7 лет, когда закончилась Великая Отечественная война, но военная тема звучит в его песнях с необыкновенной силой.

Звучит песня «Он не вернулся из боя».

Жена Марина Влади по этому поводу говорила:

Это стихотворение Высоцкий писал за 5 лет до своей смерти. Он как будто знал, что жизни ему отведено на этой земле, очень мало.

Учащийся. 25 июля 1980 года поэта не стало. Официального уведомления не было – в это время проходила московская Олимпиада. Только над окошком театральной кассы было повешено объявление: «Умер актер Владимир Высоцкий». Ни один человек не сдал назад билет – каждый бережет его как реликвию. Поклониться Высоцкому пришли не только артисты, друзья и родственники. Незнакомые люди, которые любили его песни, стихи, пришли отдать дань памяти своему кумиру – тысячи людей, людское море, растянувшееся на километры. Внезапно над толпой поднялся голос Высоцкого – сотни людей взяли с собой магнитофоны с записями своих любимых песен. Похоронен Владимир Семенович на Ваганьковском кладбище.

Уже после смерти поэта выходили фильмы с его песнями: «Баллада о доблестном рыцаре Айвенго» (1983), «Если верить Лопотухину» (1983), «Распад» (1990). В 1980- вышло два сборника стихов Владимира Семеновича: «Нерв» (1981) и «Я, конечно, вернусь…» (1988)

1987 г – присуждена Государственная премия СССР за участие в сериале «Место встречи изменить нельзя» и авторское исполнение песен (посмертно).

Учащийся. О нем много пишут, о нем делают кинофильмы и телепередачи, выходят книги, записи песен. Садоводы называют его именем сорта цветов, альпинисты – труднодоступные горные перевалы. Поэты, художники, композиторы посвящают ему свои произведения. Слова его песен высекают на мраморе обелисков на честь погибших на фронтах. Он продолжает жить в стихах, песнях, названиях улиц. Его именем работники Крымской астрофизической обсерватории назвали малую планету, которая значится под номером 2374.

«Кому сказать спасибо, что – живой!» - написал Высоцкий в своем известном стихотворении. Высоцкий живой и сегодня благодаря человеческой памяти, благодаря его стихам, киноролям, драматургическим произведениям, песням…


ЛОЗІВСЬКА ЦЕНТРАЛІЗОВАНА

БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА

ОРІЛЬСЬКА МІСЬКА БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №1


“Через традиції до сучасності

в народному мистецтві”

1 Ведуча: Добрий день шановні! Наш захід хочу почати словами незабутнього Василя Симоненка.

Вигаптуй на небо райдугу-доріжку,

Простели до сонця вишивку-маніжку,

Щоб по тій доріжці з лебедями-снами

Плавати до щастя білими човнами.

З далекого минулого прийшло до нас і рукоділля – рук діло – шиття, плетіння, в’язання, вишивання, різьблення, ткацтво. І виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити її власними руками

Вишивання як вид мистецтва існує з незапам’ятних часів. Про вишивку згадується в Біблії та “Іліаді” Гомера. Нею, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Арабський мандрівник Х століття у своїх розповідях свідчить, що руси теж носили вишитий одяг.

То ж нехай хвилини, проведені у спілкуванні з найдавнішим видом українського народного мистецтва – вишивкою – будуть приємними для всіх вас.

2 ведуча: Вишивка – один із видів народного декоративного мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як наліжники, обруси, наволочки, рушники.

Історія вишивки дуже давня. Вишивки були відомі ще в 2 ст. до н.е. Великий вплив на характер вишивки мали ткані візантійські матерії. Про вишивку на білій сорочці українців є звістки 11-12 ст. візантійських письменників. Відомі рисунки по мініатюрах і фресках на Україні тієї ж доби. Ще в 11 ст. на Русі існувала перша вишивальна школа, організована сестрою Володимира Мономаха Ганкою, де дівчата вчилися гаптувати золотом і сріблом. Про українські вишиванки згадують іноземні мандрівники 16-19 ст. Збереглися вишиванки з козацьких часів 17-18 ст. У 16-18 ст. центрами вишиванки були Чернігівщина, Київщина. Вишивали у кожному селі, монастирях, дворянському, купецькому середовищі. У 19-20 ст. відкривалися навчально-кустарні майстерні, художньо-промислові артілі, великі спеціалізовані підприємства з вишивки.

Основне призначення вишивки – прикрашання одягу та інтер’єрно-обрядових тканин. Вишивали головні убори – очіпки, намітки, хустини, а також сорочки, кожухи, свитки, корсетки, киптарі, спідниці, рушники, скатертини тощо.

( Реклама “Борщівські сорочки”)

Вишивальними матеріалами були тканини домашнього і фабричного виготовлення (вовняні, льняні, полотняні, перкаль, коленкор, батист, китайка, шовк, кумач тощо). Для гаптування використовували ручно-прядені і фабричні нитки: заполоч, біль, гарус, шовк та інші; металічні золоті й сріблі нитки, корали, перли, коштовне каміння, бісер; металеві пластинки – лелітки, ґудзики, намистинки, блискітки, монети.

1ведуча: Народна вишивка відзначалася багатством і різноманітністю геометричних елементів (ромби, кола, хрести, хвилясті лінії води, горизонтальні знаки землі), зображенням тварин, птахів, рослин (дерево життя – верба, дуб, явір та ін.; листя, плоди, квіти; голуби, змії, коні, журавлі, качки тощо), людей із ромбоподібними тулубами, хрестоподібними головами. В Україні налічувалось близько 100 видів і технічних прийомів вишивання (гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння тощо).

(Реклама “Составь узор сам”)

Композиційне вирішення української вишивки відзначається безмежною фантазією, колоритом. І все ж переважає стрічкова, букетна і вазона композиції. Відповідно до етнографічних особливостей вишиванки виявляють чимало регіональних відмінностей. Притому українські вишиванки мають один спільний для всіх земель стиль, так що їх неважко розпізнати серед вишиванок інших народів – слов’янських і неслов’янських. Архаїчні зразки, звичайно одного кольору, відомі були на Поліссі, Волині й Бойківщині. Строго геометрична низь поширена на Гуцульщині, Поділлі, Полтавщині. Сильно стилізовані рослинні мотиви властиві для Побужжя, Волині, Поділля, Буковини. Більше рослинного характеру, з натуралістичним і мальовничим трактуванням вишиванки Київщини і особливо Полтавщини. Мережка і загалом ажурні вишиванки відомі на Полтавщині, середньому Поділлі й Покутті.

(Виставка “Традиційне вбрання”)

Кольори української вишиванки загалом відомі в обмеженій кількості й гармонійних сполуках. Найбільше уживані чорна і червона барва або чорна, гарячо-червона і тепла жовта. Часами долучаються до того, в невеликих площах, зелена й синя. Рідко вживають срібної, золотої і сірої нитки. Взагалі багатство барв збільшується з півночі на південь. Кожна вишиванка своєю технікою, композицією, мотивами й кольорами відповідає своєму призначенню. Спеціальні мотиви вживалися для чоловічих сорочок, інші – для жіночих і дитячих або для людей старших і молодших. Відмінні мотиви і барви для рушників та обрусів, для речей буденних, весільних і жалобних.

(вірш “Вишиванки”)

Вишивка – це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних устремлінь, інтелекту українського народу. Численні орнаментальні зображення тварин, птахів, рослин, дерев, квітів стверджують, що наші предки обожнювали їх, опоетизовували природу не лише у фольклорі, а й у декоративному мистецтві. Наприклад, рушники з вишитими зображеннями голубів, півнів, коней, хрестиків тощо були своєрідними оберегами, що захищали людину від злих сил. Вагоме значення мала й кольорова символіка (червоний – любов, жага, світло, боротьба; чорний – смуток, нещастя, горе, смерть; зелений – весна, буяння, оновлення, життя). Солярні знаки, схематичні фігури Сонця, Берегині, Дерева життя, вишиті на тканині, є ще одним свідченням глибокої шаноби наших пращурів до Сонця, Матері, як могутніх, святих, життєдайних першооснов усього сущого. Крім того, вишивання як національна традиція сприяло формуванню у дівчат і жінок терпіння, відчуття краси. Дівчина мала вишивати милому сорочку, хустину, весільні рушники. Вишитий своїми руками одяг був одним із головних показників працьовитості дівчини.

Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був взірцем людської працьовитості. Згадаймо про утилітарне призначення: з рушником, як і хлібом, приходили до породіллі, ушановували появу немовляти в родині, з ним виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого, шлюбували дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останній путь, ним прикривали хліб на столі. Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського народу. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню святиню: прийняти рушник, поцілувати хліб символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку пошану тим, хто виявив її.

1 ведуча: Вишитий рушник на Україні – здавна неодмінний атрибут традиційних народних свят. Важливі події в житті народу ніколи не обходились без рушників. Вишитий рушник завжди був знаком гостинності, на ньому підносили дорогім гостям хліб-сіль; на рушниках приймали новонароджених, а також проводжали в останню путь. Під час будівництва нового дому рушниками піднімали сволок, а потім дарували їх будівельникам. Без рушників не обходилось і весілля. Рушник, на який ставили молодят, був запорукою вірності. Рушником зв’язували руки молодим бажаючи їм щасливої, міцної сім’ї.

(Реклама книги “На весілля з рушником”.)

2 ведуча: Однією з найпоширеніших в українських народних вишивках є техніка вишивання хрестиком, яка ґрунтується на лічбі. Вишивають хрестиком по рахунку ниток на тканинах полотняного переплетіння, по канві або контурах, позначених крапками. Можна приготувати канву з висмикнутих вздовж і впоперек ниток тканини, які утворюють квадрати. Вишиваючи хрестиком, треба слідкувати за рахунком ниток тканини. Помилка хоча б на одну нитку спотворить вишивку. Треба також слідкувати, щоб всі верхні стібки перетинали нижні завжди в одному напрямі.

(Гра “Підбери ґудзик”)

1 ведуча: Вишивання, зокрема, на одязі, характерні для всього слов’янського світу. Вишитий одяг носили завжди, - і в будень, і на свято. Він відігравав важливу роль в різного роду обрядах – і календарних, і побутових. За ритуальними піснями – колядками, щедрівками, веснянками, причому не тільки українськими, але й білоруськими, російськими – видно, що вишитий одяг разом з іншими вишитими побутовими речами ( зокрема – рушниками) досить часто згадується як важлива деталь в народній обрядовості. Можливо, що у віддалену епоху язичництва та перші століття після прийняття християнства існувала сакралізація ритуального одягу, який прикрашали спеціальним орнаментом. Певні відгомони такого ставлення до одягу, зокрема – до сорочки – збереглись і до сьогодення. Як приклад, можна навести досить великий пласт вірувань та обрядів, пов’язаних із весільним одягом. Тут і певна кольорова гама, і перестороги від нечистої сили. Звичайно, більшу частину таких вірувань там, де вони ще зберігаються, пояснити докладно вже не можуть – все обмежується словами “так треба” – просто мова йде про дотримання традицій предків без пояснення самої дії.

(Гра з голочками)

2 ведуча: Для того, щоб оволодіти всіма “секретами” української вишивки й навчитися виконувати узори так, як вміють робити уславлені майстрині, вам необхідно познайомитися з книгами, що експонуються на виставці “Через традиції до сучасності у народному мистецтві”, уважно прочитати описи технік, наведені в цих книгах, розібрати малюнки-схеми, в яких подається послідовність усіх станів вишивання. З клаптиком тканини й голкою в руках ви поступово засвоїте технічні прийоми виконання – від простих до складніших. Знання окремих технік виконання дасть вам змогу вміло поєднувати їх, а також: створювати власні цікаві композиції узорів. Саме завдяки цим книгами ви не лише оволодієте вишивкою, а й зможете прикрасити свій одяг або речі для оздоблення вашої оселі – доріжки, серветки, рушники, скатерки.

Крім цього, ви дізнаєтеся про історію української вишивки від давнини до нашого часу, зрозумієте, якою вона була впродовж століть.

1 ведуча: Повертаючись до вишивки, ми робимо добре діло, бо не даємо загаснути цьому рукомеслу. Вишиті речі допомагають зробити наш дім неповторним, індивідуальним. Народне вишивання – живе мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстрів. Наше завдання – не розгубити його, а передати це живе, іскристе диво наступним поколінням, куди ми можемо вписати і своє ім’я.


«Я – ЧАСТИНКА СВОЄЇ РОДИНИ»

конкурсна програма для учнів початкових класів

Доброго дня вам, дорогі друзі! Ми раді знову зустрітися з вами. Наша сьогоднішня зустріч присвячена відзначенню двох чудових весняних свят – Дня матері і Дня родини, які відзначатимуться вже на початку травня, і має назву «Я – частинка своєї родини». Сьогодні ми з вами будемо говорити про мам і тат, про бабусь і дідусів, про сестричок і братиків – тобто, про тих людей, які оточують нас теплом, любов’ю і піклуванням.

А знаєте, як у народі говорять про родину?

· Хто батька й матері не слуха, той загрузне в болоті по вуха.

· Який ясен – такий клин, який батько – такий син.

· Сини й дочки – з одного дерева листочки.

Родина, мов сонечко, зігріває людину від народження до останніх днів. Всім нам хочеться, щоб наші рідні були веселими і щасливими. І де б ми не були, нам завжди хочеться повернутися до рідної оселі. Адже недарма в народі говорять: «В гостях добре, а вдома краще».

А хто ж чекає на нас вдома? Кого ми називаємо своєю родиною? Кого ми згадуємо, говорячи про свою сім’ю? (відповіді дітей)

ЧЛЕНЫ СЕМЬИ В ЗАГАДКАХ

1.Он стар, но это ничего, Его добрее нет. Он папа папы моего, А для меня он … дед

2.Она совсем не старая, Хотя совсем седая, Она расскажет сказку мне, На картах погадает. Я сяду с нею рядышком: - Продолжи сказку… бабушка

4.Радость в глазах, в глазах удивленье, В семье у нас нынче ещё прибавленье! В доме у нас появилась девчонка! Теперь я ей брат, а она мне… сестренка

5.К нам приехал папин брат.
Встрече с ним я очень рад!
он твердит, в глаза мне глядя:
- Руку жми, ведь я твой… дядя

7.Кого всегда с работы ждём, А он несётся под дождём?
Всем очень нужный и родной.
Картошки купит в выходной,
Починит чайник и утюг.
Мне и братишке - лучший друг.
Он ростом чуть пониже шкафа.
Давно всем ясно! Это… папа

8.В доме всё стоит вверх дном,
Разговоры все о нём.
Он в своей кроватке улыбается.
На него глядят и восхищаются.
Я, конечно, тоже рад:
Появился младший… брат

7.Кого всегда с работы ждём,

9.У мамы сестра, Вы добрей не найдёте. Я очень горжусь, Ведь она моя … тетя

10.На море живут мои дяди и тёти.
Меня на каникулах там вы найдёте.
От мамы и папы к ним я посланник,
Меня они любят, ведь я же … племянник.

12. В мире нет её роднее, Справедливей и добрее. Я скажу, друзья вам прямо – Лучше всех на свете… (мама)

Молодці, добре знаєте свою рідню. Тоді вам, напевне, буде просто відгадати мої загадки!

1. Два батька і два сина з’їли три апельсина, кожен по одному. Як це може бути?.(дід, батько, онук)

2. До вас прийдуть гості: мати з дочкою, брат з сестрою, дядько з племінницею. Скільки ви для них поставите тарілок на стіл ? ... (три: жінка з братом і дочкою)

3. Мого сусіда звати Дмитром Сергійовичем, його онука – Євгеном Петровичем. Як звати його сина? (Петро Дмитрович)

4. Підійшла одна людина до іншої та й каже: «Хоч ти мені й син, та я тобі не батько». А хто ж тоді? ... (мати).

Хоч і важкі загадки, та ви їх відгадали. А тепер – відповідаємо разом:

· 1.Немає того краму, щоб купити...(маму)

· 2.Займаюсь спортом я завзято. Найкращий тренер – це...(мій тато)

· 4.Я пиріжки пекти навчуся, як робить це моя...(бабуся)

· 5.До школи вже іти пора, де ж це поділася ...(сестра).

· 6.Почався серіал «Солдати», я побіжу покличу...(брата)

· 7.Я в школі дуже добре вчусь. Я буду вченим, як...(дідусь)

· 8.Я виростив чудову квітку, із днем сім’ї вітаю...(тітку).

А тепер дайте, будь ласка, мені відповідь на кілька хитрих запитань. Готові?

1. Як ви думаєте, навіщо в давнину, коли родина збиралася за різдвяним столом, діти зв’язували ніжки столу мотузкою? Який звичай чи прикмету символізує ця дія? (щоб сім’я у новому році була міцною і дружною)

2. На якому святі, коли зі столу випадково падав і розбивався посуд – склянка чи тарілка, потрібно було сказати «Скільки шматочків – стільки і синочків»? (на весіллі)

3. Це слово є практично у всіх слов’янських мовах. Сербською та словенською воно означає «гарний урожай», українською, чеською, словацькою та польською воно означає «сім’я». Назвіть це слово (родина)

4. Як ви гадаєте, завдяки чому князя Всеволода Третього називали «Велике Гніздо»? (завдяки великій родині – він мав 12 дітей)

НАШ ДІМ

Для щасливої родини дуже важливо мати свій власний дім. Але видів житла існує дуже і дуже багато. (Книга «Жилища») Давайте пригадаємо деякі з них.

1. Як називається житло, яке знаходиться під землею? (землянка)

2. Як називається українське селянське житло? (хата)

3. Як називається високий будинок стародавніх королів чи лицарів? (замок)

4. Як називається будинок принцеси? (палац)

5. Як називають городяни свої будиночки за містом? (дача)

6. Як називається будиночок з глини або обмазаної глиною цегли? (мазанка)

7. Як називається споруда з жердин, вкритих гілками, соломою чи травою? (курінь)

8. Як називається тимчасова хатинка для туристів? (палатка)

9. Як називається окреме житло у великому будинку, де живе багато родин? (квартира)

10. А де живуть солдати в армії? (у казармі) А студенти? (у гуртожитку)

11. Як називається будинок бджолиної родини? (вулик)

12. Як називається підземний тунель для риб, комах чи інших тварин, у якому можуть бути спальня, їдальня, сховища для продуктів і кілька потаємних виходів? (нора)

13. Де живуть ведмежата з батьками? (у барлозі)

14. Як називається місце де живе безліч маленьких працьовитих комах, тільки не бджіл, а… (мурашник)

15. Як називається містечко для багатьох різноманітних тварин, до яких ми можемо прийти у гості? (зоопарк)

Зоопарк – улюблена розвага багатьох міських родин у вихідні дні. Ми з вами теж сьогодні, якщо встигнемо, завітаємо до зоопарку, та спершу треба ж переробити усю хатню роботу. А хто у нашій родині найбільше займається хатньою роботою? Звісно ж, мама. Давайте пограємо у віршовану гру, яка називається «Договорки про маму». Я буду починати, а ви разом закінчуйте. Тільки будьте дуже уважні!

ДОГОВОРКИ ПРО МАМУ

Нет в квартире грязи, хлама,

Убрала всё чисто…(мама)

Борщ в тарелке вкусный самый,

Так готовит только… (мама)

Перед сном, надев пижаму,

Почитать мы просим… (маму)

В школе сложная программа,

Но всегда поможет … (мама)

В цирке новая программа,

Нам билеты купит… (мама)

Подарки своими руками

На праздник мы сделаем… (маме)

Песню с добрыми словами

Сочиним любимой … (маме)

С папой ходим за цветами,

Любим их дарить мы (маме)

И капризна, и упряма,

В детский сад не хочет…

(не мама, а дочка)

Испечем мы тортик сами

И на нём напишем:… (Маме)

Ты в школе хвастал кулаками–

За это стыдно будет... (маме)

Если доченька упряма,

Погрозит ей пальцем… (мама)

Узнают всё по глазам,

Обмануть нам трудно... (мам)

Тем детишкам стыд и срам,

Кто своих обидел… (мам)

За ручку по утрам

Ведут до школы...

(не мам, а детишек)

Не мешайся под ногами,

Помоги-ка лучше… (маме)

Усі ви напевно, допомагаєте мамі, коли вона приходить з магазину, донести і розібрати сумку з покупками. Давайте з вами проведемо невеличкий конкурс маминих помічників. Та спершу послухайте, будь ласка, вірш Едуарда Успенського, який називається

Если был бы я девчонкой

Если был бы я девчонкой -
Я бы время не терял!
Я б на улице не прыгал,
Я б рубашки постирал,
Я бы вымыл в кухне пол,
Я бы в комнате подмёл,
Перемыл бы чашки, ложки,
Сам начистил бы картошки,
Все свои машинки сам
Я б расставил по местам!
Отчего я не девчонка?
Я бы маме так помог!
Мама сразу бы сказала:
"Молодчина ты, сынок!"

КОНКУРС «РОЗБЕРИ ПОКУПКИ»

Ведучий пропонує кожному з гравців по10-15 пакетиків з насінням та прянощами. Дітям потрібно розібрати їх на 3 купки – городні рослини, квіти та готові прянощі.

Із цих насінин на наших городах виростуть смачні овочі, з яких мама буде варити смачні борщі та супи. Про одну з цих страв відомий польський поет Юліан Тувім написав вірш під назвою «Овочі». Давайте прочитаємо його разом.

(ведучий читає перші два рядки кожної строфи, діти читають назви овочів)

Хозяйка однажды с базара пришла,
Хозяйка с базара домой принесла:
Картошку, Капусту,
Морковку, Горох,
Петрушку и свёклу.
Ох!..

Вот овощи спор завели на столе -
Кто лучше, вкусней и нужней на земле:
Картошка? Капуста?
Морковка? Горох?
Петрушка иль свекла?
Ох!..

Хозяйка тем временем ножик взяла
И ножиком этим крошить начала:
Картошку, Капусту,
Морковку, Горох,
Петрушку и свеклу.
Ох!..

Накрытые крышкою, в душном горшке
Кипели, кипели в крутом кипятке:
Картошка, Капуста,
Морковка, Горох,
Петрушка и свекла.
Ох!..
И суп овощной оказался не плох!

У нашій бібліотеці є цікаві книжечки, які розповідають про пригоди картоплі, моркви, цибулі та інших овочів. Я думаю, вам цікаво буде їх прочитати, а потім розповісти вдома, чому помідор називають золотим яблуком, яка невидима зброя є у цибулі і як королева прикрашала себе за допомогою картоплі.

(Смирнов «Зачем луку луковица?» , Надеждина «Где щи, там и нас ищи», Приходько «Картопелька»)

А тепер я пропоную вам відгадати кілька смачних, але дуже хитрих загадок

1. Що сирим не їдять, а вареним викидають? (лавровий лист)

2. Коли картопля може отримати одяг? Коли її зварять (у мундирі)

3. Назвіть овоч, назва якого походить від латинського слова «голова» - (Капут – капуста)

4. Найбільш ранній овоч (редиска)

5. Пригадайте казку, у якій назва овоча повторюється майже у кожному реченні, аж 21 раз? (Ріпка)

6. Який сік не потрібно видавлювати, його отримують прямо з дерева? (березовий)

7. У якій казці головні герої – овочі та фрукти? «Пригоди Цибуліно» Д.Родарі

8. За допомогою якого овоча можна з’ясувати, справжня принцеса прийшла до вас у гості чи ні? (горох)

9. Яка наша улюблена страва є символом Сонця? (Млинці)

10. Уявіть собі, що на світі є каструля, у якій поміститься все – слон, бегемот, наша школа і все, що завгодно. Але є один предмет, який у цю каструлю, як не пхни, не влізе. Що це за предмет? (Кришка від каструлі)

До смачного обіду чи вечері за стіл збирається всі члени родини і кожен розповідає, чим займався. Кажуть, що у дружній родині всі один одного розуміють без слів Давайте перевіримо. Зараз ми попросимо кількох учасників підійти до столу і обрати собі завдання, а потім за допомогою жестів і міміки спробують пояснити нам, що вони робили.

Винести сміття, пропилососити килим, помити підлогу, полити квіти, нагодувати кішку, повісити випрану білизну, випрасувати носову хустку, підмести підлогу, витерти пилюку з високої шафи, забити гвіздок, вкрутити лампочку, пиляти дрова, косити траву, загрібати сміття.

Рубати дрова, забивати гвіздки, косити траву – це споконвіку вважалося чоловічою роботою, до якої батько чи дідусь привчали хлопців змалечку. І зараз ми подивимося, чи знаються наші хлопчики на чоловічих інструментах та інших речах?

Конкурс «відгадай, що ЦЕ?»

Дітям пропонується у накритому тканиною ящику навпомацки знайти інструмент – молоток, викрутку, тощо і впізнати його.

Конкурс «Спритна, як мама»

Щоб дати в усьому лад, потрібно бути дуже спритним. Давайте подивимося, чи спритні ви.

Двом-трьом учасникам пропонується зібрати розсипані намистини або горох.

Ось ми все зробили, тепер можна і відпочити трішки. А що може бути краще, ніж хороша книга про дружну і веселу родину?

ОГЛЯД «Завітайте на гостини до книжкової родини»

І ще розповім вам про одну старовинну гру, в яку грали ще наші бабусі та дідусі. Називається вона «Правда-неправда». Грали у неї тоді, коли на свята - весілля чи іменини збиралося багато родичів, часто не знайомих раніше, і ця гра дозволяла всім ближче пізнати один одного. В цю гру можна грати удвох, а можна і усім класом.

«Правда-неправда».

Гра йде у вигляді ланцюжка. Перший гравець звертається до другого і каже:

- Наталія Михайлівна любить шоколадне морозиво

Наталія Михайлівна каже, правда це чи ні, наприклад: «Правда, я люблю шоколадне морозиво» або «Неправда, я люблю фруктове морозиво» і звертається до когось, наприклад, до Діми: «Діма любить кататися на велосипеді» Що скаже Діма?

Ось буде свято, ваша родина збереться вдома, запропонуйте їм пограти в таку гру. А нам пора закінчувати нашу зустріч і ще раз нагадати вам про найцінніше, що у нас є..

Щастя зовсім близько – біля тата і мами,

Словом гріють серденько, пригортають руками,

Тата сильні долоні піднімають у небо!

І сміється дитина – буде все так, як треба !

Будь уважним і добрим ти до мами і тата,

І тепла та любові подаруй їм багато!

Бо вони найдорожчі, найдобріші у світі.

Поки є тато й мама – ви любов”ю зігріті!

Шануйте свій рід, любіть і бережіть своїх рідних і нехай тепло вашої родини береже вас усе життя. До наступної зустрічі. До побачення!

ЗАГАДКИ «МИ У ЗООПАРКУ»

Це тварина темно-сіра, товстонога, товстошкіра.
Як локатори — два вуха, довгим носом спину чуха.
Гострі бивні — наче роги… Гей, тікайте всі з дороги!
Не примара це, не сон, а великий сірий…..(слон).

Він такий смугастий, він такий ікластий,
Найстрашніший у тайзі, перед ним тремтять усі,
Як роззявить пащу: гирр! Називають звіра …(Тигр)

Він незграбний і товстий, завжди він чомусь сумний.
А на лобі в нього ріг, ця тварина …(Носоріг)

Чорне — біле, чорне — біле — у очах аж зарябіло!
Посмугована конячка гордо по савані скаче.
Як драбинка в неї ребра. Хто це, діти? Звісно ж, … (зебра)!

Довга шия, як драбина, в чорних плямах жовта спина,
Листячко з дерев зриває, в холодочку спочиває,
Височенна, ніби шафа, в Африці живе… (жирафа)

Непроста у нього роль — він між звірів, як король:
Грива жовто-золота, має довгого хвоста.
Хоч і схожий він на кицю, кожен звір його боїться.
Хто сховався між дерев? Це, звичайно, грізний…(лев).

У воді купається, на сонечку валяється.
Має він великий рот, звати його… (бегемот)

Він«пустелікорабель», хочнебачивморязроду.
Попустелінічідень вінбреде,неп’ючиводу.

Нагорбахйогоміцних возятьскарб,мандруютьлюди,
Їстьвпустеліколючки зветься«корабель» (верблюдом).

Кольоровий, наче пава, птах веселий і ласкавий,
І червоний, і зелений, птах говорить цей до мене!
Не буває краще друга за кмітливого …(папугу)

Величезний цей хижак на людей наводить жах.
Проживає в річці Ніл небезпечний …(Крокодил)

Скочила в мішок до мами, як скінчила жваву гру,
Понесе в мішку додому мама доню-… (кенгуру).

Не олень, хоча й рогатий, в нього роги – як лопати,
Хто ж це, здогадався хтось? Це великий, дужий …(лось).

Є горішки і грибочки у дуплі на мотузочку.
Плигає по гілочках, це – руденька ….(Білочка)

ТРИВОЖНІ ДЗВОНИ ЧОРНОБИЛЯ

В ніч на 26 квітня 1986 року сталася нечувана жахлива катастрофа-аварія Чорнобильської атомної електростанції. Звістка про цю катастрофу блискавично облетіла увесь світ.

Велике село Чорнобиль згадується в літописах вперше в кінці ХІІ століття. В різні часи ці краї належали то України, то Польщі. Мешканці Чорнобиля займались судноплавством, рибальством, городництвом. В 1970 році вирішено біля Чорнобиля будувати атомну електростанцію. На кінець 1985 року у місті енергетиків Прип"ять проживало 50 тисяч мешканців.

На протязі 25 квітня 1986 року були збої в роботі, які не дозволяли провести випробування четвертого ядерного реактора Чорнобильської АЕС. Була п'ятницю, кінець трудового тижня, країна чекала вихідних.

. 26.04.86, субота. Перша година 22 хвилин. Прийнято рішення почати випробування. Одночасно була виключена аварійна система захисту. Перша година 22 хвилин 30 секунд. ЕОМ видала інформацію, що потрібна термінова зупинка реактора, але оператори продовжували процес. Потужність реактора почала швидко зростати.

Перша година 23 хвилин 40 секунд натиснута кнопка аварійної зупинки реактора. Через кілька секунд - вибух. А місто спало. Була тепла квітнева ніч, одна з кращих ночей року, коли листя зеленим туманом раптом проступає на деревах.

Пожежники разом з персоналом АЕС першими пішли на невидиму смерть. Вони зупинили вогонь, тим самим відвели ще більшу катастрофу, яка могла статися, коли б вогонь перекинувся на інші реактори. В цю квітневу ніч, в хаосі пожежі вони і не думали про геройство. Ніколи було. Вони працювали. Вони рятували атомну станцію, рятували Прип"ять. Чорнобиль, Чернігів, Київ, усіх нас.

Ліквідатори - люди, котрі, хто по добрій чи по іншій волі, взяли участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.. Це люди різних національностей, віросповідань, професій, різного віку. Біда їх об"єднала, і де б вони не народилися, в яких краях не проживали - в їх життєвому паспорті значиться прописка: ЧОРНОБИЛЕЦЬ.

26 квітня жителі Прип"яті та Чорнобиля продовжували жити, хоча і з страхом тривоги, звичайним життям. Діти гуляли на майданчиках, пішли до школи. Їхні батьки навіть і не підозрювали, яка небезпека їм загрожувала

Ранком 27 квітня 1986 року працівник шведської атомної станції Форсмарк проходив повз радіаційного датчика і підняв тривогу. Адміністрація терміново провела евакуацію станції, і тільки після того, як переконалась, що з нею все гаразд - повернула свій персонал. Шведи зразу ж звернулися зі своїми тривогами до американців, котрі припустили, що мабуть, підземний ядерний вибух в СРСР привів якимось чином до забруднення атмосфери.

Тим часом шведські дипломати у Москві звертались з запитаннями. Радянський держкомітет по використанню ядерної енергії відповів, що ніякою інформацією не володіє. 0 21 годині 2 хвилин телевізійна програма "Время" признала: "На Чорнобильській атомній станції пошкоджений один реактор. Приймаються заходи по ліквідації... Потерпілим надається допомога. Утворена урядова комісія".

Уряд СРСР повідомив: "Радіаційна ситуація покращується. Стан повітря над Київською областю та Києвом не викликає тривоги. Якість питної води і води в річках та водоймищах відповідає стандартам".

Франція відкликала 12 своїх громадян із Києва. В той же час фінське посольство направило спеціальний літак для евакуації більше ста студентів та технічних спеціалістів. Великобританія евакуювала 86 студентів та викладачів із Києва.

1 Травня в Москві на параді люди з прапорами та квітами заповнили Красну площу. В телевізійних передачах підкреслено показували барвисті колони демонстрантів у Києві.

Тише на початку травня було розпочата евакуація міста Чорнобиля та сіл в радіусі ЗО км. від Прип"яті. Важко уявити, як безмежно важко було селянам, особливо старим людям, покидати свою землю, кидати свої домівки, господарство, могили предків.

Кожному зрозуміло, яка суєта та тривога панувала в ті часи в Поліському краї. Батьки шукали дітей, дружини чоловіків, зі всіх кінців Союзу в уже неіснуючі відділення зв"язку летіли тривожні телеграми від рідних та близьких. Чорнобиль схопив у смертельні обійми 786 населених пунктів Київської, Житомирської, Чернігівської, Брянської, Могильовської, Гомельської областей, які виявились в зоні відчуження.

В секретній записці міністерства охорони здоров"я СРСР оперативній групі Політбюро ЦК КПРС II листопада 1986 року міністр Буренков С.П. повідомляє, що на Україні 59 тисяч дітей одержали дози на щитовидну залозу "понад 30 бер".

Головне в цій трагедії - її уроки. Ми не маємо права їх ігнорувати... В історії людства ще не було такого. Не виключено, що це єдиний випадок. Вірніше - перший. Потрібно, щоб він став останнім!

Екологічна вікторина

1. Яка наука вивчає зв’язок живих організмів з природою? (Екологія).

2. Як називається книга, в якій список рідкісних видів тварин та рослин, що перебувають під загрозою зникнення? (Червона книга).

5. Дерево, на якому ростуть котики. (Верба).

8. Що замінює м’ясо серед рослинного світу? (Гриби, квасоля).

9. Дві найпопулярніші у світі лікарські овочеві рослини. (Цибуля, часник).

11. На яку тварину нашого лісу не діє отрута гадюки? (На їжака).

13. Хто відкидає хвоста? (Ящірка).

15. Про яких тварин можна сказати, що вони “лізуть із шкіри”? (Змії).

16. Чи бувають літаючі звірі? (Так, кажани).

18. Які тварини ростуть протягом всього життя? (Риби).

19. Яка риба без луски? (Сом).

20. У якого птаха найбільша сім’я? (У сірої куріпки може бути 26-28 пташенят).

21. Яких птахів найбільше в наших краях? (Горобців, шпаків і домашніх курей).

22. Які птахи видають звуки, схожі на сміх людини? (Сіра сова і пугач.)

23. Які птахи прилітають до нас першими? (Граки).

26. Які птахи прилітають до нас взимку? (Омелюхи і снігурі).

29. Хто швидше махає крилами – джміль чи комар? Як це можна визначити? (Комар, бо він дзижчить, а джміль тільки гуде).

2. Які комахи одомашнені людиною? /Бджоли/

3. Які птахи можуть замінити сторожових собак? /Гуси/

5. Чому не може втопитися дикобраз?(тому що численні голки, якими покрите його тіло, наповнені повітрям)

6. Молюск, в якого зуби розміщені на язиці. /Равлик/

7. Гризун, якого в середньовічній Європі приймали за рибу . /Бобер/

«Незвичайні провісники погоди»

1. Берізка польова щільно закриває свої квіти-грамофони - буде... /негода/

2. Коли квіти акації дуже пахнуть і виділяють багато нектару, буде... /дощ/

4. Нагідки рано-вранці розгортають свої квіточки - буде... /ясна погода/

5. Коли рясно вродила горобина, буде осінь... /дощова/

6. Жолудів, горіхів багато, а грибів мало - зима буде ... / холодною/

7. Якщо до половини жовтня з берези не опаде листя, коли випаде сніг /сніг ляже пізно/

8. Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене, осінь буде... /теплою/

9. Якщо влітку багато польового осоту, зима буде... /холодною/

10. Багато пролісків на врожай... /картоплі/

6. Горобці купаються зграйками у пилу - буде... /дощ/

7. Гуси підіймають лапи та ховають носи під крило - буде... /мороз, похолодання /

8. Якщо багато щавлю, зима буде... /теплою/

9. Коли бджоли сидять на стінах вулика, буде... /ясна погода/

10. На яку погоду в'ється мошка? /на ясну/

11. Мухи липнуть та кусаються - бути... /негоді/

12. Коники пізно ввечері сильно цвірінчать - буде... /тиха без опадів погода/

«ЩО? ДЕ? ЧОМУ?»

1. Чому рослини не можна поливати, коли на них падає сонячне проміння? ( Краплини , що залишаються на листі, збирають сонячні промені, і рослина може отримати опіки).

2. Чому кімнатні рослини потрібно поливати не дуже холодною водою, особливо взимку? (Холодна вода повільно надходить у рослину, і, затримуючись у горщику, призводить до закисання ґрунту ).

3. Чому багато рослин пустелі має замість листя колючки? (Ця пристосованість допомагає рослині більш економно витрачати воду).

4. Куди повертається кошик соняшника в полудень? ( До сонця, на південь).

5. Чому квіти, які розпускаються вночі, мають світле забарвлення ? (Білі квіти краще помітні комахам – запилювачам).

8. З яких квітів приготовляють ефірну олію? (З троянди, лаванди, жасмину, конвалії, фіалки…).

9. Які рослини мають у листках ефірну олію? (М’ята, запашна герань).

10. Які квіти використовуються для виготовлення ліків? (Конвалія, наперстянка, фіалка..).

Вікторина «У полі»

■ Як називаються рослини, у яких стебло - соломинка , а їх насіння називають зернами ? (Злакові рослини , або злаки ) .

■ З борошна якого рослини печуть хліб , торти , тістечка та здобні булочки ? ( Пшениця ) .

■ Яка злакова рослина дозріває раніше за інших? ( Ячмінь ) .

■ Яку рослину багато років тому розводили тільки для прикраси клумб ? ( Соняшник ) .

■ Яку рослину іноді називають «квітка сонця » ? ( Соняшник ) .

■ З борошна якого злаку випікають чорний хліб ? ( Жито ) .

■ Солодкі зерна цієї рослини їдять сирими і консервованими . ( Насіння кукурудзи ) .

■ З якого рослини готують улюблені ласощі багатьох дітей - попкорн ? ( З кукурудзи ) .

■ Яка злакова рослина росте на поле, спеціально залитому водою? (Рис ) .

КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Корисні копалини – це природні багатства, які люди видобувають із надр землі чи з її поверхні й використовують у господарстві. На їх честь названо кілька населених пунктів України: Вугледар (Донецька область); Вуглегірськ (Донецька область); Антрацит (Донецька область); Соледар (Донецька область); Марганець (Дніпропетровська область); Солотвино (Закарпатська область); Янтар (Івано – Франківська).

1. Цей красивий і міцний камінь широко використовується для створення пам'ятників і обробки будівель. ( Граніт )

2. Раніше, багато років тому, на болоті росли рослини. Тепер вони перетворилися на паливо і добрива. ( Торф )

3. Яке корисна копалина використовують при виготовленні скла? ( Пісок )

4. Без неї не побіжить ні таксі , ні мотоцикл , не підніметься ракета. Відгадайте, що ж це ( Нафта )

5. Цей мінерал , що вживається в їжу , відомий всім з дитинства. Однак у середні століття за часів знатних бенкетів страви з ним розміщували тільки на чолі столу , де сиділи господар і почесні гості. Інші гості, бувало, йшли додому, так і не спробувавши його . У воді народитися , а води боїться. ( Сіль)

6. Ця корисна копалина має чорний колір, блищить на сонці, тоне у воді. Воно тверде але крихке. Основна властивість - горючість .Кам'яне вугілля ;

7. Корисна копалина темно -коричневого кольору. Його дрібні шматочки притягаються до магніту . - Залізна руда

8. Це корисна копалина в природі зустрічається дуже часто. Буває жовтого і білого кольору , складається з дуже дрібних частинок .Пісок ;

9. Ця корисна копалина буває білого, червоного, сірого, блакитного кольору. З нього виготовляють цеглу, чашки, тарілки, вази , статуетки і т.д. -Глина .

10. Яка корисна копалина йде на побілку стін і стель ? Вапняк

11. Яка корисна копалина необхідно нам на кухні, горить блакитним полум'ям, є цінним паливом ? - Природний газ

12. Яка корисна копалина допомагає лікувати переломи? (гіпс)

13. Яка корисна копалина допомагає вчителю проводити урок? (крейда)

14. Яку корисну копалину дарують одне одному наречені на весіллі? (золото)

15. Я ка корисна копалина допомагає нам на уроках малювання? (графіт)

16. Яка корисна копалина розкаже нам, тепло надворі чи ні? (ртуть)

17. Яка копалина вміє різати скло, а при належній обробці стає найдорожчою прикрасою: (алмаз)

Картошка Капуста
Морковка Горох
Петрушка и свекла Ох!
Винести сміття пропилососити килим
помити підлогу полити квіти
нагодувати кішку повісити випрану білизну
випрасувати носову хустку підмести підлогу
витерти пилюку з високої шафи забити гвіздок
вкрутити лампочку пиляти дрова
косити траву загрібати сміття
Кiлькiсть переглядiв: 0