• Ви знаходитесь тут:

• Лозівська ЦБС
• СЦЕНАРІЇ
• сценарії 2016
• Відлуння Афганських гір

Відлуння Афганських гір

Мета:ознайомити читачів з передумовами афганської війни, через поезію і пісню донести до їхніх сердець основну думку: війна – це безумство, це невиправдана жорстокість; виховувати почуття патріотизму, гідності та гордості за своїх земляків, вміння співпереживати.

Обладнання:На столику викладкалітератури «Ти вічний біль Афганістан...», на якій фотографії загиблих воїнів афганців, квіти, свічки.

Минають дні, ідуть роки,

Життя листки перегортає

А біль Афгану - на віки

В душі чомусь не замовкає

Відео 1

Ведучий 1: Шановні присутні! 15 лютого виповнюється 27-річниця виведення з Афганістану обмеженого контингенту колишніх радянських військ. Влютому 1989 року закінчилась війна, яка принесла тисячі жертв, сльози і горе в мирніродини. Сьогодні ми з вами згадаємо героїв тієї страшної війни, полинемо в спогади і хочемо, щоб ці спогади пройшли крізь ваші серця, і визрозуміли, щонайстрашніше у світі - цевійна. Ми повинні пам'ятати тих, хтоїї пережив, тих, хто не дожив, не доспівав, не до кохав.

Пісня « Я ухожу…» 2)

Ведуча 2: Афганістан - це держава, що знаходиться в південно-східній Азії, де проживає 17 млн. чоловік, з яких 8млн. афганці, а решта таджики, туркмени, узбеки, хазарейці.

До середини 70-х цебула одна з найвідсталішихкраїнсвіту. Афганістан - це 70% гірськоїмісцевості з бідноюрослинністю, з висотоюгір 7-8тис. метрів. 86 тис. населенняпроживають в аулах, у злиднях. З млн. чоловікведутькочівнийспосібжиття.

У квітні 1978 року афганський народ піднявся на боротьбу за кращежиття. У грудні 1978 року між СРСР і Афганістаномбувпідписанийдоговір, за якимРадянський Союз бувзобов'язанийпереозброїтиафганськуармію. І на проханняофіційногокерівництваафганськоїдержавинадативоєннупідтримку.

В кінцігруднябуливведенідесантнічастини в Багрем, Кабул та іншівеликіміста, а згодом вони втяглися в бойовідії по всійтериторії. Присутністьчужоземнихвійськвикликаластихійнийопір народу. Пікбойовихдій припав на 1984-1985 роки.

Афганплював кулями в обличчя нашим солдатам. Цебулабрудна, підступнавійна, яка триваламайже 10 років. За що, за якіідеали, за чию Батьківщину, в ім'яякої мети загинули десятки тисячюнаків?

Ведучий: Афганістан став горнилом для тих, хтотудипотрапив. Віннавчивюнаківцінувати дружбу, відданість, любов. І знати цінужиття. Аджевонообривалосяіноді у неповних 19 років перед їхнімиочима. І терплиюнідушівідвтратидрузів, тих, хтощевчорадарувавїмсвоє тепло.

А потімповертався на рідну землю у цинковійтруні. Це все потрібнобулопережити. Але вони 19-ти річні свято вірили, щовиконуютьсвійінтернаціональнийобов'язок.

Ведучий 1 .

БолитьАфган, в душі туман

Ніхто не знає,ніхто не скаже,

Коли і де, хто за ким,

В чужім краю на землю ляже.

Очі туманить ядучасльоза,

руки скувалаутома,

Палить їй душу афганська гроза —

Син не вернувсядодому.

В неївінбувясночолий, як світ,

сонячно так усміхався,

Ще й 20 не булойомуліт...

Юним на вік і зостався.

Ясеночки! Синочки! Сини!

Колосочкивкраїнського поля,

Скільки вас не вернулось з війни?

Скількигибієще у неволі?

Ведуча 2

. Цявійнатриває і сьогодні, але вже без участі наших солдат. А тоді ж, ідучиуте пекло чужоїкраїни з іншоювірою, вони вірили, щонесутьвизволення народуАфганістану, тим, хтопоневолений. Вонивірили, щойдуть не вбивати, а захищати.

Офіційноце неназиваливійною, а всьоголишевоєнноюкампанією. Але цякампаніятриваламайже 10 років і вимагала великих жертв.

Пісня: « Мне старушка одна» відео4

Ведучий 1.Тисячі наших хлопцівзагинули в боях і померли від ран, контузій, травм і хвороб, пропали безвісти.

Сивіливід горя батьки і матері, ховаючисвоїхдітей, сиротілидіти, вдовами ставали жінки в мирний час.

У скількохсімей у траурному обрамленізберігаютьсяфотографіїсинів! Одну нагородузаробили вони за проявленумужність і героїзм - право бути похованим на ріднійземлі.

Ведучий 2:

Ховали інтернаціоналіста,

Блищала глухо цинковатруна,

Нестерпно пахло тополиним листом

І плач дівочийтанув, як струна.

Руда земля розверзласьчорнорото.

Чекаєхижомовчки на своє,

А мати на колінах у болотіобмацуєтруну:

«Чи ж там він є?!!»

Стоять, відводятьочівбіксолдати

І шепотитьсержантикледве чуть:

«Не велено... Не можнавідкривати...

Не велено...»

Уже струмкитечуть,

Уже весна такаглибока, рання.

Учоравжелетілижуравлі.

Такеврочистевийшлопоховання:

Школярики стоять, учителі.

А голосок дівочийквилить, квилить,

Соромитьсякричати на весь світ...

Кого клясти, кого назвативинним?

І що той світ? Хібавіндастьотвіт?

На хрестсусіднійпохиливсятато,

Похнюпилися братики малі –

Вселі ховали воїна-солдата,

У мирномувкраїнськомуселі.

Ведучий2.

Летіли в Україну «чорнітюльпани» з цинковими гробами. Українавтратилаблизько 4000 молодиххлопців, 6000 стали інвалідами, ще

72 чоловіказалишились в полоніабо пропалибезвісти.

Третинаучасниківафганськоївійнибула родом з квітучоїукраїнськоїземлі. На їх долю випаловипробування вогнем і кров'ю. Скількиїх голубооких, русявих і чорнявихсинівУкраїнизагинуло на тійземлі.

На знак вшанування світлої пам’яті тих , хто віддав своє життя , увійшовши в безсмертя, схилімо голови і вшануємо їх хвилиною мовчання .

Метроном ( запалюється свічка)

Пісня: 5 Олександра Розенбаума «Монолог пілота «Чорного тюльпана»

Ведучий1:О. Розенбаум присвятив багато віршів подіям в Афганістані. З ними ви можете познайомитись прочитавши його книгу « Белаяптицаудачи»

Ведучий 1: Учасниками цієї війни були і наші односельці : Колдомієць Віктор Євгенович, Бережний Віктор Миколайович , Олександренко Володимир Анатолійович. Зараз ми пропонуємо переглянути відео про них.

Відеоролик 8

Ведуча 2 :Молодігерої, про яких ми сьогоднірозповіли, здійснили подвиг, прославили своєпокоління. Своїмивчинкамивонивчать нас бути людьми. Ботількилюдиназдатнапіднятись над інстинктомсамозбереження в ім’яврятуванняінших.

Ніхто не забутий,

Напопілніхто не згорів...

Солдатськіпортрети

На вишитихкрилахпливуть.

І доки є пам’ять людей

І живутьматері,

Доти й сини, спіткнулись об кулі,

Живуть

«Нема більшоїлюбові, ніж та, коли поклав душу свою за друзів», - сказано в Євангелії. Тожнашіхлопцівіддавалисвоєжиття, вважаючи, щозахищаютьінтересидружньогоафганського народу.

Ведуча 1:Час лікує рани. Але фізичні. А в душі, у пам 'ятівоїнів - афганцівназавждизалишатьсясуворібудніАфганістану, яківипали на їх долю.

Їм випаложити - так кажуть про тих, хтоповернувся до рідного дому, порядкуєрідну землю, віддаючиїйсвоїсили і вміння. Вонипройшли пекло війниАфганістану, вони не поповнили списки загиблих, вони і є тієюпам'яттю, щопишеісторію.

Поділитисьспогадами ми просимо нашогоодносельця, воїна - афганця–Олександренка Володимира Анатолійовича.Розкажітьнайпам'ятнішийепізод у вашійафганськійбіографії.

(Виступвоїна-афганця)

Ведучий2. У жодномукалендарі день 15 лютогонічим не позначений. Але вінособливий. Цього дня закінчиласьнарештівійна. Щорокуветераниафганськоївійнивідзначаютьостанній день виведеннярадянськихвійськ з Афганістану.

Шановнівоїни-інтернаціоналісти, ми пишаємося Вами, гордітим, щопоручіз нами живутьмужні, відважні, рішучічоловіки. Здоров'я вам, сімейногоблагополуччя, і пам'ятайте, що час -найкращийлікар для душі та тілесних ран.

Слово надається голові сільської ради.

(Звучитьпісня). 7

Ведуча1. Поколіннявоїнів-афганцівпройшлокривавими дорогами афганськоївійни, залишаючи на них життя і більвтрат. Ми цепам'ятаємо. І на підтвердженняцього стоять сотніпам'ятників та пам'ятнихзнаків по всійУкраїні, написано багато книг та знято фільмів. Однією з таких книг є книга Кареліна «9 рота» .

29 вересня 2005 року на екранахукраїнськихкінотеатріввийшовфільм «9 рота», знятий по цій книзі.Першими його подивились ветераниАфганістану в кінотеатрііменіОлександраДовженка.

Фільмрозповідаєсаме про останнідніперебуваннярадянськихвоїнів на територіїАфганістану, кількадніввирішують долю багатьохсолдатів.

В основіфільму - реальніподії. 9 рота 345-го окремогогвардійськогопарашутно-десантного полку булалегендарною. Вона виконувалаоперацію «Магістраль». Лише четверо залишилисяживими.

Бажаючі можуть переглянути цей фільм в нашій бібліотеці. А ще ви можите замовити для читання книги про Афганську війну.

(Звучитьпісня). 7

( Список книг)