• Ви знаходитесь тут:

• Лозівська ЦБС
• СЦЕНАРІЇ
• сценарії 2015
• Пошук скарбу

ПОШУК СКАРБУ

На деяких предметах прикріплені листочки з підказками, де шукати наступну. Предмети названо старовинними або рідковживаними українськими словами

ДЗИГАР НЮРЕНБЕРЗЬКЕ ЯЙЦЕ	СВІТЛИНА З ПШЕНИЦЕЮ	ЗЕМНЕ ЯБЛУКО
СВІЧАДО	ДАЛЕКОГЛЯД	ВІТРУВАЛЬНИК ВІТРОВІЙ
ГЛЕК	РУЖА	ВІШАК
ЩУР

Дзигар, нюрнберзьке яйце – годинник, світлина – фотокартка, земне яблуко – глобус, свічадо – дзеркало, далекогляд – телевізор, вітрувальник – вентилятор, ружа – троянда, вішак – вішалка, щур – пацюк

квест «ЗНАЙДИ СКАРБ»

«КЛЮЧІ ПІРАТА»

Щоб відкрити будь-яку скарбницю, потрібні ключі до неї. Іноді їх буває нелегко дістати. Спробуйте відібрати ключі в старого пірата?

Перед початком гри всі гравці, крім одного, сідають у коло по-турецьки. Гравець, що залишився, сідає в центр кола. Перед ним лежать три ключі. У пірата на очах пов'язка, щоб він нічого не бачив. Гравці вибирають того, хто перший піде «грабувати» пірата. Для цього треба підійти нечутно навшпиньках до пірата, забрати в нього один із ключів і повернутися на місце. Потім пірат відкриває очі й намагається відгадати, хто із гравців украв у нього ключ. На цю розгадку в нього три спроби. Якщо він відгадує, то повертає собі ключ, якщо ні, то ключ залишається гравцям. Завдання гравців: якнайшвидше забрати в нього всі три ключі.

Три ключі можна обміняти на першу підказку.

ПЕРША ПІДКАЗКА

Щоб отримати назву предмета, який приховує першу підказку, знайдіть у словах спільні букви

М: Море, Туман і Мис.

И: Дим, Ринок і Височінь.

Ш: Шум, Тиша й Суша.

А: скат, комаха, град.

На миші:

Далі -

ОСІННІЙ КВЕСТ "НА ТВОЇЙ ГРЯДЦІ".

На полицях – овочі, до яких прикріплено загадки. Після того, як загадку розгадано, читачі слухають розповідь бібліотекаря, а потім беруть вказаний овоч і читають на ньому наступну загадку.

1. "Прийшла дівка з гір, несла на собі сім шкір. Як їх розбирали – всі ридма ридали". (цибуля)

У середні століття цибулині приписували чудесну властивість - охороняти воїнів від стріл і ударів мечів. Лицарі носили на груди талісман - звичайну цибулину. Тому один з видів цибулі й назвали «Переможна".

За всіх часів у всіх народів цибулі приписували лікувальні властивості. У східних народів існувала приказка: "Цибуле, у твоїх обіймах проходить усяка хвороба". Цей овоч - давній символ здоров'я й благополуччя. Не випадково в багатьох будинках і донині вивішують коси й вінки, сплетені з нього. Уже в середні віки лікарі стверджували, що навіть запах цибулі оберігає від захворювання. Радянський учений П.Боткін установив, що від летючих речовин, що виділяє цибуля, гинуть хвороботворні бактерії. Досить протягом 3 хвилин пожувати цибулю, щоб убити в роті всі бактерії. Є чудовий рецепт лікувального салату, який корисно їсти при перших ознаках застуди: велику цибулину нарізати півкільцями, ледве посипати сіллю й цукром; коли цибуля дасть сік, полити олією й перемішати. Дати настоятися протягом півгодини. Їсти із хлібом.

2. "З неї шкуру всі деруть, її варять, її труть, її смажать і печуть, і з сметанкою товчуть. (картопля)".

Батьківщиною картоплі вважається Південна Америка. З історією картоплі пов'язано багато цікавих історій. Ще в XVІ столітті один адмірал привіз із Америки в Англію першу картоплю. Він вирішив почастувати заморською їжею своїх друзів, але кухар через незнання приготував не бульби, а присмажив у маслі листя й стебла. Гості знайшли нове блюдо огидним. Розлючений адмірал наказав знищити посаджену в його маєтку рослину. Кущі картоплі спалили, але в попелі знайшли спечені бульби. Печена картопля всім дуже сподобався. З тих пір картопля стала поширюватися в Англії.

Французький аптекар Антуан Пармантьє приніс у королівський палац квіти картоплі,які викликали бурю захватів. Сам король став носити їх у себе на грудях, а королева прикрасила ними зачіску.

У Росії картопля входила в побут з величезними труднощами. Російська імператриця Катерина ІІ повеліла свої указом поширити картоплю по всіх селянських угіддях. Сенат збирався 23 рази, щоб розв'язати важливе державне питання - як картоплю саджати. У результаті був виданий важливий державний документ "Наставляння, як розводити й уживати "земляні яблука", які в Англії називаються потетес, а в інших місцях - земляними грушами, тортуфелями й картуфелями".) Та селяни вважали гріхом уживання її в їжу, називали її "чортовими яблуками", влаштовували «картопляні бунти» Багато селян ішли на каторгу, але картоплю розводити відмовлялися.

3. " Головата, білувата, до борщу хорошувата… (капуста)".

Великі круглі капустини нагадують голову. Назва "капуста" і походить від латинського слова "капут", що означає голова. Капуста була відома ще жителям прадавнього Єгипту. Відварену капусту єгиптяни подавали наприкінці обіду як солодку страву. Капуста стала основою російських національних блюд. Великий полководець А.В.Суворов любив "киплячі" російські щі – першу страву з квашеної капусти. Капуста дуже корисна, незважаючи на те, що в її складі багато (до 90 %) води. Сік її поліпшує травлення. У капусті є багато вітаміну С. Цей овоч давно відомий на всіх континентах. Навіть на півночі нашої країни й Америки він дає гарний урожай і годує людей цілий рік. Усього відомо 35 його видів. Її їдять у свіжому вигляді, роблячи різні салати, голубці, котлети. А у квашеному виді - це ціла комора різних вітамінів.

4. "Під землею – вогнище, над землею - гай". (Морква)

У середні віки моркву вважали ласощами гномів - казкових маленьких чоловічків. Існувало повір'я: якщо ввечері віднесеш у ліс миску з пареною морквою, то ранком замість моркви знайдеш злиток золота. Уночі гноми з'їдять моркву й щедро заплатять за улюблену страву.

Чотири тисячі років моркву вживають у їжу. У наш час отримано багато різних за смаком, формою і кольором сортів моркви. Сорт найменшої моркви, називають каротеллю. Буває фіолетова морква, морква довжиною до 1 м і шириною з великий буряк. Таку моркву обробляють у Китаї і Японії. Для неї обробляють ґрунт на глибину 1,5 м.

Цей овоч, завжди цінували за солодку соковитість і цілющі властивості. Адже в ньому дуже багато вітаміну А (бета-каротину), дуже важливого для здоров'я й росту людину. Цей вітамін поліпшує зір. Тому всім дітям (а не тільки зайцям) потрібно його їсти якнайчастіше

5. Проти сонця, де тепленько,

Там свинки лежать гладенькі:

А як тільки осінь прийде,

Зразу з хати баба вийде,

Одрубає, де хвости,

Кличе діда, щоб нести.

На городі восени

Лежать жовті кабани,

Прив’язані за хвости,

Щоб не здумали втекти (Гарбуз)

Про гарбуз можна розповісти чимало цікавого. У Середній Азії з гарбуза роблять різний посуд: пляшки, відра, ложки. У більших гарбузах зберігають зерно й крупу. В Африці в дощову погоду мандрівники ховають у гарбузи свій одяг. Використовують гарбузи й при переправі через ріку, споруджуючи з них пліт.

В Індії оригінально використовують гарбуз для вилову мавп. Просвердливши у великому гарбузі невеликий отвір, індуси насипають у неї небагато рису або іншого насіння. Зіркі мавпочки надзвичайно цікаві й жадібні. Тільки встигнуть заховатися люди, як мавпочки швидко спускаються з дерева, кидаються до гарбузів і, помітивши отвір, запускають у нього лапку. Що там? Лапка намацає зерна рису, набере їхню повну жменю. Але стислий кулачок не проходить в отвір, і шкутильгає мавпочка на трьох лапах, тягнучи за собою великий гарбуз. Навіть коли прибігають люди, вона продовжує тримати кулачок у гарбузі: шкода випускати зернятка, і мисливці легко забирають жадібного звірка.

Цей овоч досягає неймовірних розмірів і може важити до 100 кг. Його зручно вирощувати: він невибагливий, а через свою величину не користується популярністю в злодіїв.

6. "Що за коні на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять". (Огірок.)

Батьківщина огірка - Індія. Там він був відомий вже 3 тисячі років тому. Там дикі огірки ростуть у лісі, обвиваючи дерева, як ліани. Огірками обплетені навіть паркани в селах. У Китаї і Японії хлібороби знімають урожай цих овочів три рази на рік. Вони спочатку вирощують огірки в ящиках на дахах, а потім висаджують у землю й підв'язують до кілочків. Зі шпалер звисають величезні плоди огірків 1,5 м довжиною.

У давнину, коли огірки були великою рідкістю, турецькому султану Магомету Другому прислали в подарунок кілька огірків. Та виявилося, що один огірок зник. Жорстокий і жадібний султан наказав розрізати животи своїм семи придворним, щоб довідатися, хто з них з'їв той огірок. З тих пір люди навчилися робити з огірка безліч салатів і солінь. А іноді їх вирощують у садах заради гарних жовтих квітів і листя. Є дикоростучий вид цієї рослини, який називають "скажений" огірок, плід якого "вистрілює" насінням на кілька метрів.

7. Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Ми варимо із з ним борщі,
Росте в городі на кущі. (Помідори.)

Цей овоч "прийшов" до нас із Америки двісті років тому й спочатку зовсім не сподобався за смаком – бо його плоди були маленькими, жовтими і дуже кислими. Просто люди не відразу розібралися в тому, що треба їсти – їли навіть квіти й зелені плоди. Якийсь час його кущі з незвичайними для Росії квітами й маленькими жовтенькими плодами служили прикрасою для дамських капелюшків на балах і в театрах. З нього роблять багато смачних блюд і соусів.